Справа №2-12627/10
РІШЕННЯ
Іменем України
20.08 2010 року Московський районний суд м. Харкова
у складі:
головуючого судді Омельченко Н.І.
при секретарі Макушенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Московського району м. Харкова, Харківського Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Облдержадміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що є інвалідом 2-ї групи, і віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перебуває на обліку у відповідача та отримує додаткові виплати у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено йому в перерахунку сум зазначених щорічних виплат за 2007-2009 р.р., оскільки, законодавством передбачений більш високий розмір цих виплат, який слід розраховувати із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на відповідний період. Просить зобов’язати відповідача нарахувати і сплатити йому недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2007- 2009 р.
Позивач в судовому засіданні п ідтримав позовні вимоги та дав пояснення відповідно до викладених у позовній заяві .
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м.Харкові ради в судовому засідання не з»явився, надав заперечення проти позову, в яких просив розглядати справу за його відсутності та заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» надано право КМУ встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами. Щорічна допомога на оздоровлення у 2007-2009 р.р. призначалася та виплачувалася позивачу відповідно до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 р. Щодо виплати щорічної разової грошової допомоги зазначено, що дані виплати здійснюються відповідно до постанови КМУ № 177 від 18.02.2004 р. (із змінами, внесеними згідно постанови КМУ № 726 від 25.05.2006 р.) у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Так позивачу управлінням була призначена допомога на оздоровлення в грудні 2007 р. в розмірі 90 грн. у липні 2008 року в розмірі 90 грн. та у лютому 2009 року в розмірі 90 грн. і виплачена обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача Харківського Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Облдержадміністрації в судове засідання не з’явився , про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, не повідомив про причини неявки до суду, що дає суду підстави розглядати справу у його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 2 групи, що підтверджується наданими копіями посвідчень, довідкою МСЕК. (а.с. 9-11).
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII від 28.02.91 р. в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам 1 та 2 групи – 5 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи, дітям інвалідам – 4 мінімальні заробітні плати.
Згідно довідки Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та довідки Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м.Харкові ради, щорічну одноразову допомогу на оздоровлення позивач отримав в грудні 2007 р. в розмірі 120 грн. у травні 2008 року в розмірі 120 грн. та у листопаді 2009 року в розмірі 120 грн. (а.с. 14-15).
Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 р.р., проте відповідач відмовив в задоволенні заяви (а.с. 12).
Суд при розгляді даної справи дійшов висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дію абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Судом встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Московського району здійснило нарахування та виплату щорічної грошової допомоги в грудні 2007 року, в розмірі 120 грн. 00 коп., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.
Зупинення дії абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007.
Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином суд дійшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги в грудні 2007 року відповідач повинен був керуватися не постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, та Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 р. відповідно до ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч.7 ст. 48 вказаного закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснена позивачу у травні 2008 р.
Відповідно до ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII від 28.02.91 р. в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам 1 та 2 групи – 5 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи, дітям інвалідам – 4 мінімальні заробітні плати.
Згідно п. 28 розділом II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. дія ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 та п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Враховуючи положення ч.2 ст. 152 Конституції України вказані норми законів втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 р. щодо спірних правовідносин.
Згідно довідки Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2008 р. позивач отримав у травні 2008 р. в розмірі 120 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що, починаючи з 22.05.2008 р. відповідач повинен був діяти відповідно до вимог закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали Чернобильської катастрофи», але після прийняття рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р., дії відповідача в частині нарахування та виплати допомоги на оздоровлення за 2008 р. не відповідали вимогам діючого законодавства.
Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за 2009 рік, вони підлягають задоволенню, оскільки така допомога була виплачена позивачу у листопаді 2009 року в розмірі 120 грн., тобто в розміру меншому ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали Чернобильської катастрофи».
Таким чином суд дійшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги в лютому 2009 року відповідач повинен був керуватися не постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, а ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали Чернобильської катастрофи»,суд –
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити .
Визнати дії відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Московської в м. Харкові ради щодо неповної виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007- 2009 роки ОСОБА_1 – протиправними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Московської в м.Харкові ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007- 2009 роки.
Зобов’язати відповідача – Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації забезпечити здійснення вказаних соціальних виплат ОСОБА_1 відповідно до зробленого перерахунку.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 120 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя підпис Н.І. Омельченко
З оригіналом згідно. Суддя