Судове рішення #10734196

Справа № 22-3938-2010 р.                      Рішення ухвалено під головуванням  Короля О.П.

Категорія -25                                            Доповідач Камзалов В.В.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 25 серпня 2010 року

І М Е Н Е М    УК Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:    

    Головуючого: Кучевського  П.В.

    Суддів: Камзалова  В.В.,  Сопруна  В.В.

    При секретарі:  Кирилюк  Л.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою

закритого   акціонерного   товариства   страхової   компанії   ( далі   ЗАТ   СК )  « ВУСО»   на  заочне   рішення Ленінського   районного   суду   м. Вінниці   від  15 квітня   2010 року   в   справі   за   позовом    ОСОБА_2   до   ЗАТ  СК  « ВУСО»   про   визнання   недійсним   договору   страхування,   стягнення   страхового   відшкодування,  пені   за   затримку   у   виплаті    страхового   відшкодування   та   моральної   шкоди, -  

В С Т А Н О В И Л А :

В  січні   2010  року   ОСОБА_2   звернувся   з   зазначеним   позовом   до   ЗАТ   СК   « ВУСО»,   посилаючись   на  те,  що  12  серпня   2008 року   між   позивачем   та   відповідачем   було   укладено   договір   страхування,   за  №  030902 – 02 – 02 -1  належного   позивачу   автомобіля   « Мерседес – Бенц – R 350 L».   Під  час  укладання   цього   договору,   відповідач,   користуючись   необізнаністю   позивача   у   процесуально- правових    нормах   діючого   законодавства    при   вирішенні   можливих   спорів,    в   тексті   договору   страхування   (п. 13.3)   нав’язав   третейську   угоду,   згідно   якої    усі   розбіжності    або   вимоги,   що   виникають   із   зазначеного   договору   страхування   або   у   зв’язку   з   ним,   у  тому   числі    такі,   що   стосуються   його   виконання,   порушення,   припинення    або   визнання   недійсним,   підлягають   вирішенню    в   постійно    діючому   третейському   суді   при   товарній   біржі  « ІННЕКС»    відповідно   до   його   регламенту.   В   подальшому   стало   відомо,   що   юридична   адреса   цього   третейського   суду   та   юридична   адреса   головного   офісу    страхової    компанії    знаходяться   у   м.  Донецьку.    

14 червня  2009 року   належний   позивачу   автомобіль  « Мерседес – Бенц –

R 350 L»   був   викрадений,   по   даному   факту   слідчим   СВ   ЦВМ   УМВС   України   у   Хмельницькій   області   була   порушена   кримінальна   справа.

Позивач  15 червня   2009 року   звернувся   з   заявою   до   ЗАТ   СК  « ВУСО»   про   настання   страхового   випадку   з   документами,   обумовленими   страховим   договором   та   з   вимогою   виплати   страхового   відшкодування.  

Відповідач   своїм   листом,   який   надійшов   до   позивача  - 13 липня  2009 року,   повідомив,   що   дана   заява   з   доданими   документами    перебуває   на   розгляді   в   головному   відділі   врегулювання   збитків   ЗАТ   СК   « ВУСО»   в   м. Донецьку.

Згідно   постанови   слідчого   від   14 серпня   2009 року   зупинено   досудове   слідство   до   встановлення   осіб,   які   незаконно   заволоділи   автомобілем,   який    належав   позивачу.

Своїм   листом   від  4 листопада   2009 року   відповідач   повідомив   позивача   про  те,   що   ЗАТ   СК   « ВУСО»   позбавлена   можливості   вирішити   питання   про   виплату   або   відмову   у   виплаті   позивачу   страхового   відшкодування    за   фактом   незаконного   заволодіння   невідомою   особою   належного   позивачу   автомобіля,   оскільки   вживаються   заходи   для   встановлення   фактів,   причин   та   обставин   даної   події,  допомоги    слідству   та   встановлення   об’єктивної   істини   по   справі.

Позивач   вважав,  що   відповідно   до  пунктів  - 7.1.3 ;   7.1.4   зазначеного   договору   страхування    страхове  відшкодування   повинно   було   йому   виплачено –

4 вересня   2009року.

Однак,   на   час   розгляду   справи   в   суді   особи,   які   скоїли   крадіжку,   не   встановлені,  відповідач  відмовляється  складати  страховий   акт,  з  червня  2009 року   страхове   відшкодування   на   користь   ОСОБА_2   не   виплачено.

