Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2010 року Справа № 2а-2486/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник
при секретарі - Колтунова А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Позивач в особі > < 3-тя особа позивача >
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції < Відповідач в особі > < 3-тя особа відповідача >
про визнання нечинним рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 18.09.2009р № 0005042320
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання нечинним та протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005042320 від 18.09.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в результаті проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення вимог п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР, а саме: незастосування реєстратора розрахункових операцій під час здійснення розрахунків, невидача розрахункового документу встановленого зразка, порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005042320 від 18.09.2009р., яким позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 27400 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки визначену ст.ст. 111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», крім того зазначає, що діючим законодавством України не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою-підприємцем та обов’язок фізичної особи-підприємця мати первинні документи та накладні на товар.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав зазначених в позові та додаткових поясненнях долучених до матеріалів справи.
Відповідач надав письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнаються повністю з тих підстав, що застосування штрафної санкції здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР.
В судовому засіданні 02.09.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 07.09.2010р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області була проведена перевірка з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину АДРЕСА_1 в м. Кіровограді де позивачем здійснюється підприємницька діяльність.
За результатами перевірки 27.08.2009р. складено Акт (довідка) перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с. 7, 8).
В ході перевірки встановлено порушення вимог п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР (надалі –Закон про РРО).
Зі змісту акту перевірки, а саме п. 2.2.14. вбачається, що перевіркою встановлено проведення розрахункової операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та невидача розрахункового документу встановленого зразка, який засвідчує купівлю товару на суму 185 грн., а також реалізація товару, який не облікований в книзі обліку доходів та витрат. Всього не облікованих товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 13850 грн.
Висновок щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та обліку товарних запасів за місцем реалізації зроблено у зв’язку з тим, що в місці проведення розрахунків під час перевірки була відсутня книга обліку доходів та витрат.
На підставі акту перевірки відповідачем 18.09.2009р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005042320 (а.с. 6), яким до позивача:
- за порушення п. 1, 2, ст. 3 та на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО застосована фінансова санкція в розмірі –1030 грн.;
- за порушення п. 12 ст. 3 та на підставі ст. 20 Закону про РРО застосована фінансова санкція в розмірі –26370 грн.
Всього застосовано фінансових санкцій в сумі 27400 грн., що підтверджується розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 20).
Стосовно порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на момент здійснення перевірки позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, про що зазначено в п. 2.2.6 Акту перевірки від 27.08.2009р.
Згідно п. 6 ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Порядок ведення книги обліку доходів та витрат затверджено Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1269. Згідно п. 5 вказаного Порядку суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Крім того, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, позивач, відповідно до п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599 мав право заповнювати лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Як встановлено матеріалами справи (а.с. 25-29), у позивача наявна книга обліку доходів та витрат №2781/2 від 24.01.2006р., яка заповнена відповідно до вимог п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599.
Таким чином, позивач перебуваючи на спрощеній системі оподаткування мав право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій.
Як зазначалося висновок щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та обліку товарних запасів за місцем реалізації зроблено у зв’язку з тим, що в місці проведення розрахунків під час перевірки була відсутня книга обліку доходів та витрат.
Разом з тим, Закон про РРО та Порядок ведення книги обліку доходів та витрат, не передбачають, що відсутність в місці проведення розрахунків книги обліку доходів та витрат, має наслідком обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати реєстратор розрахункових операцій.
Таким чином, своїми діями податковий орган фактично застосовує до суб’єктів підприємницької діяльності заходи впливу (відповідальність) за порушення норм Закону про РРО, які не передбачені розділом V «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ»Закону про РРО.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 3 ст. 217 ГК України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 ГК України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідачем не наведено посилань на норми Закону про РРО, які встановлюють такий вид адміністративно-господарської санкції, як необхідність застосування РРО в разі відсутності в місці проведення розрахунків книги обліку доходів та витрат.
Щодо необхідності ведення обліку товарних запасів у місці проведення розрахунків суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону про РРО облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98р. №727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Форму книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, наведено в додатку №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ДПА України від 21.04.93р. №12.
При цьому, як вже зазначалося заповненню підлягають лише графи книги "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход" і вказана вимога позивачем виконується, а чинним законодавством взагалі не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах/або за місцем реалізації, що є обов’язковим для суб’єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку.
Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшов підтвердження факт порушення позивачем вимог п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону про РРО, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення про застосування штрафної (фіннансової) санкції від 18.09.2009р №0005042320 в сумі 27400,00 грн.
Присудити позивачеві з Державного бюджету судові витрати в сумі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03.09.2010р.
Суддя-підпис
з оригіналом згідно Ю.П. Пасічник
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник