УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року березня 11 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

             головуючого                     Лугового М.Г.

             суддів                                  Ященка В.А. Сахнюка В.Г.

             з участю прокурора         Ворфоломеєвої Н.П.

             засудженого                       ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Середино-Будського районного суду від 18 грудня 2009 року, яким,

             ОСОБА_1,

             ІНФОРМАЦІЯ_1,

             раніше не судимий,

засуджений за ст.368 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу в сумі 5 000 грн., з позбавленням права займати посади державного службовця в органах виконавчої влади строком на 1 рік 6 місяців з конфіскацією всього особистого майна, крім житла.

             Відповідно до вимог ст.54 КК України, ОСОБА_1 позбавлений 12 рангу державного службовця.

             Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що працюючи на посаді головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства у північному регіоні, з 2-го липня 2007 року та маючи 12-й ранг, 6-ї категорії державного службовця, відповідно до наданих йому прав та повноважень, являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище. Виконуючи покладені на нього обов’язки, ОСОБА_1 неодноразово проводив перевірки по дотриманню законодавства про працю приватними підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при цьому складав протоколи про вчинені вказаними особами адміністративних правопорушень та вносив приписи про усунення порушень законодавства про працю.

              В середині вересня 2009 року, під час розмови з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_1 запропонував їм за грошову винагороду в сумі 1 500 грн. в подальшому не проводити перевірок по дотриманню ними трудового законодавства.

             5 жовтня 2009 року, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 хабара у сумі 1 500 грн. за те, що той у подальшому не буде проводити перевірок по дотриманню ним трудового законодавства. Після цього, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

              Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію у якій вказує. що призначене судом покарання засудженому є занадто м’яким, тому що не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та внутрішньому ставленню засудженого до вчиненого. З огляду на це, прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст.368 ч.2 КК України, з застосуванням ст.69 КК України у виді 2-х років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади державного службовця в органах виконавчої влади строком на 1 рік 6 місяців, з конфіскацією майна, крім житла. Відповідно до ст.54 КК України, позбавити ОСОБА_1 12 рангу державного службовця.

              Вислухавши доповідь судді, думку засудженого, який просив вирок суду залишити без змін, прокурора, яка просила задовольнити апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

             Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.368 ч.2 КК України у поданій апеляції під сумнів не ставляться.

              Що стосується призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 то на думку колегії суддів, при його призначенні суд дотримався вимог ст.65 КК України і прийшов до обґрунтованого висновку про призначення засудженому покарання із застосуванням ст.65 КК України. Обґрунтованість призначення покарання з застосуванням ст.65 КК України у поданій апеляції також не оспорюється.

              Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції прокурора, стосовно того, що покарання призначене ОСОБА_1 є занадто м’яким. При цьому колегія суддів приходить до такого висновку виходячи з того, що автор апеляції не навів у своїй апеляції переконливих мотивів, які на його думку вказували б на те, що призначене судом покарання є дійсно занадто м’яким. В той же час, колегія суддів беручи до уваги, вказані у вироку пом’якшуючи покарання засудженого обставини, а також те, що суд поряд з основним покаранням у виді штрафу, призначив засудженому додаткові покарання у виді конфіскації майна та позбавлення його права обіймати посади державного службовця в органах виконавчої влади та позбавлення ОСОБА_1 12 рангу державного службовця, що практично унеможливлює перебування засудженого на державній службі у майбутньому, колегія суддів не знаходить передбачених законом підстав для того, щоб вважати призначене засудженому покарання занадто м’яким. З огляду на це, підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування вироку суду, немає.

              На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -

                                                       УХВАЛИЛА:

              Вирок Середино-Будського районного суду від 18 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – без задоволення.

                                                          СУДДІ:

             Луговий М.Г.                           Ященко В.А.                          Сахнюк В.Г.