ОСОБА_2   вважав,   що   зазначений   договір   страхування   обмежує   його  права,   оскільки   в   ньому   зазначено,   що   нього  покладено   необхідність   сплати   арбітражного   збору   та   гонорару   третейського   судді   без   зазначення   певної   суми   з   одночасним   розбавленням   позивача  пільг  по   сплаті   державного  мита   при   зверненні   з   аналогічним   позовом   до   суду   загальної   юрисдикції.   Виїзд   до  м. Донецька   для   участі   в   засіданні   третейського   суду   призведе   до   додаткових   грошових   витрат   позивача.

Позивач  просив  суд  визнати  недійсним  договір страхування - № 030902-02-02-01   від  12  серпня   2008 року,   укладений    між   ОСОБА_2   та   ЗАТ   СК  « ВУСО»   в  частині   пункту  13.3   розділу   13,   а  саме:  «  усі   розбіжності   або   вимоги,   які   виникають   з   вищеназваного   договору   страхування   або   у  зв’язку   з   ним,   у   тому   числі   такі,   що   стосуються   його   виконання,   порушення,   припинення    або   визнання   недійсним,   підлягають   вирішенню   в   постійно   діючому   третейському   суді   при   товарній   біржі   « ІННЕКС» (   свідоцтво   про   реєстрацію   від   25 травня   2005 року  за  № 5,  місцезнаходження   суду: 83023  м. Донецьк,   вул.Ходаківського – 5.  Такі  спори   будуть   розглядатися   третейським   судом   у  складі   одного   судді,   формування  складу   суду ( призначення   судді)   для   розгляду  конкретного   спору  здійснюється   головою   суду» ;   стягнути   з   закритого   акціонерного   товариства   страхової   компанії  « ВУСО» ( код  ЄДРПОУ  31650052)   на   користь  ОСОБА_2 страхове  відшкодування  в  розмірі – 413975 грн. 40 коп.,  пеню  за  затримку  у виплаті  страхового  відшкодування  в  розмірі – 82796 грн.,   моральну  шкоду   в   су – 50000 грн.,   судові   витрати – 1700  грн. судового   збору,      

120 грн. витрат  на  інформаціно – технічне  забезпечення  розгляду  справи  та  3000 грн.   за   надання   юридичної   допомоги.

Заочним  рішенням   Ленінського   районного  суду   м. Вінниці   від   15 квітня  2010 року   позов   задоволено   частково.  Визнано   недійсним   договір   страхування  

№ 030902-02-02-01 від 12 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_2   та   закритим   акціонерним   товариством   страховою   компанією   « ВУСО»   в  частині   пункту  13.3   розділу  13,   а   саме  «  усі   розбіжності   або   вимоги,   які   виникають   з   вищеназваного   договору   страхування    або   у   зв’язку   з   ним,   у   тому   числі   такі,  що   стосуються    його   виконання,   порушення,   припинення   або   визнання   недійсним,   підлягають   вирішенню   в   постійно    діючому   третейському   суді  при  товарній  біржі  « ІННЕКС» (свідоцтво  про реєстрацію  від 25 травня  2005 року    

за   № 5,   місцезнаходження   суду :  83023  м. Донецьк,   вул. Ходаківського – 5.   Такі   спори    будуть   розглядатися   третейським   судом   у   складі   одного   судді,   формування   складу   суду ( призначення   судді)   для   розгляду   конкретного   спору   здійснюється   головою   суду.

Стягнуто   з   закритого   акціонерного   товариства   страхової   компанії  « ВУСО»  ( код  ЄДРПОУ 31650052)   на   користь   ОСОБА_2   страхове   відшкодування   в   розмірі – 413975 грн. 40 коп.,  пеню  за   затримку   у   виплаті   страхового   відшкодування   в   розмірі – 82796 грн.  та   моральну   шкоду   в  розмірі  - 5000 грн.

В  задоволенні   решти   позову   відмовлено.

Не   погодившись   з  заочним  рішенням   суду   відповідач   подав   апеляційну   скаргу,   в  якій   просив   рішення   скасувати,   посилаючись   на   порушення   норм   матеріального   і   процесуального   права,   справу   направити   на   новий   розгляд   до   суду   першої   інстанції.

В   доповненнях   до  апеляційної   скарги   апелянт   просив   заочне   рішення   скасувати   і   постановити   ухвалу   про  залишення   позовної   заяви   без  розгляду.

Перевіривши   законність   і   обґрунтованість   рішення   у   межах   заявлених   вимог   та   доводів   апеляційної   скарги,   колегія   суддів   не   вбачає   підстав   для   задоволення   апеляційної   скарги.

З   ч. 5  ст. 18  Закону   України  «  Про   захист   прав   споживачів»   вбачається,  якщо   положення   договору   визнано   несправедливим,   включаючи   ціну   договору,   таке   положення   може   бути   змінено   або  визнано   недійсним.

Відповідно   до  ст. 29  Закону   України  « Про   страхування»,  договір   страхування   визнається   недійсним   у  випадках,   передбачених   Цивільним   кодексом   України.

