ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" серпня 2010 р. м. Київ К-19226/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),
суддів: Малиніна В.В.,
Мороз Л.Л.,
Ситникова О.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року
у справі №2-а-2578/09-1819
за позовом ОСОБА_4
до судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_9,
за участю третіх осіб –ОСОБА_5, ОСОБА_6, Голови Державної судової адміністрації Балаклицького Івана Ілліча, Голови комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Ківалова Сергія Васильовича,
про визнання неправомірними дій,
встановила :
В серпні 2009 року ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач) звернувся до суду з позовними вимогами до судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_9 (далі –ОСОБА_9, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення слухань не в залі суду у цивільній справі про визнання боргу незаконним, а також щодо затягування судового процесу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем були допущені порушення при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_10 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 про визнання боргу незаконним, через проведення судового засідання у власному службовому кабінеті судді Євдокімової О.П., а також через затягування судового розгляду та не призначення до розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Евросеть ВСК»щодо захисту прав споживача, який розглядається в Шосткинському міськрайонному суді Сумської області з березня 2008 року.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно положення статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень, це – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство.
Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 12 червня 2009 року «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів»у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб’єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ.
Таким чином, суд першої інстанції, а з ним погодився і апеляційний суд, цілком правомірно відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі відповідно до статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що судові рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Н. Панченко
Судді: В.В. Малинін
Л.Л. Мороз
О.Ф. Ситников
Т.А. Чумаченко