Справа №4-586

 2010 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 року                             Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді                                 Жук О.В.

при секретарі                                                                                   Рамазановій Ю.Г.

з участю прокурора                                     Янішевської О.В.

розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в порядку ст. 236-1 КПК України на постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва Мілевського А.П. від 18.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва Мілевського А.П. від 18.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом зловживання владою або службовим становищем чи службової недбалості ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якій просить скасувати вказану постанову, матеріали направити прокурору Оболонського району м. Києва для проведення додаткової перевірки, оскільки фактично перевірка заяви ОСОБА_2 про вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведена не була.

В судовому засіданні представники ОСОБА_2 адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7  підтримали скаргу.

Прокурор вважає скаргу безпідставною та просив суд залишити її без задоволення.

Вивчивши матеріали наглядового провадження №55-2654, де містяться документи, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, матеріали, що містяться в провадженні по скарзі, суд вважає, що скарга адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язаний приймати заяви і повідомлення про злочин. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення  про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється  шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Як вбачається з наглядового провадження №55-2654 кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України, досудове слідство по якій проводилося слідчим прокуратури Оболонського району м. Києва, перебувала в провадженні Києво-Святошинського районного суду м. Києва. В ході судового слідства підсудний ОСОБА_2 показав, що він не причетний до вчинення інкримінованого йому злочину, та вказав на  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як на осіб, що вчинили злочин. 17.03.2010 року старший помічник прокурора Оболонського району м. Києві ОСОБА_8, що підтримував обвинувачення в суді по вказаній справі, склав відповідний рапорт на ім’я прокурора району, яким довів до відома про вказані показання підсудного та попрохав дозволу зареєструвати його для прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України. Прокуратурою району рапорт було зареєстровано та доручено старшому слідчому Мілевському А.П. провести перевірку доводів підсудного ОСОБА_2 та прийняти рішення відповідно до ст. 97 КПК України. Однак, старшим слідчим в порушення вимог вказаної статті КПК України перевірка проведена не була. В матеріалах наглядового провадження містяться лише дві копії листів прокурорів Оболонського району м. Києва та Зарічного району м. Суми, а також два протоколи допиту в якості свідків  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 датовані 08.04.2009 року та 14.04.2009 року. При цьому зазначені копії протоколів не місять підписів осіб, що допитувалися. На час проведення перевірки старшим слідчим кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 перебувала в провадженні суду. Згідно з копією постанови  Києво-Святошинського районного суду м. Києва вона була направлена на додаткове розслідування до прокуратури Оболонського районного суду м. Києва лише 07.04.2010 року. Звідки взялися зазначені протоколи допиту свідків та чи допитувалися вказані особи взагалі з матеріалів наглядового провадження не вбачається. Не містяться в матеріалах наглядового провадження і дані про опитування самого ОСОБА_2 щодо повідомлених суду фактів.

Таким чином, суд вважає, що  в порушення ст.97 КПК України перевірка доводів ОСОБА_2 про причетність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вчинення злочину співробітниками прокуратури Оболонського району м. Києва проведена не була, а тому постанова старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва Мілевського А.П. від 18.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи підлягає скасуванню, а матеріали направленню до прокуратури району для проведення відповідної перевірки.  

    Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва Мілевського А.П. від 18.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали направити прокурору Оболонського району м. Києва для проведення перевірки.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя:                                             О.В.Жук