Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22 -4983 2010  р.                                        Головуючий у 1-й інстанції – Яковлєва С.В.

Категорія –                                                                                           Доповідач – Авраменко Т.М.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        2 вересня 2010 року Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

            головуючої судді : Авраменко Т.М.

                                суддів : Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.

                  при секретарі : Чернезі М.М.

 за участю  представника  ВДВС, голови фермерського господарства „Чорний Ю.О.”

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Знам’янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області на ухвалу Знам’янського міськрайонного суду   Кіровоградської області    від  22 червня 2010 року.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

        15 квітня 2010 року фермерське господарство „Чорний Ю.О.” (далі - ФГ) звернулось в суд із скаргою на неправомірні дії  державного виконавця відділу державної виконавчої служби Знам’янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (далі -ВДВС) .

         Заявник зазначав, що на виконання ВДВС було передано  виконавчий лист  №2-1204 від 12 жовтня 2009 року по виконанню рішення Знам’янського міськрайонного суду  від 29 вересня 2009 року  про стягнення з фермерського господарства „Чорний Ю.О.” на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі в сумі 201820 грн. грн.

          06 квітня 2010 року ФГ дізналось, що 15 березня 2010 року держаний виконавець Матусєвич Ю.М. склав акт про витрати на проведення виконавчих дій та виніс постанову про стягнення з боржника фермерського господарства „Чорний Ю.О.” витрат на здійснення виконавчих дій в сумі 109543 грн.

         Постанова та акт не відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій. Документи, якими підтверджуються витрати, відсутні.

         Просив визнати дії державного виконавця щодо віднесення суми 109543 грн. на покриття витрат при проведенні виконавчих дій неправомірними, скасувати акт від 15 березня 2010 року про витрати на проведення виконавчих дій та постанову від 15 березня 2010 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.  

             Ухвалою Знам’янського міськрайонного суду   Кіровоградської області    від  22 червня 2010 року скарга задоволена, дії державного виконавця в частині віднесення 109543 грн. на покриття витрат при проведенні виконавчих дій визнано неправомірними, зобов’язано державного виконавця скасувати акт від 15 березня 2010 року про витрати на проведення виконавчих дій та постанову від 15 березня 2010 року про стягнення з

                                                                                                                                                       2

боржника витрат на проведення виконавчих дій. Суд встановив, що державний виконавець витрати, які були здійсненні при примусовому виконанні судового рішення про стягнення боргу з ПП „Нива”, безпідставно відніс на покриття витрат  по виконанню судового рішення про стягнення боргу з ФГ „Чорний Ю.О.”, виконавче провадження по якому було відкрито 13 жовтня 2010 року.    

        В апеляційній скарзі ВДВС просить скасувати зазначену ухвалу, яка ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права і є  незаконною. Посилається на  те, що задовольняючи скаргу, суд не врахував постанову державного виконавця від 16 листопада 2009 року про розмежування арештованого майна 452 851 кг насіння соняшнику , з яких 281 624 кг належить боржнику ПП „Нива”, 146 877 кг – ФГ „Чорний Ю.О., 24350 кг – громадянам. Пропорційно до кількості арештованого майна розподілено витрати на проведення виконавчих дій.

          В засіданні апеляційного суду  представник ВДВС підтримав доводи апеляційної скарги, а голова ФГ просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки ухвала суду є законною.

          Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що відшкодування витрат на проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду про стягнення коштів з боржника ПП „Нива”, не можуть бути покладені на ФГ, проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.

         Матеріалами справи підтверджується, що  в порядку виконання рішення суду державним виконавцем 25 серпня 2009 року було описано і накладено арешт на посіви льону та соняшника,  як належних приватному підприємству „Нива”, на площі на 364 га.

         Описане та арештоване майно було здано під охорону, проведено збір зерна соняшника в кількості 452851 кг, його транспортування  та здача на зберігання на елеватор, на що були понесені певні витрати.

          13 жовтня 2009 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-1204 від 12 жовтня 2009 року Знам’янського міськрайонного суду про стягнення з фермерського господарства „Чорний Ю.О. боргу в сумі 201820 грн. на користь ОСОБА_2

          В ході здійснення цього виконавчого провадження було виявлено, що в  насінні соняшника, яке було арештовано, як майно ПП „Нива”, є частка ФГ, а тому  16 листопада 2009 року державним виконавцем було здійснено розмежування арештованого майна та встановлено, що 281624 кг насіння соняшнику належить боржнику ПП „Нива”,   146877 кг – боржнику ФГ.,  24350 кг – іншим громадянам. Арештоване майно насіння соняшнику було продано, а кошти виручені від продажу  пропорційно розподілено між боржниками та пропорційно виплачено між їх стягувачами.

           Державний виконавець правильно визначив, що витрати на проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду, також повинні бути поділені пропорційно між боржниками, а висновок суду, що всі витрати виконавчого провадження необхідно покласти тільки на ПП „Нива” є безпідставним.

           За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню.

                                                                                                                                                      3

            Разом з тим, доводи скарги  ФГ щодо порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства при складанні акту  про витрати на проведення виконавчих дій  та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, є обґрунтованими.

           Перелік витрат виконавчого провадження та порядок стягнення з боржника цих витрат встановлено ст.45 Закону України „Про виконавче провадження” та пунктами 4.15.1, 4.15.2, 4.15.3 Інструкції про проведення виконавчих дій.

           Відповідно до п.4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.

           Акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 15 березня 2010 року (а.с.6) не відповідає вимогам зазначених нормативних документів, до нього не додано копії документів на підтвердження понесених витрат та сум, а також в постанові від 15 березня 2010  про стягнення витрат в сумі 109543 грн. з ФГ  не зазначено на користь кого стягуються ці витрати  і в розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум віз 22 березня 2010 року (а.с.57), зазначено, що стягувачем цих витрат є держава, проте підтверджуючі документи понесення таких витрат державою не надано.  З пояснень державного виконавця вбачається, що  витрати виконавчого провадження проводились за рахунок коштів стягувача.

           Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи .

          За таких обставин скарга ФГ підлягає задоволенню частково, слід зобов’язати державного виконавця скасувати акт від 15 березня 2010 року про витрати на проведення виконавчих дій та постанову від 15 березня 2010 року, оскільки вони складені з порушенням вимог  ст.45 Закону України „Про виконавче провадження” та пунктів 4.15.1, 4.15.2, 4.15.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, інші доводи скарги є безпідставними.

         Скасування акту та постанови не перешкоджає державному виконавцю   скласти новий акт про витрати на проведення виконавчих дій та постанову  про стягнення витрат з боржника  у відповідності до вимог чинного законодавства з доданням копій документів на підтвердження витрат.

          Керуючись п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, п.6 ч.1 ст.314,ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                  У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

            Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Знам’янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області задовольнити частково.

            Скасувати  ухвалу Знам’янського міськрайонного суду   Кіровоградської області    від  22 червня 2010 року.

                                                                                                                                                      4

          Скаргу фермерського господарства „Чорний Ю.О.” задовольнити частково. Зобов’язати державного виконавця Знам’янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області скасувати акт від 15 березня 2010 року про витрати на проведення виконавчих дій та постанову від 15 березня 2010 року про стягнення з  фермерського господарства „Чорний Ю.О.” витрат на проведення виконавчих дій.

          В  решті в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

                 Головуюча  суддя :

                                        судді :