Справа № 2-О-7/2007р.

УХВАЛА

 Іменем України

27 березня 2007 року                                                                        смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття ним спадщини, заінтересовані особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державна податкова інспекція в Березнегуватському районі Миколаївської області, Фінансове управління Березнегуватської районної державної адміністрації,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай ) площею 7,43 га, що підтверджується сертифікатом. Син спадкодавця - неповнолітній ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняв, із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертався. Враховуючи, що неповнолітній на момент відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, прокурор просить встановити факт прийняття неповнолітнім ОСОБА_1 спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 7,43 га.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, заявника та заінтересованих осіб, вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду із слідуючих підстав.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти (у тому числі факт прийняття спадщини ), від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Між тим, спадкові правовідносини регулюються книгою шостою Цивільного Кодексу України, яка встановлює порядок прийняття спадщини, строк для подання заяви, наслідки пропущення цього строку та ін.

Згідно з п.207 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5 ( далі - Інструкція ) неповнолітня особа має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, за відсутності заяви від їх імені про відмову від спадщини, а згідно з п.211 Інструкції свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом із спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Таким чином, встановлення факту прийняття спадщини - це фактично подання заяви нотаріусу в передбачені законом строки. І тільки в тому випадку, коли спадкоємець не має іншої можливості встановити зазначений факт, він може звернутися з заявою до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертався, а тому має можливість реалізувати своє право іншим способом. Для цього він повинен звернутися до суду в порядку позовного провадження відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, яка передбачає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

2

Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ч.6 ст.235 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття ним спадщини залишити без розгляду.

Роз'яснити прокурору та заявнику право подати до суду позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.