УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня 9 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Лугового М.Г.
суддів Ященка В.А. Сахнюка В.Г.
з участю прокурора Кононової Л.Ф.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Роменського міськрайонного суду від 19 листопада 2009 року, яким,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимий,
засуджений за ст.187 ч.3 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
За ст.185 ч.3 КК України ОСОБА_1 виправданий.
Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 6 277 грн.92 коп. та 640 грн. на користь експертних установ за проведені по справі експертні дослідження.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 26 січня 2009 року, маючи на меті вчинити крадіжку майна з МТФ в селі Кашпури, Роменського району, Сумської області, разом зі своїм знайомим Березенець, матеріали відносно якого закриті, на автомобілі ВАЗ 2121 №07791 СА з причепом, приїхав до села Кашпури, заїхав на територію ферми, яка належить ДП ДГ «Іскра» СІАПВ УААН і яка охороняється, автомобілем заїхав до сараю, після чого використовуючи газорізальне обладнання, яке привіз з собою, відрізав 6 пластин від металевого жолобу гноєтранспортеру, загальною довжиною 11,4 м. В цей час, з метою припинення злочинних дій ОСОБА_1, до сараю підійшли громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_1 розуміючи, що його злочинні виявлені сторонніми особами, з метою утримання викраденого, дістав з автомобіля рушницю ТОЗ-34, 12 калібру, вийшов до людей і спрямувавши в їх бік рушницю заявив, що застосує зброю у випадку протидії йому з боку осіб, що прийшли на ферму. Всі особи, що прийшли до місця вчинення крадіжки сприймаючи погрозу як реальну, вимушені були відійти від сараю, а ОСОБА_1 з викраденим металом безперешкодно виїхав з ферми, який привіз у місто Ромни та здав у пункт прийому металобрухту. Всього ОСОБА_1 заволодів металевими пластинами загальною вагою 550 кг. вартістю 610 грн.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався також і в тому, що він 23 січня 2009 року з цієї ж ферми таємно викрав частину металевого жолобу гноєтранспортеру загальною довжиною 18,2 метри, вагою 800 кг.
В результаті розгляді справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину не доведена і зважаючи на це, суд виправдав ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України.
На вирок суду подані апеляції:
Засудженим ОСОБА_1, який одній зі своїх апеляцій просить переглянути вирок суду, взяти до уваги ряд пом’якшуючих його покарання обставин та пом’якшити йому покарання. В наступній своїй апеляції ОСОБА_1 зазначає, що розслідування по справі було проведено неповно, впізнання при розслідуванні справи було проведено з порушенням вимог закону. Не було проведено впізнання рушниці, яка була вилучена у нього вдома, а пояснення свідків стосовно наявності у його автомобілі рушниці є необ’єктивними. У зв’язку з цим, засуджений просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування. В доповненні до апеляції, засуджений посилається на невідповідність висновків фактичним обставинам справи і просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд.
Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок по справі у своїй апеляції вказує, що суд необґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України, адже на думку прокурора по справі зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що ОСОБА_1 23 січня 2009 року вчинив крадіжку майна з ферми у селі Кашпури, Роменського району. У зв’язку з цим, прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі, засудженого, який просив задовольнити його доповнення до апеляції та скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженого частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.334 КПК України при постановленні вироку, суд у мотивувальній частині вироку повинен вказати як докази на яких ґрунтується висновок про доведеність вини особи яка засуджується, так і повинен навести мотиви з яких суд відкидає інші докази.
Виправдовуючи ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України, суд не в повному обсязі виконав вимоги вказаного закону.
Так під досудового слідства свідок ОСОБА_8 вказував на те, що 23 січня 2009 року він бачив біля ферми синій автомобіль «Нива» з причепом і коли цей автомобіль від’їхав від ферми то він виявив, що з приміщення ферми було викрадено близько 20 метрів пластин гноєтранспортеру, про що він повідомив ОСОБА_2, який разом з ОСОБА_12 на місці пересвідчились у тому що дійсно була вчинена крадіжка. Матеріалами кримінальної справи доведено, що дійсно ОСОБА_1 23 січня 2009 року здав на пункт прийому металобрухту металеві пластини від гноєтранспортеру вагою 800 кг.
Виправдовуючи ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України суд погодився з версією підсудного про те, що він вказані металеві пластини знайшов за межами ферми, але суд не звернув уваги на те, що ця версія ОСОБА_1 ніякими доказами по справі не підтверджується. Окрім цього, ОСОБА_1 наголошував на тому, що його автомобіль 23 січня 2009 року був без причепу і знайдений метал він завантажив до салону автомобіля «Нива», але суд не звернув уваги на те, що автомобіль «Нива» це легковий автомобіль, а не вантажний і з огляду на це, суд не перевірив чи можливо вказані металеві платини перевезти у салоні автомобіля «Нива». Судом залишилось не перевіреним чи могли знаходитись металеві пластини у тому місці на яке посилається ОСОБА_1.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду при виправдання ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України ґрунтується на недостатньо перевірених доказах, а тому вирок суду необхідно скасувати, задовольнивши таким чином апеляцію прокурора, а справу необхідно направити на новий судовий розгляд, в ході якого суду належить відповідно до вимог закону вирішити питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
При новому судовому розгляді справи, суду також належить звернути увагу на те, що відповідно пред’явленого обвинувачення, 26 січня 2009 року ОСОБА_1 погрожував рушницею шести особам, але ні під час досудового слідства ні в суді питання про визнання цих осіб потерпілими не вирішувалось, а всі вони були допитані як свідки. З огляду на те, що процесуальне становище свідків та потерпілих суттєво відрізняються і зокрема їх правами, в тому числі і правом на пред’явлення цивільних позовів, то розглядаючи справу, суд повинен вивчити це питання та вирішити його, як це передбачено законом. Розглядаючи справу, суд повинен також звернути увагу, що обов’язковою складовою об’єктивної сторони ст.187 ККУ є напад з метою заволодіння чужим майном, з чого випливає, що при формулюванні обвинувачення за ст.187 ККУ, органи досудового слідства і суд викладати об’єктивну сторону складу злочину, як цього вимагає закон.
Що стосується, доводів апеляції засудженого ОСОБА_1, то колегія суддів вважає, що всі обставини на які посилається засуджений можуть бути належним чином перевірені при новому розгляді справи у суді.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,367,368,377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі задовольнити в повному обсязі, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Роменського міськрайонного суду від 19 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з неповнотою судового слідства, а справу направити на новий судовий розгляд в це же суд в іншому складі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити у виді взяття під варту.
СУДДІ:
Луговий М.Г. Ященко В.А. Сахнюк В.Г.