УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -3121/10 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шимко В.П.
Категорія 55 Доповідач: Рафальська І.М.
У Х В А Л А
Іменем України
18 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,
при секретарі Пюрі Г.В.,
з участю представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі матеріали за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Будвест-Україна” про захист прав споживача та повернення суми попередньої оплати за апеляційною скаргою представника позивача на ухвалу судді Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 31 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою судді Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 31 березня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Будвест-Україна” визнано неподаною та повернуто позивачу.
У апеляційній скарзі представник позивача просить дану ухвалу судді скасувати, оскільки вважає її незаконною, та направити до райсуду для вирішення питання про прийняття позовної заяви; посилається на порушення райсудом норм процесуального права.
Розглянувши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачеві, суддя виходив з того, що позивач не виконав вказівки суду, які були викладені в ухвалі судді від 11.03.2010р. про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- у позовній заяві не зазначено доказів щодо невиконання з боку відповідача зобов’язань згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 18.06.2008р.,
- не зазначено доказів наявності укладеного у письмовій формі договору, що договір відсутній у додатках позовної заяви,
- не зазначено доказів, на підставі чого позивач визначає облікову ставку.
Проте, з таким висновком судді не можна погодитись з таких підстав.
Так, підставою для звернення позивача до суду стало саме невиконання відповідачем договору купівлі-продажу від 18.06.2008р., а саме, як вказує позивач, до цього часу відповідач не виконав свого обов’язку передати позивачеві товар, за який позивачем було здійснено стовідсоткову попередню оплату, а доведення факту виконання договору є обов’язком відповідача.
Що стосується зазначення доказів наявності укладеного у письмовій формі договору купівлі-продажу, то, відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів”, договір – усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем /виконавцем/ про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Так, з наданих матеріалів видно, що між сторонами 18.06.2008р. було укладено усний договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, що підтверджується доданими до позовної заяви документами, зокрема, копією рахунку-фактури №ПП-001123 від 18.06.2008р. та копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 959 від 18.06.2008р./а.с.28-29/.
Щодо зазначення доказів відносно облікової ставки Національного банку України, то позивачем вказано у позовній заяві правові акти Національного банку України, якими визначена відповідна облікова ставка.
За таких обставин підстав для визнання позовної заяви та її повернення позивачеві не було, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість її прийняття.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу судді Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 31 березня 2010 року скасувати, а матеріали направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: