УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2010 року, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Безверхого О.М.  

суддів – Сахнюка В.Г.  Борсая В.М.

з участю прокурора – Семишкур В.М.

адвоката – ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми, від 23 липня 2010 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

зареєстрованого АДРЕСА_1 раніше не засуджувався.

про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

    Органи досудового слідства звернулися до суду з поданням, погодженим з заступником прокурора Сумської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 мотивуючи свої вимоги тим, що відносно нього порушено кримінальну справу за ст. 146 ч. 2 КК України, як злочин, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

    Постановою Зарічного районного суду м. Суми, від 23 липня 2010 року, подання слідчого в ОВС СВ УБОЗ ГУМВС України в Сумській області було задоволено і відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

    На постанову суду від адвоката ОСОБА_1  надійшла апеляція, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Адвокат мотивував свої вимоги тим, що суд не достатньо надав уваги тому, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується.

    Заслухавши доповідь судді щодо суті постанови суду та поданої апеляції, захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора про заперечення апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Розглядаючи подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 суд не в повній мірі врахував вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України і прийшов до помилкового висновку про необхідність тимчасової ізоляції  ОСОБА_2 від суспільства.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжний захід застосовується до підсудного чи обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень.

Запобіжний захід у виді взяття під варту є найбільш суворим і застосовується, як правило, до осіб, що обвинувачуються у скоєнні тяжких і особливо тяжких злочинів.

При обранні запобіжного заходу ОСОБА_2 суд також не в повній мірі врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дані про його особу, вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, наявність постійного місця проживання та місця роботи.

Із матеріалів справи не вбачається на підставі яких доказів суд прийшов до висновку про можливість негативного впливу ОСОБА_2 на хід слідства, можливості ухилитися від суду і слідства та перешкоджання встановленню істини.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне постанову суду змінити та обрати запобіжний у виді підписки про невиїзд.

    Керуючись ст. ст.362; 382; 366; 377 КПК України, колегія суддів

                        УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1- задовольнити.

    Постанову Зарічного районного суду м. Суми, від 23 липня 2010 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відносно ОСОБА_2, - змінити, міру запобіжного заходу взяття під варту – скасувати, обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, звільнивши його з під варти негайно.

                        Судді    

            Безверхий О.М.                              Сахнюк В.Г.                       Борсай В.М.