< Копія >
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2009 р. Справа № 2а-643/09/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.
при секретарі судового засідання - Іваній О.О.
за участю:
представника позивача – не прибув
відповідача –не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції в м. Суми
доприватного підприємця ОСОБА_1
проприпинення підприємницької діяльності
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
04.03.2009 відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ДПІ в м. Суми до приватного підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
21.04.2009 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника позивача.
У судові засідання відповідач не прибув, свого представника не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, клопотання про відкладення розгляду справи в суд не подавав. Відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи (а.с. 7) та довідкою Адресного бюро УВС Сумської області від 04.11.2008 (а.с. 6). Про це свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які надійшли до суду.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства не врегульовано питання можливості розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є суб’єктом владних повноважень. Згідно з ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Таким чином, у зв’язку з неврегульованістю КАС України питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону. Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 13.02.2004 за № 4804 Управлінням територією Ковпаківського в м. Суми району, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с. 7).
Відповідач перебуває на обліку у ДПІ в м. Суми.
Підставою для звернення з позовом у справі є неподання відповідачем звітності до податкових органів більше року (з 01.01.2004 по теперішній час).
Про це свідчить наявна в матеріалах справи довідка ДПІ в м. Суми № 2358/ш/17-212 від 15.01.2009 (а.с. 5).
Відповідач не має заборгованості перед бюджетом, про що свідчить довідка ДПІ в м. Суми від 31.12.2008 (а.с. 4).
Відповідно до статті 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом (ст. 67), кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68).
Частиною 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року N 1251-XII (зі змінами і доповненнями) передбачено обов'язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців»від 15 травня 2003 року N 755-IV (зі змінами і доповненнями), державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця.
Частина 2 цієї ст.46 цього ж Закону визначає, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
В силу п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII (зі змінами і доповненнями), органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі ст.239 Господарського кодексу України до таких санкцій віднесено, зокрема, скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання.
Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, позов підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст.59, 238, 239 Господарського Кодексу України, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ДПІ в м. Суми до приватного підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити.
Скасувати державну реєстрацію приватного підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).
Про скасування державної реєстрації приватного підприємця ОСОБА_1 повідомити виконавчий комітет Сумської міської ради.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 05 травня 2009 року.
Суддя < Текст > Р.В. Мельников
< Список > < Дата >
< з оригіналом згідно >
< Суддя > < Довідник >