Справа № 22-4219-2010 р. Рішення ухвалено під головуванням Ганкіної І.А.
Категорія - 37 Доповідач Камзалов В.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 1 вересня 2010 року
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Камзалова В.В.
Суддів: Чуприни В.О., Морозовського В.І.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
Розглянувши у відкритому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою
прокурора Вінницького району на рішення Вінницького районного суду від
25 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на обов’язкову частку, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, видане на ім’я ОСОБА_2, визнання права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на обов’язкову частку, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, який є батьком сторін по справі. Батько був власником житлового будинку АДРЕСА_1. Біля будинку батька, ОСОБА_2 побудував власний будинок для своєї сім’ї за АДРЕСА_2 і на цей будинок позивач ОСОБА_2. отримав 16 листопада 2006 року свідоцтво НОМЕР_1 про право власності.
Після смерті батька відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1. За законом, спадкоємцями є його діти, сторони по справі. Однак, батько уклав заповіт, яким заповів все своє майно тільки ОСОБА_3, а на час відкриття спадщини - ОСОБА_2 являвся інвалідом і має право на обов’язкову частку, яка складає - 2/9 частки спірного домоволодіння. В зв’язку з тим, що сторони в добровільному порядку не вирішили питання спадкування, ОСОБА_2 звернувся до суду.
В свою чергу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в листопаді 2009 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва НОМЕР_1 від 16 листопада 2006 року, згідно якого ОСОБА_2 належить на праві приватної власності жилий будинок, розташований за адресою : смт. Стрижавка,
Вінницького району, вул. Байдукова – 20, недійсним.
В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доповнили свої позовні вимоги і просили визнати за ОСОБА_3 право власності житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 визнати право власності на будинок АДРЕСА_2, в смт. Стрижавка, Вінницького району.
В процесі розгляду справи, суд за заявою позивачок залишив без розгляду позов в частині визнання права власності за ОСОБА_2 на будинок, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2.
Позивачки в своєму позові посилались на те, що обидва будинки, за номерами – 18 і 20 по вул. Байдукова в смт. Стрижавка, Вінницького району, були зареєстровані по спільному свідоцтву про право власності по Ѕ частці на батька і на брата, тому після смерті батька до спадщини увійшла - Ѕ частина будинку НОМЕР_2 та Ѕ частина будинку НОМЕР_3. Враховуючи наведене, сестри вважали, що ці обставини є підставою для визнання свідоцтва про право власності на жилий будинок НОМЕР_1 від 16 листопада 2006 року, виданого на ім’я брата слід визнати недійсним.
Рішенням Вінницького районного суду від 25 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на обов’язкову частку, що складається з 2/9 частки житлового будинку за АДРЕСА_1, Вінницького району, що раніш належав ОСОБА_6, який помер - ІНФОРМАЦІЯ_1.
В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, видане на ім’я ОСОБА_2 – відмовлено.
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 в порядку спадкування задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом від 8 грудня 1981 року на 7/9 частки будинковолодіння за АДРЕСА_1, що раніше належав ОСОБА_6, який помер – ІНФОРМАЦІЯ_1.
В решті заявленої вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі – 250 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові втрати за проведення експертизи та оплату експертного висновку в половинному розмірі, а саме - 1095 грн.
Не погодившись з рішенням суду, прокурор Вінницького району подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема, ОСОБА_2 не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини та вважається таким, що не прийняв її, він не скористався правом на обов’язкову частку у спадкуванні. А спадкове майно прийняла тільки ОСОБА_3 Тому справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст. 535 ЦК України ( в редакції 1963 р.) - непрацездатні діти спадкодавця успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. На день смерті батька - його син - ОСОБА_2 мав 3 групу інвалідності – глухонімий. Відповідно до посвідчення, виданого 26 березня 2009 року, ОСОБА_2 має другу групу інвалідності ( а. с. 9).
Відповідно до ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 р.) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно довідки Стрижавської селищної ради № 1366 від 1 листопада 2007 року
після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на протязі шести місяців син померлого, ОСОБА_2, який являється інвалідом 3-ої групи ( глухонімий) доглядав за будинком та проводив незначні поточні ремонтні роботи, брав участь у поновлені даху будинку ( а. с. 8).
Таким чином, ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Вінницького району - відхилити.
Рішення Вінницького районного суду від 25 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно :