Справа № 22ц-4033-2010 р. Рішення ухвалено під головуванням Голоти Л.О.
Категорія -19 Доповідач Камзалов В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
від 18 серпня 2010 року
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Кучевського П.В.
Суддів: Камзалова В.В., Сопруна В.В.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ВАТ « Універсал Банк», ОСОБА_5 про визнання договору поруки від 2 жовтня 2007 року недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 в лютому 2010 року звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі з 2004 року. Від цього шлюбу мають малолітню дитину, доньку – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачці стало відомо, що 2 жовтня 2007 року її чоловік, відповідач ОСОБА_4, уклав з ВАТ « Банк Універсальний» договір поруки, без номера, згідно з яким він виступив поручителем за зобов’язання за кредитним договором № 15/04/1066-к-07 від 2 жовтня 2007 року, укладеного між ВАТ « Банк Універсальний» та ОСОБА_5 на суму – 200000 доларів США. В подальшому викрите акціонерне товариство ( ВАТ) « Банк Універсальний» змінив назву на публічне акціонерне товариство ( ПАТ) « Універсал Банк».
Позивачка вважає, що укладенням зазначеного договору поруки ОСОБА_4
порушує її права та інтереси, тому що це стосується її майнових прав. Згідно вимог Сімейного кодексу України позивачка повинна була дати згоду на укладення цього договору поруки, однак вона такої згоди не давала. Крім того порушені права і малолітньої дитини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник позивачки подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові ОСОБА_2 за його безпідставністю, посилався на те, що при укладанні договору поруки права позивачки та малолітньої дитини не були порушені, тому що порука є способом забезпечення зобов’язань, а не угодою, щодо розпорядження майном, належним поручителю, договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором та не порушує інтересів малолітніх дітей.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися виходячи із наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі і від цього шлюб мають дитину, дочку – ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а. с. 8-9).
Відповідно до договору поруки від 2 жовтня 2007 року, який укладений між ОСОБА_4 та ВАТ « Банк Універсальний» вбачається, що зазначений договір укладений в якості забезпечення виконання боржником ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором від 2 жовтня 2007 року.
Згідно ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. В ч. 3 зазначеної статті вказано, що згода на укладання договору стосовно цінного майна має бути подана письмово.
Однак, на укладання договору поруки між банком і ОСОБА_4 згоди позивачки не було.
У відповідності до п. 5 договору поруки поручитель відповідає по зобов’язаннях боржника в повному обсязі.
Згідно ст. 67 СК України дружина, чоловік мають право укласти договір застави щодо своєї частини у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України « Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, що їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові звернення.
В частині шостій статті 203 Цивільного кодексу України зазначено, що правочини, які вчиняються батьками, не можуть суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Однак, відповідач ОСОБА_4 не отримав дозволу органів опіки та піклування на укладання договору поруки.
Враховуючи те, що при укладанні договору поруки між банком і відповідачем ОСОБА_4, останній не отримав письмової згоди позивачки на укладання цього договору і цей договір укладений без попередньої згоди органів опіки та піклування, цей договір слід визнати недійсним.
Судова колегія також враховує те, що укладання договору поруки та невиконання його ОСОБА_4 у подальшому можуть суттєво вплинути на права позивачки, життя малолітньої дитини та їх майнові права.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати недійсним договір поруки, укладений між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством « Універсал Банк» в особі Вінницької філії ПАТ « Універсал Банк» - 2 жовтня 2007 року.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно :