АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці « 31 » серпня 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Колотило О.О.
суддів Рулякова В.І., Струбіцької О.М.
при секретарі Білинському М.В.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією підсудної ОСОБА_1 на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2010р., –
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, не працююча, раніше судима: вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 12.01.1993 року за ст.ст. 140 ч. 3, 141 ч. 2 КК України 1960 року на два роки позбавлення волі; вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.05.1995 року за ст.ст. 140 ч. 3, 145 ч. 1, 43 КК України 1960 року на три роки позбавлення волі; вироком Першотравневого районного суд м. Чернівці від 02.11.1998 року за ст. 140 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі; вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.01.2006 року за ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі,-
засуджена за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Хачмаз, Республіка Азербайджан, мешканець АДРЕСА_1, росіянин, громадянин України,
Справа № 11-298/2010р. Головуючий у І інстанції: Козловська Д.Л.
Категорія: ст. 185 ч. 3 Доповідач: Колотило О.О.
КК України
з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше
судимий вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 11.08.1994 року за ст. 103 КК України 1960 року на два роки виправних робіт; вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09.04.2003 року за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 544 гривні; вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 14.10.2004 року за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі; вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 25.10.2007 року за ст. 263 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 650 гривень; вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07.07.2008 року за ст. 389 ч. 2 КК України на один рік один місяць позбавлення волі; вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 29.09.2008 року за ст. 395 ч. 1 КК України на один рік шість місяців обмеження волі,-
засуджений за ст. 185 ч. 3 К України на три роки позбавлення волі.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий: вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13.04.2004 року за ст. 185 ч. 3 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі,-
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим до набрання вироком чинності залишено утримання під вартою, строк відбуття покарання обчислюється: ОСОБА_2 з 18 березня 2010 року; ОСОБА_3 з 20 березня 2010 року; ОСОБА_1 з 24 березня 2010 року.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 01.03.2010 року приблизно о 01 годині, у стані алкогольного сп’яніння, з метою викрадення чужого майна, в селі Остриця Герцаївського району Чернівецької області, проникнув в погріб потерпілої ОСОБА_4, звідки викрав належну їй картоплю на суму 270 гривень.
11.03.2010 року, приблизно о 01 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в селі Остриця, Герцаївського району, Чернівецької області проникнули в погріб потерпілої ОСОБА_4, звідки таємно викрала належну їй картоплю та банки з консервацією на загальну суму 1192 гривні.
В апеляції підсудна ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати посилаючись на те, що в ході досудового слідства слідчий застосовував до неї незаконні методи ведення слідства, злочин вона не вчиняла і суд першої інстанції в судовому засіданні не дослідив дані про її особу, зокрема, висновок судово-психіатричної експертизи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підсудної ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та додатково допитавши в ході часткового судового слідства підсудну і дослідивши інші докази, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна з проникненням у приміщення, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції та апеляційним судом доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Так, як вбачається з показів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на досудовому слідстві (а.с. 30-32, 65-67, 75-77, 99-101), які апеляційний суд досліджував в судовому засіданні, підсудні послідовно пояснювали, що крадіжку продуктів харчування з погребу потерпілої ОСОБА_4 в селі Остриця, Герцаївського району, Чернівецької області, вночі 11 березня 2010 року, вони вчинили разом.
Правдивість цих показів засуджених в колегії суддів сумніву не викликає, оскільки вони детально вказали роль кожного з них у скоєнні злочину, зокрема, що ОСОБА_1 несла в сумці металевий прут, яким ОСОБА_2 відкрив двері погребу, хто і як розпорядився викраденим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході відтворення обстановки та обставин події (а.с. 33-40, 57-59) показали як було вчинено злочин з участю ОСОБА_1, а також всі підсудні в ході очних ставок між ними (а.с. 201-202) підтвердили факт скоєння злочину за попередньою змовою з ОСОБА_1
Про те, що ОСОБА_1 брала участь у вчиненні крадіжки засуджений ОСОБА_3 пояснив і судовим експертам при проведенні судово-психіатричної експертизи (а.с. 146-147).
Із заяви ОСОБА_1 (а.с. 102) на досудовому слідстві видно, що відмовляючись від проведення відтворення обстановки та обставин події вона власноручно зазначила, що дала слідчому правдиві покази, тому необхідності у проведенні цієї слідчої дії не вбачається.
Даний факт свідчить, що слідчі органи не примушували ОСОБА_1 давати покази та брати участь у слідчих діях.
У відповідності до протоколу обшуку (а.с. 82), за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками міліції були виявлені викрадені у потерпілої ОСОБА_4 банки від консервації.
Досліджені судом першої інстанції та апеляційним судом докази повністю спростовують доводи апеляції про непричетність ОСОБА_1 до вчинення крадіжки.
Проведеною прокурором перевіркою (а.с. 260) застосування працівниками міліції до підсудної незаконних методів ведення слідства встановлено не було.
Необгрунтованими є посилання в апеляції і на те, що ОСОБА_1 психічно хвора людина.
Як вбачається з висновку проведеної у справі судово-психіатричної експертизи (а.с. 137-138) ОСОБА_1 на час вчинення злочину ознак хронічного психічного захворювання та ознак будь-якого іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки чужого майна з проникненням у приміщення, тому її дії правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України.
Як вбачається з постанов про притягнення як обвинувачених та обвинувального висновку (а.с. 60, 70, 102-103, 210-226), органи досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України за ознакою проникнення в приміщення.
Формулюючи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вироку обвинувачення (а.с. 272-273), суд правильно зазначив, що вони вчинили крадіжку з проникненням в погріб потерпілої ОСОБА_4, однак кваліфікуючи їх дії за ст. 185 ч. 3 КК України вийшов за межі пред’явленого їм обвинувачення і вказав, що вони крім проникнення в приміщення вчинили крадіжку з проникненням в житло та сховище, тому ці ознаки злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, як помилково поставлені у вину підсудним, підлягають виключенню з вироку.
Що стосуються міри покарання, то вона обрана підсудній у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу винної і обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, зокрема, що вона раніше неодноразово судима, позитивно характеризується, вчинила один тяжкий злочин викравши майно на загальну суму 1192 гривні.
Взявши до уваги ці обставини, суд призначив ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України мінімальну міру покарання передбачену санкцією ст. 185 ч. 3 КК України у виді трьох років позбавлення волі, тому колегія суддів не знаходить підстав для пом’якшення їй призначеного судом покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
На підставі ст. 373 п. 4 КПК України, вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2010 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 змінити, виключити з вироку вказівку про наявність і їх діях таких ознак злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України як проникнення в житло та сховище.
В решту частині вирок залишити без змін.
Головуючий Колотило О.О.
судді Руляков В.І., Струбіцька О.М.
Копія вірна: суддя