Згідно ст.  998 ЦК  України   договір   страхування   є   нікчемним   або   визнається    недійсним    у   випадках,   встановлених   цивільним   кодексом.

Відповідно   до ч. 1  ст.  229 ЦК  України,   якщо   особа,   яка   вчинила   право чин,   помилилася   щодо  обставин,   які   мають  істотне   значення,   такий   правочин    може   бути   визнаний    судом   недійсним.   Істотне   значення   має   помилка  щодо   природи    правочину,   прав   та   обов’язків   сторін,   таких   властивостей   і   якостей   речі,   які   значно   знижують   її   цінність  або   можливість   використання   за   цільовим   призначенням.   Помилка  щодо   мотивів   правочину   не   має  істотного   значення,   крім   випадків,   встановлених   законом.

Враховуючи   вищезазначене,   положення  пункту   13.3  розділу  13   договору   страхування   щодо   вирішення    спорів,   що   з   договору    в   постійно   діючому   третейському   суді   при   товарній   біржі  «  ІННЕКС»,   суперечить   Закону   України   « Про   страхування»   -   порушує   права   позивача   на   звернення   до  суду   за   захистом   своїх   порушених   або   оспорюваних  прав.

Згідно  ст. 27 ЦК  України  правочин,   що  обмежує   можливість   фізичної   особи  мати   не   заборонені   законом   цивільні   права   та   обов’язки   є   нікчемним.  

    Зміст   правочину   не   може   суперечити   актам   цивільного   законодавства.

    Колегія   суддів   вважає,  враховуючи   наведене,   що   суд   першої   інстанції   підставно   визнав   частково   недійсним   зазначений   договір   страхування – пункт  13.3   розділу  13.

    Згідно договору  страхування,  п. 3.2   страхова   сума   складає -445134 грн. 80 коп.,

страхове   відшкодування   становить – 413975 грн.40 коп.,  за   мінусом   франшизи – 31159 грн. 40 коп.

    На   підставі   ст. 992 ЦК  України   у   випадку   несплати   страховиком   страхувальникові   страхової   виплати   страховик   зобов’язаний    сплатити   неустойку   в   розмірі,   встановленому   законом   або   договором,   а  згідно    пункту   12.1   зазначеного   договору   страхування    у   випадку   затримки    у   виплаті   страхового   відшкодування   страхувальник   зобов’язаний    сплатити   пеню   в   розмірі  - 0,1 %    від    суми   невчасно   виплаченого   відшкодування    за   кожен   календарний   день   прострочки.  

    Відповідно  до  ст. 526 ЦК  України  зобов’язання   має   виконуватися  належним   чином   відповідно   до   умов   договору,   вимог   Цивільного   кодексу,   інших   актів   цивільного   законодавства.    

    Згідно   ст. 979  ЦК   України   за   договором   страхування   одна   сторона ( страховик)   зобов’язується   у   разі  настання   певної   події ( страхового   випадку )   виплатити   другій   стороні ( страхувальникові) або   іншій   особі,   визначеній    у  договорі,   грошову   суму ( страхову   виплату),   а  страхувальник   зобов’язується   сплачувати   страхові   платежі   та   виконувати   інші   умови   договору.      

    Страховик   зобов’язаний,   згідно  п. 3 ч. 1 ст. 988  ЦК   України,   у  разі   настання   страхового   випадку   здійснити   страхову   виплату   у  строк,   встановлений   договором.

З  часу коли  повинно  було  виплачено  страхове  відшкодування,  тобто з  

4  вересня  2009 року  і  по  день  визначений  позивачем, тобто  по   23 березня   2010 року  

пройшло – 200 календарних   днів.   Враховуючи   те,  що   розмір   пені    за   один   календарний   день  складає – 413 грн. 98 коп.,  розмір   пені   за   вказаний   період   складає  - 413 грн. 98 коп. х   200 днів  =  82796 грн.      

    Таким   чином,   суд   першої   інстанції   постановив   законне   та   обґрунтоване   рішення,   яке   відповідає   вимогам   ст. 213  ЦПК   України.

На   підставі   наведеного,  керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну   скаргу   закритого   акціонерного   товариства   страхової   компанії   « ВУСО»  -  відхилити.

    Заочне   рішення   Ленінського   районного   суду   м. Вінниці    від  15 квітня   2010 року   залишити   без  змін.

    Ухвала   набирає   законної   сили   з  моменту   її   проголошення   і   протягом   двадцяти  днів   може   бути   оскаржена   в   касаційному   порядку   до   Верховного   Суду   України.

Головуючий:

    Судді:

   

    З   оригіналом   вірно :

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація