Справа № 2а-4250/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді – Гром Л.М.
При секретарі – Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
30.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та просить суд визнати неправомірними дії відповідача при проведенні ревізії правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачу, як фізичній особі – підприємцю за період з 01.12.2008 року по 01.04.2010 року; зобов’язати відповідача компенсувати перевищену суму фактичних витрат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 12395,11 грн.
26.08.2010 року позивач в судовому засіданні змінив позовні вимоги та просить суд скасувати рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 558 від 09.06.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; зобов’язати виконавчу дирекцію Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провести фінансування (відшкодування) ОСОБА_1 заборгованості в сумі 12382,06 грн. перевищення витрат, проведених страхувальником над сумою нарахованих страхових внесків.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на протязі 2010 року провідним спеціалістом Менської міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Лойченком С.М. було проведено ревізію правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності мною, як фізичною особою підприємцем за період з 01.12.2008 року по 01.04.2010 року. За результатом ревізії провідним спеціалістом Менської МВД Лойченко С.М. було складено акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30.04.2010 року. В акті перевірки зазначено, що по листах непрацездатності, виданих на ім’я ОСОБА_3 нараховано витрат за рахунок фонду 12382, 05 грн. В акті ревізії зазначено, що відповідно до п. 4, 5 трудового договору від 26.11.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 час виконання робіт установлюється згідно установленого графіку, вихідні дні надаються згідно графіку роботи, який повинен бути невід’ємною частиною зареєстрованого трудового договору, який реєструється в районному центрі зайнятості. До Сосницького районного центру зайнятості дані графіки, як додатки до трудового договору не надавалися та не реєструвались. Відповідно до п. 3 «Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» затвердженого наказом міністерства праці і соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року при реєстрації трудового договору сторони повинні надати певні документи, але графік роботи не є невід’ємною частиною договору.
Позивач зазначив, що підстав у спеціаліста фонду у відмові в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності не було. Так, як підставою для виплати допомоги були листки непрацездатності, що підтверджується актом ревізії.
В судовому засіданні позивач та представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в якості страхувальника в Менській міжрайонній виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду. У зв'язку зі зверненням позивача 23.04.2010 року щодо відшкодування дебіторської заборгованості внаслідок нарахування допомоги по тимчасовій-непрацездатності найманому працівнику в сумі 12406,78 грн., на підставі особистої заяви позивача від 23.04.2010 року, згідно наказу Менської міжрайонної виконавчої дирекції надалі - Менська МВД) № 30 від 27.04.2010 року „Про проведення позапланової перевірки" була запланована позапланова перевірка позивача.
В трудовому договорі режим роботи найманого працівника позивача не встановлений, що не відповідає вимогам ст.30 Закону України „Про оплату праці", тобто позивачем не забезпечений достовірний облік робочого часу найманого працівника, тому в такому випадку провести розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності не є можливим. Відсутність встановленого режиму роботи в трудовому договорі найманої працівниці із зазначенням часу початку та закінчення роботи працівниці, тривалість щоденної роботи або робочого тижня, днів відпочинку - зумовлює неможливість встановлення графіку роботи найманої працівниці, кількість відпрацьованих годин (днів), які підлягають оплаті, тобто недостовірний облік робочого часу у позивача унеможливлює розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності, що має бути компенсацією втраченого заробітку по листкам непрацездатності № 712024, 532308, 712340, 532963. Тому, при нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності то листкам непрацездатності виданим ОСОБА_3 на період з 14.12.2009 по 30.03.2010 року, порушення порядку обліку робочого часу унеможливлює визначити кількість днів, які підлягають оплаті та визначити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, що має бути компенсацією втраченого заробітку, чим порушено ч. І ст. 35 Закону 2240. Дане порушення призвело до неправомірного використання коштів Фонду в сумі 12382,05грн.
Керуючись п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року", позивачу був виданий припис про усунення порушень від 30.04.2010 року № 6, який вказує, що під час перевірки було виявлено порушення: ст. 35 Закону 2240 (порушено порядок витрачання коштів Фонду при розрахунку листків непрацездатності), ст. 1 Закону України „Про розмір внесків не деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року № 2213 (заниження фонду заробітної плати), донараховані страхові внески.
Даним приписом позивачу запропоновано усунути зазначені порушення та відобразити їх у звіті про нараховані страхові внески за 1 півріччя 2010 року.
Враховуючи те, що позивач не усунув виявлені порушення, згідно ст.ст. 28, 30 Закону України № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право накладати фінансові санкції, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Право застосування фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
За матеріалами акта ревізії заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийнято рішення від 09.06.2010 року № 558 про застосування фінансових та штрафних санкції, згідно якого була визначена сума платежу, зарахованого до бюджету Фонду: не прийняті до зарахування витрати -12382,06 грн., штрафна санкція за порушення порядку витрачання коштів -5191,03 грн., встановлено заниження фонду оплати праці в сумі 1167 грн., штрафна санкція за неповну сплату страхових внесків – 1167 грн., донараховано страхових внесків в сумі - 11,67грн. Всього на загальну суму 19751,76грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27 серпня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 31.08.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Відповідно до п. 5 ст. 10 робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240 (далі - Закон 2240) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів".
Відповідно до п. 3.2 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 05.06.2001 року № 9, для реалізації основних напрямів діяльності Фонд повинен забезпечувати:
- контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів;
- контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей.
Дані положення закріплені в ст. 28 Закону № 2240 «Права та обов'язки страховика».
Судом встановлено, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в якості страхувальника в Менській міжрайонній виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду.
У зв'язку зі зверненням позивача 23.04.2010 щодо відшкодування дебіторської заборгованості внаслідок нарахування допомоги по непрацездатності (найманому працівнику в сумі 12406,78 грн., на підставі особистої заяви позивача від 23.04.2010 року, згідно наказу Менської міжрайонної виконавчої дирекції надалі - Менська МВД) № 30 від 27.04.2010 року „Про проведення позапланової перевірки" була запланована позапланова перевірка позивача.
Менська МВД надіслала позивачу повідомлення № 01-19/433 від 26.04.2010 року, що керуючись п.15.3 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 19.09.2001 року № 38 (надалі Інструкція № 38) буде проведена позапланова перевірка правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду.
На підставі доручення № 49 від 29.04.2010 року провідний спеціаліст Менської МВД провів перевірку та склав акт від 30.04.2010 року.
Відповідно до п.8.2. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 №16 у страхувальника підлягали ревізії в установленому порядку бухгалтерські документи щодо повноти нарахування страхових внесків на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які є базою для нарахування страхових внесків відповідно до чинного законодавства, платіжні доручення про перерахування сум страхових внесків та інших платежів на рахунок Фонду, видаткові документи на проведені виплати і перерахування, відповідність даних фінансових звітів за коштами Фонду та інше.
Під час перевірки було встановлені наступні факти, а саме:
- позивач уклав трудовий договір з найманою працівницею ОСОБА_3, який зареєстрований в Сосницькому районному центрі зайнятості 26.11.2009 року, наймана працівниця зобов'язана виконувати обов'язки керуючого кафе, встановлена заробітна плата в розмірі 4900,00грн., час виконання робіт встановлений згідно установленого графіку;
- до перевірки були надані чотири листка непрацездатності найманої працівниці: № 712024 з 14.12.2009 по 23.12.2009 на суму 538,35 грн., № 532308 з 24.12.2009 по 09.02.2010 на суму 5742,40 грн., № 712340 з 10.02.2010 по 17.12.2010 на суму 1076,70 грн., № 532963 з 18.02.2010 по 30.03.2010 на суму 5024,60 грн. Всього на загальну суму 12382,05 грн.;
- як передбачено трудовим договором від 26.11.09, а саме: п.5 договору - вихідні дні надаються згідно графіку роботи, а п. 4 договору - час виконання робіт установлюється згідно установленого графіку;
- до перевірки позивач надав „графіки" форми П-14, які затверджені наказом Держкомстатом України від 09.10.1995 року № 253.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання.
Пунктом 3 частини 1 статті 29 Закону передбачено, що застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом.
Згідно ст. 35 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, як тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом, що кореспондується з пунктом 1 частини 2 Закону статті 27, яким передбачено, що страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон N 2240), допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується з шостого дня непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надається у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання страхового випадку. Тому допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися лише за робочі дні (години) згідно з установленим графіком роботи підприємства, його структурного підрозділу або індивідуальним графіком роботи застрахованої особи, якщо такий їй встановлено, які припадають на період тимчасової непрацездатності.
В матеріалах справи знаходиться пояснення спеціаліста Менської виконавчої дирекції ФСС з ТВП від 27.08.2010 року, що йому було надано копію трудового договору, яка зареєстрована в Сосницькому районному центрі зайнятості 01.12.2009 року за № 25610900089 згідно якого в розділі 4 вказано, що час виконання робіт установлено згідно встановленого графіку, жодних дописок до даного розділу не було.
Відповідно до відповіді Сосницького районного центру зайнятості від 17.05.2010 року № 04/200 зазначається, що державна служба зайнятості проводить реєстрацію трудових договорів, укладених між найманим працівником та фізичною особою. Реєстрація в службі зайнятості будь – яких інших документів, котрі регламентують трудові відносини між працівником та фізичною особою діючим законодавством не передбачена.
В матеріалах справи знаходиться копія рішення виконавчого комітету Сосницької селищної ради від 27.02.2009 року № 18, де встановлений зручний для населення режим роботи розважальних закладів смт. Сосниця.
Трудовий договір, відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
Представником позивача в судовому засіданні було надано суду копію трудового договору між працівником і фізичною особою від 26.09.2009 року, де зазначається розмір заробітної плати, а час виконання робіт установлюється згідно установленого графіку при 40 годинному робочому тижні.
Згідно штатного розпису на 2009 та 2010 роки, керуючій кафе встановлений місячний оклад 4900 грн., а також позивачем та ОСОБА_3 26.11.2009 року підписані завдання та обов’язки керуючої кафе «Юність» (а/с 81).
Також в матеріалах справи знаходяться «Расчетно – платежные ведомости» за листопад, грудень 2009 року, за січень, лютий, березень, квітень 2010 року. Згідно протоколу № 1 засідання уповноваженого із соціального страхування ФОП ОСОБА_1 призначено допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Згідно із пунктом 20 Порядку N 1266 сума допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі розраховується шляхом множення суми денної виплати на кількість днів, які підлягають оплаті, тобто на кількість днів згідно графіку роботи підприємства, установи, організації або графіку роботи працівника (якщо такий для нього встановлений), які припадають на період тимчасової непрацездатності.
В даному випадку вбачається, що документально визначено час роботи за трудовим договором найманого працівника, за графіком роботи підприємства.
Зазначені обставини спростовують ствердження перевіряючого про те, що при відсутності встановленого режиму роботи в трудовому договорі найманої працівниці із зазначенням часу початку та закінчення роботи працівниці, тривалість щоденної роботи або робочого тижня, днів відпочинку - зумовлює неможливість встановлення графіку роботи найманої працівниці, кількість відпрацьованих годин (днів), які підлягають оплаті, тобто недостовірний облік робочого часу у позивача унеможливлює розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності, що має бути компенсацією втраченого заробітку по листкам непрацездатності № 712024, 532308, 712340, 532963. Тому, при нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності виданим ОСОБА_3 на період з 14.12.2009 по 30.03.2010 року, порушення порядку обліку робочого часу унеможливлює визначити кількість днів, які підлягають оплаті та визначити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, що має бути компенсацією втраченого заробітку, чим порушено ч. І ст. 35 Закону 2240 та дане порушення призвело до неправомірного використання коштів Фонду в сумі 12382,05грн.
За таких підстав в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, зазначене у акті перевірки спеціалістом Менської міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у зв’язку з чим рішення № 558 від 09.06.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТПВ) сум фінансових ( штрафних ) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не ґрунтується на нормах законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідно до цього безпідставно не прийняті відповідачем до зарахування витрати позивача в сумі -12382,06 грн.
Згідно вищенаведених документів та виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 558 від 09.06.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Зобов’язати виконавчу дирекцію Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провести фінансування (відшкодування) ОСОБА_1 заборгованості в сумі 12382,06 грн. перевищення витрат, проведених страхувальником над сумою нарахованих страхових внесків.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції на протязі 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови та у разі постановлення вступної та резолютивної частини постанови (ст. 160 п. 4) або розгляду справи у письмовому провадженні - в той же строк з дня отримання повного тексту постанови. Суб’єкт владних повноважень при отриманні повідомлення про день отримання постанови може подати апеляційну скаргу на протязі 10 днів після закінчення 5 днів з дня отримання повідомлення. В разі неподання у вказаний термін апеляційної скарги, постанова набирає законної сили.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 02 вересня 2010 року.
Суддя Гром Л.М.