Справа № 22ц-3984-2010 р. Рішення ухвалено під головуванням Каленяка Р.А
Категорія - 57 Доповідач Камзалов В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
від 18 серпня 2010 року
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Камзалова В.В.
Суддів: Чуприни В.О., Морозовського В.І.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
Розглянувши у відкритому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою
управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року та виплачувати її в подальшому,-
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії « Дитина війни» і згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі – 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Позивач просив поновити йому строк для звернення до адміністративного суду для захисту своїх інтересів та зобов’язати управління зробити перерахунок раніше виплаченої пенсії з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі - 30 %.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі протягом п’яти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили нарахувати та виплатити ОСОБА_2 як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 2 березня 2009 року по 16 червня 2010 року.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року ( в редакції, чинній на час розгляду справи ) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71, підпункт 12 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Підпунктом 2 пункту 41 розділу другого Закону України від 28 грудня 2007 року « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону України від 18 листопада
2004 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.
Тоді як, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року
№ 10-рп/2008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України ) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу другого Закону України від 28 грудня 2007 року « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року діють положення ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції цього закону від
18 листопада 2004 року.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в судовому засіданні повністю підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.
Крім того, суд послався на ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що в судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги і просив зобов’язати відповідача зробити перерахунок раніше виплаченої пенсії з 1 січня 2007 року по 31 березня 2010 року. ( а. с. 24).
Згідно Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року і який набрав чинності з 10 березня 2010 року, розгляд спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них ( далі – справи з соціальних правовідносин) визначено в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Оскільки на час розгляду справи і постановлення рішення судом першої інстанції діяв вищезазначений закон, то суд повинен був керуватися нормами цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
Суд першої інстанції зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці протягом п’яти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну допомогу.
Однак, діючим цивільним процесуальним законодавством не передбачені такі строки виконання рішень суду.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 304-1, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці задовольнити частково.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці здійснити з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням надбавки, як дитині війни в розмірі - 30 % мінімальної пенсії за віком.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно :