ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2010 р.                               м. Київ                                        К-21622/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:            Панченка О.Н. (доповідача),

суддів:                         Малиніна В.В.,

Мороз Л.Л.,

Ситникова О.Ф.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня             2009 року

у справі №2-а-3405/09/1670

за позовом ОСОБА_4

до Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області,

за участю третьої особи –Полтавського міського клінічного пологового будинку,

про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

встановила :

          В серпні 2008 року ОСОБА_4 (далі –ОСОБА_4, позивач, скаржник) звернулася до суду з позовними вимогами до Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області (далі –Територіальна державна інспекція праці, відповідач) про зобов’язання відповідача винести два приписи в Полтавський міський клінічний пологовий будинок на виявлені порушення трудового законодавства, внести пропозицію щодо накладення дисциплінарного стягнення на осіб винних у порушенні трудового законодавства та стягнення моральної шкоди в розмірі 70 000 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від            06 жовтня 2008 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача залучено Полтавський міський клінічний пологовий будинок.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_5 звернулася до Територіальної державної інспекції праці щодо встановлення порушень трудового законодавства  при звільненні скаржника з Полтавського міського клінічного пологового будинку (далі –третя особа).

За результатами перевірки відповідачем було виявлено чотири порушення вимог трудового законодавства та на два з них винесено приписи по усуненню виявлених порушень.

Що стосується виявлених інших двох порушень, то Територіальна державна інспекція праці надала відповіді від 19 вересня 2001 року та від 05 грудня 2001 року, згідно яких позивачу роз’яснено, що питання щодо проведення з нею остаточного розрахунку при звільненні відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України та виплати середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку вирішувалось в судовому засіданні і рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 12 червня 2002 року в задоволенні позовних вимог до відповідача про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні та моральних збитків ОСОБА_5 відмовлено.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно частини 5 статті 5 Закону України «Про звернення громадян»звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Позивач у червні та липні 2008 року знову звернулась з письмовими заявами до відповідача та отримала відповіді на них, проте, зміст відповідей Територіальної державної інспекції її не влаштовував.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до листа відповідача від 07 липня 2008 року останнім вжито всі належні заходи згідно наданих повноважень (а.с. 5), оскільки Територіальною державною інспекцією було проведено перевірку щодо порушень третьою особою законодавства про працю та винесено відповідні приписи, а на всі звернення скаржника надані відповіді.

Також суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що, ОСОБА_4 пропустила річних строк передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду та про поновлення якого не просила. Позивачу стало відомо про порушення її прав та інтересів з боку відповідача у 2001 році після отримання двох відповідей від Територіальної державної інспекції на її заяви, а звернулась до суду позивач лише у серпні               2008 року.

Щодо вимоги скаржника відшкодувати їй моральну шкоду, то судам не наведено жодних доказів, які б вказували про завдання позивачу моральної шкоди діями відповідача.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що судові рішення у справі ґрунтуються на об’єктивно встановлених обставинах у даній справі і постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, згідно із ч. 2 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, скасуванню або зміні не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від          22 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала  вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.  

Головуючий                                                  О.Н. Панченко

Судді:                                                           В.В. Малинін  

                Л.Л. Мороз

                О.Ф. Ситников

                                                            Т.А. Чумаченко