КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-13625/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді – Цвіркуна Ю.І.;
Суддів – Зайця В.С.,
Літвиної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки ,
встановила:
ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними, стягнення збитків та зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року позов задоволено частково, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та здійснити відповідні виплати на користь позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року, Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно частин 3, 4 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, доводи скаржника в своїй апеляційні скарзі щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для відмови у здійсненні таких виплат або відмови в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акту, який визначав би цей розмір або встановлював інший немає, застосуванню підлягає саме стаття 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».
Крім того, згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01 березня 2002 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Зазначеним Положенням на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до положень пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Разом з тим, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. та №10-рп від 22 травня 2008 року, положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”) та пункт 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»(згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, установленої для учасників війни –10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність), визнані неконституційними.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що положення статей, які визнанні неконституційними, відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року відповідно.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України, тобто Верховна Рада України не мала повноважень при прийнятті Закону «Про Державний Бюджет України на 2007 рік»включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Крім того, право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 січня 2007 року. Однак судом не враховано рішення Конституційного Суду України від 22 червня 2008 року №10-рп.
Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року
У статті 198 КАС України закріплено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, зокрема, має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
В силу ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Керуючись статтями 195, 197, 202, 205 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та здійснити відповідні виплати на користь позивача з врахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть учать у справі. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду до суду касаційної інстанції за правилами цивільного судочинства.
Головуючий:
Судді: