УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„16" березня 2007р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Матківського Р.Й., Павлишиної А.Т.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Івано-Франківської торгово-промислової палати про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги та моральної шкоди,
з участю: представників апелянта - ОСОБА_2., Суворової Г.В., позивачки ОСОБА_1.
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 грудня 2006 року позов ОСОБА_1задоволено частково. Визнано незаконними накази Івано-Франківської торгово-промислової палати № 2-л від 24 січня 2004 року про скорочення штатної одиниці провідного спеціаліста відділу зовнішньо-економічних зв'язків та наказ № 7-к від 27 січня 2004 року про зміну п.2 наказу № 2-л від 24 січня 2004 року. Поновлено ОСОБА_1на роботі на посаді провідного спеціаліста відділу зовнішньо-економічних зв'язків Івано-Франківської ТІШ. Стягнуто з Івано-Франківської торгово-промислової палати на користь ОСОБА_120 016 грн.21 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Івано-Франківської торгово-промислової палати в дохід держави 208 грн.66 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 870 грн. 27 коп. допущено до негайного виконання.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11 січня 2007 року усунуто арифметичну помилку, допущену в резолютивній частині рішення та стягнуто з Івано-Франківської торгово-промислової палати на користь ОСОБА_129 631 грн.36 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На дане рішення Івано-Франківська торгово-промислова палата подала апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що суд прийшов до невірного висновку про те, що позивачку було звільнено без дотримання вимог трудового законодавства.. Так, на позивачку були покладені обов'язки відповідальної за роботу з членами Палати. Твердження її про те, що наказ № 20-орг від 17 квітня 2003 року було видано без її згоди не відповідає дійсності, оскільки її ознайомлено з даним наказом під розписку і жодних заперечень вона не мала. Проте, вона вказує на те, що роботу з членами Палати вона виконувала позаурочно. Крім того, даний наказ не змінював умов праці та систему оплати,
Справа № 22-ц-247/2007р. Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.В.
Категорія 39 Доповідач Беркій О.Ю.
2
а тому згоди працівника не потребував, а робота з членами Палати входила в коло службових обов'язків відділу. А тому фактично переводу не відбулося і позивачка продовжувала працювати у відділі зовнішньо-економічних зв'язків. Однак, до кінця 2003 року фактичний об'єм робіт у відділі зменшився, робота з членами Палати була доручена першому віце-президенту згідно наказу від 18 вересня 2004 року. Цим же наказом передбачене скорочення провідного спеціаліста ОСОБА_1Після виходу її з лікарняного вона відмовилася від ознайомлення з даним наказом. На момент звільнення працювало ще два провідних спеціаліста., які мають перевагу на залишенні на роботі. Зазначає, що голослівним є висновок суду про те, що на момент звільнення були вільні вакансії, оскільки штатний розпис, який подала позивачка є сфальсифікований. Крім того, задовольняючи частково вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, судом не зазначено, в чому саме полягає заподіяна їй моральна шкода.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1відмовити.
В засіданні апеляційного суду представники Івано-Франківської торгово-промислової палати апеляційну скаргу підтримали, зазначили, що звільнення позивачки відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.
ОСОБА_1апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1працювала у відповідача на посаді провідного спеціаліста відділу зовнішньо - економічних зв'язків та виставкової діяльності. Наказом № 20-орг від 17 квітня 2003 року на час відпустки та хвороби юриста ОСОБА_2. обов'язки відповідальної за роботу з членами палати покладено на ОСОБА_1Згідно наказу від 18 вересня 2003 року за № 15-л організацію роботи з членами Палати з огляду на підвищення її актуальності та значимості доручено першому віце-президенту Крецулу В.В. Згідно п.2 даного наказу посаду провідного спеціаліста, який займається у відділі зовнішньо-економічних зв'язків і виставкової діяльності тільки роботою з членами Палати, вирішено ліквідувати з 18 листопада 2003 року ( п.1 ст.40 КЗпП України). Наказом №2-Л від 24 січня 2004 року позивачку звільнено з роботи з 27 січня 2004 року по скороченню штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України).
Відповідно до вимог п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Доказів того, що на час звільнення ОСОБА_1в Івано-Франківській торгово-промисловій палаті відбулися зміни в організації виробництва та праці, у зв'язку з чим попереджалися працівники про скорочення штату та відбулося таке скорочення, і які б давали підстави адміністрації для звільнення позивачки з роботи з посади провідного спеціаліста відділу зовнішньо-економічних зв'язків та виставкової діяльності по п.1 ст.40 КЗпП України, в судовому засіданні не здобуто.
Судом встановлено, що на час ліквідації посади провідного спеціаліста, який займається у відділі ЗЕЗ і виставкової діяльності тільки роботою з членами Палати, позивачка згідно посадової інструкції , наказу № 20- орг від 17 квітня 2003 року займала посаду провідного спеціаліста відділу ЗЕЗ і виставкової діяльності. Зі змісту наказу від 18 вересня 2003 року вбачається, що організація роботи з членами Палати, як ділянка роботи, доручена першому віце-президенту. Згідно штатних розписів такої посади, як провідний спеціаліст, який займається у відділі ЗЕЗ і виставкової діяльності тільки роботою з членами Палати не передбачено і таку посаду ОСОБА_1не обіймала.
Крім того, при звільненні позивачки по п.1 ст. 40 КЗпП України відповідачем було порушено порядок вивільнення працівників, передбачений ст.49-2 КЗпП України, зокрема
3
її не було персонально повідомлено про наступне вивільнення та не запропоновано іншої роботи, оскільки згідно штатних розписів у відповідача були вільні вакансії.
Доводи апелянта про те, що копії штатного розпису , де зазначено вільні вакансії, є сфальсифіковані, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Необґрунтованими є і доводи апелянта про те, що скорочення штату у відділі зовнішньо-економічних зв'язків і виставкової діяльності було зумовлено суттєвим зменшенням протягом 2003 року об'єму робіт, оскільки наказом Івано-Франківської торгово-промислової палати від 20 червня 2003 року було внесено зміни до штатного розпису по чисельності працівників у зв'язку з введенням нових посад, зокрема було введено посаду спеціаліста-експерта 1 категорії Палати та виведено посаду провідного спеціаліста-експерта з відділу експертизи та введено її у відділ зовнішньо-економічних зв'язків і виставкової діяльності. Крім того, згідно звіту про роботу за 2003 рік (а.с.90-92) вбачається, що фінансово-господарська діяльність відповідача характеризувалася, як стабільна, за даний період було звільнено дванадцять працівників, а прийнято дев'ять працівників, з яких двох спеціалістів-експертів.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визнання оскаржуваних наказів незаконними, тому підставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1про поновлення її на роботі.
Оскільки внаслідок порушення відповідачем трудових прав позивачки їй було заподіяно моральних страждань, судом обґрунтовано стягнуто на відшкодування такої 3000 грн.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської торгово-промислової палати відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.