УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року січня 19 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

             головуючого                            Ященка В.А.

             суддів                                        Забари І.К. Матуса В.В.

             з участю прокурора               Савостьянової Л.В.

             захисника                                 ОСОБА_1

             потерпілого                              ОСОБА_2

             засудженого                              ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду від 10 листопада 2009 року, яким,

              ОСОБА_3,

              ІНФОРМАЦІЯ_1,

              раніше не судимий,

засуджений за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.189 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

              На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів призначено 3 роки позбавлення волі.

              Як зазначено у вироку, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 23 квітня 2009 року, переслідуючи мету заволодіння грошима свого знайомого ОСОБА_2, користуючись його слабохарактерністю і погрожуючи тому насильством, зажадав передати йому 2 000 грн. ОСОБА_2, побоюючись насильства з боку ОСОБА_3, 24 квітня 2009 року близько 18 години у АДРЕСА_1 передав ОСОБА_3 2 000 грн.

              На початку травня 2009 року, ОСОБА_3 повторно вимагав від ОСОБА_2 вже 3 000 грн. погрожуючи насильством і той боячись погроз з боку ОСОБА_3, 15 травня 2009 року, близько 19 години АДРЕСА_1 передав ОСОБА_3 3 000 грн.

              На початку червня 2009 року, ОСОБА_3 знову почав вимагати у ОСОБА_2 3 000 грн. погрожуючи тому застосуванням до нього насильства, але згодом погодився на умовляння потерпілого і зменшив суму до 1 000 грн., які і отримав від ОСОБА_2 14 червня 2009 року близько 19 години АДРЕСА_1.

               На початку липня 2009 року, ОСОБА_3 погрожуючи застосуванням насильства, почав вимагати від ОСОБА_2 1 000 грн. Боячись погроз з боку ОСОБА_3, 10 липня 2009 року близько 18 години, ОСОБА_2 АДРЕСА_1 передав ОСОБА_3 1 000 грн., але ОСОБА_3 тут же погрожуючи застосуванням насильства зажадав від ОСОБА_2 передати йому ще 1 тисячу гривень і ОСОБА_2 боячись погроз з боку ОСОБА_3 у період з 14 липня по 28 серпня 2009 року частками передав ОСОБА_3 ще 1 000 грн.

              3 вересня 2009 року близько 18 години, ОСОБА_3 зустрівши у черговий раз ОСОБА_2 АДРЕСА_1, погрожуючи застосуванням насильства, відкрито заволодів мобільним телефоном «НОКІА 6151» з зарядним пристроєм, загальною вартістю 519 грн.

              В цей же день, тобто 3 вересня 2009 року близько 23 години, ОСОБА_3 зателефонувавши ОСОБА_2, погрожуючи йому фізичним насильством зажадав передати йому 700 грн. і ОСОБА_2 боячись його погроз, 4 вересня 200 року вимушений був передати ОСОБА_3 200 грн., а 6 вересня 2009 року ще 100 грн.

              У зв’язку з зверненням ОСОБА_2 з відповідною заявою до правоохоронних органів, ОСОБА_3 припинив свою злочинну діяльність.

              В поданій апеляції, захисник ОСОБА_1 просить врахувати, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має позитивні характеристики, розкаявся у вчинених злочинах і попросив вибачення у потерпілого, заподіяну шкоду відшкодував і з огляду на це просить змінити вирок суду та пом’якшити засудженому покарання, призначивши таке з застосуванням ст.75 КК України.

              Вислухавши доповідь судді, думку засудженого, потерпілого та захисника, які просили задовольнити апеляцію та пом’якшити засудженому покарання, прокурора, яка вважала, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

             Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочинів при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого за ст.ст.189 ч.2 та 186 ч.2 КК України, під сумнів не ставляться.

              Що стосується призначеного засудженому покарання то на думку колегії суддів це покарання призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, при цьому судом у повному обсязі враховані всі наявні пом’якшуючі покарання засудженого обставини і з урахуванням цього, засудженому призначено мінімальне покарання, яке передбачено санкцією ст.189 ч.2 КК України, а за ст.186 ч.2 КК України засудженому взагалі призначено покарання, яке є нижчим від найнижчої межі.

              Беручи до у ваги викладене, а також обставини при який було вчинено злочини, колегія суддів приходить до висновку, що передбачених законом підстав для задоволення апеляції захисника, зміни вироку суду та пом’якшення засудженому покарання, немає.

              На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -

                                                                УХВАЛИЛА:

              Вирок Сумського районного суду від 10 листопада 2009 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 – без задоволення.

                                                                    СУДДІ:

              Ященко В.А.                            Забара І.К.                          Матус В.В.