АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці « 31 » серпня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Підгорної С.П.
суддів Cтанковської Г.А., Кузняка В.О.
за участю прокурора Малик Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з професійно-технічною освітою, одружений, не працюючий, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.286 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки; за ч.1 ст.135 КК України на один рік позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 11 723 гривні матеріальної шкоди, по 630 гривень щомісячно на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, до досягнення ними повноліття, та 30 000 гривень моральної шкоди.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 30 000 гривень моральної шкоди та на користь НДЕКЦ УМВС України в Чернівецькій області 1031 гривню судових витрат.
Справа №11-320 /2010 р. Головуючий у І інстанції: Телешман О.В.
Категорія: ст.ст.286ч.2, 135 ч.1 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 змінена із застави на взяття під варту у залі суду. Зараховано в строк відбування покарання тримання засудженого під вартою у період з 08 листопада по 18 листопада 2008 року та з 06 квітня по 09 квітня 2009 року.
Повернуто ОСОБА_7 17000 гривень застави. Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 07 листопада 2008 року приблизно о 18 годині 15 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи за дорученням автомобілем ВАЗ-2104 з реєстраційним номером НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Сагайдачного селища Кельменці Чернівецької області в напрямку центра міста із швидкістю 60 км/год., порушив п.п. 2.3б), 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, обгоняючи попутний автомобіль, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв наїзд на пішохода потерпілого ОСОБА_8, який в попутному напрямку руху автомобіля засудженого по лівому узбіччю дороги вів велосипед, в результаті чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, та на місці пригоди помер. Після вчинення наїзду на потерпілого ОСОБА_8 засуджений ОСОБА_2, порушуючи п.п. 1.5, 2.10 ПДР України, не зупинився і поїхав з місця пригоди, завідомо залишивши потерпілого ОСОБА_8 у небезпечному для життя стані, в який він його поставив внаслідок травмування автомобілем, не вжив заходів для надання потерпілому медичної допомоги, хоча зобов’язаний та мав змогу надати йому вказану допомогу.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить змінити вирок суду, а саме кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 135 ч.1 КК України, закрити у зв’язку з недоведеністю участі підсудного у його скоєнні, застосувати до нього вимоги ст.ст. 69, 75 КК України та з урахуванням сімейного становища і матеріального стану засудженого зменшити суму відшкодування ним моральної шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_3 та прокурора, які вважали вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів і його діям дана правильна юридична оцінка.
Як видно з показань засудженого ОСОБА_2, свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України, він визнав та підтвердив, що в момент удару зрозумів, що збив велосипед і бачив, що хтось стояв поруч з велосипедом та тримав його в руках, але, будучи в стані
алкогольного сп’яніння, він не зупинився, оскільки не хотів, щоб працівники міліції вилучили у нього права водія (т. 2 а. с. 75-76).
Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння (т.1 а.с.33) ОСОБА_2 на час огляду в 0 годин 40 хвилин 08 листопада 2008 року перебував у стані алкогольного сп’яніння внаслідок вживання алкоголю.
З показань потерпілої ОСОБА_3 на досудовому слідстві та в суді видно, що 07 листопада 2008 року приблизно о 18 годині 15 хвилин вона разом з чоловіком поверталася додому, рухаючись напроти руху автомобілів, чоловік котив у руках велосипед. Біля бару «Фортуна» у селищі Кельменці вона почула позаду шум автомобіля, який наближався на великій швидкості. Потім вона відчула біля себе глухий звук удару, побачила попереду себе іскри та задню частину автомобіля, який, не зменшуючи швидкості, поїхав далі в бік центру селища Кельменці. Оскільки дане місце не освітлювалося, вона одразу не зрозуміла, що сталося і, коли інша машина освітила дорогу, вона побачила велосипед чоловіка, який лежав на лівому узбіччі, по якому вони рухались, і за допомогою світла мобільного телефону виявила чоловіка, який лежав у кюветі без ознак життя (т.1 а.с.66-67, т.2 а.с. 76-77).
Як вбачається з протоколу огляду місця пригоди (т.1 а.с.10-18), на узбіччі вулиці Сагайдачного селища Кельменці біля бару «Фортуна», ширина якого більше двох метрів, виявлений велосипед з деформованим заднім колесом та біля нього дзеркало заднього виду автомобіля, у кюветі лівого узбіччя виявлено труп потерпілого та належний йому туфель.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 145 (т.1 а. с. 178-180) потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді відкритого перелому кісток основи черепа з забоєм речовини головного мозку, які перебували у прямому причинному зв’язку з фактом настання смерті потерпілого.
З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 (т.2 а.с. 78-79) видно, що 07 листопада 2008 року він разом з ОСОБА_2 розпивали спиртні напої, після чого поїхали в напрямку селища Кельменці на автомобілі під керуванням засудженого. І коли у селищі Кельменці засуджений виїхав на зустрічну смугу, можливо для обгону іншого автомобіля, він відчув глухий звук удару по склу автомобіля, подібний на удар каменя по склу, і побачив, розбите скло навпроти водія. На прохання зупинитися і подивитися, що сталося, засуджений нічого не відповів і поїхав далі.
Згідно висновків автотехнічних експертиз (т.1 а.с.192-195, 206-209) засуджений ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2104, порушив вимоги п.п. 10.1, 13.3, 14.6г Правил дорожнього руху України, невиконання яких з технічної точки зору перебувало у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.ст. 286 ч.2 та 135 ч.1 КК України, оскільки судом доведено, що засуджений, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, та завідомо залишив без допомоги потерпілого, якого сам поставив у небезпечний для життя стан.
Посилання апелянта на недоведеність участі засудженого у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, судова колегія вважає безпідставними, оскільки даний злочин вважається закінченим з моменту ненадання допомоги (залишення в небезпеці) незалежно від того, чи настали тяжкі наслідки, чи ні. Судом достовірно встановлено, що засуджений в момент ДТП відчув удар по машині і склу, бачив збитий ним велосипед і бачив людину на дорозі, а тому усвідомлював наслідки вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди, однак автомобіль не зупинив і з місця пригоди поїхав.
Доводи апеляції в частині неналежного встановлення судом обставин дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої постраждав ОСОБА_8, спростовані показаннями засудженого під час проведення відтворення обстановки і обставин події (т.1 а.с. 117-120), згідно яких та доданої до протоколу схеми вбачається, що потерпілі під час ДТП знаходились у зоні видимості засудженого в момент початку виконання ним маневру обгону. Крім того, показання потерпілої ОСОБА_3 про обставини вчинення злочину щодо її чоловіка повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, є об’єктивними та правдивими.
При призначенні засудженому виду та міри покарання суд у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та сукупність обтяжуючих та пом’якшуючих покарання обставин. Зокрема, судом враховано часткове визнання ОСОБА_2 своєї вини у скоєному, його позитивні характеристики за місцем проживання, стан здоров’я, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, в тому числі дитини інваліда дитинства, часткове відшкодування заподіяних збитків. Вчинення засудженим злочину в стані алкогольного сп’яніння суд правильно визнав обтяжуючою покарання обставиною. Судова колегія вважає, що призначене судом засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для застосування вимог ст.ст.69, 75 КК України та задоволення апеляції в цій частині не вбачає.
Судова колегія вважає, що вирок суду в частині вирішення цивільних позовів потерпілих відповідає вимогам діючого законодавства, належним чином мотивований і підстав для його зміни на предмет зменшення сум стягнутої моральної шкоди на користь потерпілих не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 без задоволення.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді Г.А.Станковська
В.О.Кузняк