Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22-6176 Головуючий у першій інстанції Тищук Н.О.
Категорія 19,27 Доповідач Черниш Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – Бубличенко В.П.,
суддів Сукач Т.О.,
Черниш Т.В.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
15 квітня 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» в особі Кіровоградської філії( далі-ТОВ «Укрпромбанк») звернулось до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 3 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 116 000 грн. на строк до 2 серпня 2022 року, а ОСОБА_3 зобов’язувався повернути банку цю суму та сплатити 18,3 % річних за користування кредитом.
За час користування кредитом відповідач систематично порушував умови договору щодо погашення суми боргу та відсотків у встановлені договором строки, внаслідок чого прострочена заборгованість за кредитом склала 8 372 грн., прострочена заборгованість за процентами-21 233 грн.83 коп., пеня 3 443 грн. 05 коп.
Посилаючись на такі обставини та передбачене ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 133 270,04 грн. заборгованості за кредитним договором. В процесі розгляду справи розмір позовних вимог збільшив до 147 831 грн. 26 коп. у зв’язку зі збільшенням, зокрема, суми пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту до 7 437 грн.48 коп. станом на 16 червня 2010р.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Укрпромбанк» у рахунок заборгованості за кредитом, процентами та пені 147 831 грн. 26 коп. та судові витрати в розмірі 1 572 грн.20коп.
В апеляційній скарзі відповідач ставив питання про зміну зазначеного рішення. Зазначав, зокрема, що суд, задовольняючи позов в повному обсязі, не врахував, що на час його пред’явлення спливла позовна давність для звернення з вимогою про стягнення пені за кредитним договором. Тому, посилаючись на ч.4 ст. 267 ЦК, просив відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 7 437грн. 48 коп.
В судове засіданні апеляційної інстанції сторони не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 3 серпня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №764/ФК-07, за умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 116 000 грн. під 18, 3 % річних на строк до 2 серпня 2022 року, а останній зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним в строки та в порядку, встановленими цим договором (а.с.7-12).
У порушення кредитного договору відповідач ОСОБА_3не здійснив взяті на себе договірні зобов’язання, не виконав графік погашення суми кредиту та відсотків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК, п. 6.2 кредитного договору наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення суми кредиту, в тому числі, порушення строків сплати будь-яких платежів за кредитним договором є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій.
Зобов’язання позичальника сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період прострочення, від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення платежу передбачене п.5.2 кредитного договору.
За даними розрахунків, проведених банком станом на 16 червня 2010 року, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено в сумі 147 831 грн. 26 коп., в тому числі 94 748 грн. заборгованості за кредитом, 2 375 грн. 35 коп.-за нарахованими відсотками, 1 2236 грн.- прострочена заборгованість за кредитом, 31 034, грн. 43 коп.- прострочена заборгованість за відсотками та 7 437 грн. 48 коп. пені, нарахованої за період з листопада 2008р. по червень 2010р. Розрахунки по обрахуванню заборгованості, надані позивачем, на думку колегії, не викликають сумнівів у їх вірності.
Як вбачається з технічного запису та журналу судових засідань, при розгляді справи судом першої інстанції відповідач зазначений розрахунок не заперечував, визнавав визначену суму боргу, посилався лише на неспроможність її виплати.
Встановивши дійсні права та обов’язки сторін, які випливають з кредитного договору, та виходячи з того, що ОСОБА_3 порушено його умови , у зв’язку з чим виникла заборгованість по кредиту, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення їх повному обсязі.
Такий висновок відповідає обставинам справи і доказам, ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Оскаржуючи рішення суду в частині задоволення позову про стягнення пені, відповідач посилався на пропуск Банком передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку позовної давності як на підставу для відмови у задоволенні у цій частині позовних вимог.
Між тим, частиною 5 ст.261 ЦК України встановлено, що за зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Згідно кредитного договору, укладеного між сторонами 3 червня 2007р., кінцевий термін погашення кредиту визначено 2 серпня 2022 р.
Згідно ст. 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Тобто, пеня-це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до закінчення виконання зобов’язання. Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК до вимог про стягнення пені встановлена позовна давність 1 рік. Однак ч. 3 ст. 267 ЦК передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої під час розгляду справи судом першої інстанції до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог. З такою заявою ОСОБА_3 при розгляді справи до суду не звертався, що підтверджується технічним записом та журналом судових засідань.
Апеляційна скарга теж не містять даних про те, що така заява заявлялась в суді першої інстанції. Тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку позовної давності не може бути підставою для її застосування при апеляційному розгляді справи.
За таких обставин підстави для зміни рішення суду першої інстанції в частині , що оскаржується, з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні. Її доводи правильного по суті рішення не спростовують.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів від дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді