Справа № 2 -1497/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді:     Гулька Б.І.

при секретарі:     Єрмоловій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання трудового договору розірваним

ВСТАНОВИВ:

В червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати трудовий договір укладений між ним та ОСОБА_2 08.02.2006 року розірваним з 03.06.2006 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Вимоги мотивує тим, що з відповідачем було укладено договір на невизначений термін, згідно якого він повинен був виконувати роботу по навантаженню та розвантаженню товару; 01.06.2006 року відповідач не з'явився на роботу та не повідомив причину неявки у зв'язку з чим були складені акти про його відсутність на робочому місці; дії відповідача щодо невиходу на роботу без поважних причин є підставою його звільнення, а також підставою для розірвання договору.

Відповідач в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; причину неявки не сповістив; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, заслухав пояснення позивача та його представника, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі, судом встановлено, що 08.02.2006 року між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2. було укладено безстроковий трудовий договір, згідно якого позивач надав відповідачу роботу з постачальниками по розвантаженню товару та з клієнтами по навантаженню товару; договором були визначені права, обов'язки сторін, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні ні позивач, ні його представник не посилалися на ті обставини, що своїми діями ( бездіяльністю ) відповідач порушив права позивача.

Порядок розірвання трудового договору, вирішення трудових визначено Кодексом Законів про працю України. Зокрема, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органом передбачено ст.40 КЗпП України, в тому числі прогулу без поважних причин, а не розірвання таких угод рішенням суду.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 10, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання трудового договору розірваним відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення,