УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Безверхого О.М.

суддів – Сахнюка В.Г., Моїсеєнко Т.М.

з участю прокурора – Кравцової Л.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Буринського районного суду Сумської області, від 21 квітня 2010 року, про відмову в задоволенні скарги на постанови про порушення кримінальної справи,

ВСТАНОВИЛА:

    ОСОБА_1 звернулася до Буринського районного суду Сумської області зі скаргами на постанову прокурора Буринського району Бауліна О.І. від 19 березня 2010 р., про порушення кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.1. ст. 296 КК України та про скасування постанови начальника слідчого відділення Буринського РВ ГУМВС України в Сумській області Усенко І.О. від 02 квітня 2010 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ч.1 ст. 122 КК України, в яких просив скасувати постанови органів досудового слідства, мотивуючи свої вимоги тим, що постанови про порушення кримінальної справи винесені передчасно та незаконно, без достатніх підстав і приводів.

Постановою Буринського районного суду Сумської області, від 21 квітня 2010 року, в задоволенні скарг було відмовлено з мотивів не обґрунтованості вимог поданих скарг,  оскільки підставами для порушення кримінальної справи були достатні фактичні дані, отримані органом дізнання Буринського РВ ГУМВС в ході дослідчої перевірки.

На вказану постанову від ОСОБА_1 надійшла апеляція, в якій ставиться питання про скасування постанови суду, у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки, на момент порушення кримінальної справи не існувало достатніх приводів та підстав для її порушення.

Також апеляція мотивована і тим, що суд не перевірив законність джерел отримання даних про причетність ОСОБА_1 до злочину та не звернув увагу на суттєві порушення закону, допущені прокурором району і начальником слідчого відділення при винесенні постанов про порушення кримінальної справи.  

Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, ОСОБА_1 на підтримку апеляцію і просив скасувати постанову суду, думку прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Розглядаючи скарги ОСОБА_1 суд в повній мірі виконав вимоги ст.236-7 та 236-8 КПК України і прийшов до обгрунтованого висновку про те, що прокурор та начальник слідчого відділення Буринського РВ ГУМВС України в Сумській області при порушенні кримінальної справи формально мали приводи та підстави для порушення кримінальної справи і відповідно до ст. 98 КПК України прийняли процесуальне рішення.

За таких обставин доводи апеляції не можуть бути враховані оскільки вони стосуються наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 296 ч.1  ст.122 ч.1 КК України.

Разом з тим, з’ясування вказаних обставин на стадії порушення кримінальної справи законом не передбачено.

Таким чином суд, розглянувши справу ОСОБА_1, в повній мірі виконав вимоги закону і прийняв обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 382; 366; 377 КПК України, колегія суддів

                                             УХВАЛИЛА:

Постанову Буринського районного суду Сумської області, від 21 квітня 2010 року, про відмову в задоволенні скарг ОСОБА_1 на постанову від 19 березня 2010 року про порушення прокурором Буринського району щодо нього кримінальної справи за ст.. 296 ч. 1 КК України та постанову начальника СВ Буринського РВ ГУМВС України в Сумській області від 02 квітня 2010 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ст.. 122 ч. 1 КК України залишити без зміни, а апеляцію – без задоволення.

            СУДДІ

Безверхий О.М.             Сахнюк В.Г.         Мойсеєнко Т.М.