< Список >
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
15 квітня 2009 р. Справа № 2а-28/09/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.
при секретарі судового засідання - Іваній О.О.
за участю:
прокурора –Яковенко В.В.
представника позивача –Яцина О.М.
представника відповідача – Рибець В.М.
представника відповідача – Рокитянська О.І.
представника відповідача – Аргунова О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу
за позовамиТовариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ»
доКонотопської міжрайонної державної податкової інспекції
провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської МДПІ № 0000141512/0 від 05 лютого 2009 року
та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської МДПІ № 0000132311/0 від 10 лютого 2009 року
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
13 лютого 2009 року позивач, ТОВ «БІО ЛАТ», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинним податкове повідомлення –рішення Конотопської МДПІ № 0000141512/0 від 5 лютого 2009 року на загальну суму 1700 грн. в повному обсязі. Ухвалою від 16.02.2009 відкрито провадження у справі № 2а-28/09/1870.
13 лютого 2009 року позивач, ТОВ «БІО ЛАТ», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення –рішення Конотопської МДПІ № 0000132311/0 від 10 лютого 2009 року. Ухвалою від 16.02.2009 відкрито провадження у справі № 2а-30/09/1870.
Відповідно до ухвали від 26.03.2009, адміністративні справи № 2а-28/09/1870 та №2а-30/09/1870 були об’єднані.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне.
За результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «БІО ЛАТ»щодо своєчасності подання податкової звітності (з питань дотримання вимог п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), Конотопською МДПІ 23.01.2009 складено Акт перевірки № 13, яким встановлено порушення п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме порушення термінів подачі скорочених податкових декларацій з ПДВ за період березень-грудень 2008 року та на його підставі виписане податкове повідомлення-рішення № 0000141512/0 від 05.02.2009, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «БІО ЛАТ»за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 1700 грн.
Відносно товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ»Конотопською МДПІ в Сумській області була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість і складено акт № 27/23-5/34072544 від 03.02.2009.
Цією перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку податку на додану вартість, а саме: п.п7.5.1 п.7.5 та 7.7 ст.7; п.п. 11.29 ст.11 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»по деклараціях за березень 2008р., травень 2008р.,червень 2008р., липень 2008р. та серпень 2008р.
З даними висновками ТОВ «БІО ЛАТ»не погоджується виходячи з наступного.
В ч.1 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №168/97-ВР) зазначено, що будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі -сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.
Платник податків при переході на фіксований сільськогосподарський податок звільняється від сплати податків і зборів, які чітко передбачені в абз. 2 ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», в той же час даний перехід на спеціальний режим оподаткування не передбачає обов'язку платника податку переходити на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та подавати до податкового органу податкову скорочену декларацію з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника.
Пункт 11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР, на який посилається податковий орган, не передбачає обов'язкової подачі скороченої декларації по ПДВ. Також, п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР передбачає, в яких випадках особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, перехід на фіксований сільськогосподарський не входить до даного переліку.
Позивач вважає, що посилання податкового органу на Постанову КМУ «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»№271 від 26.02.1999р. є необгрунованими, так як, дана Постанова діє у разі, якщо платник податків самостійно прийняв рішення (а не змушений його прийняти під тиском податкового органу).
В акті перевірки №13 від 23.01.2009 не наведено фактів того, що ТОВ «БІО ЛАТ»користувалось пільгою, передбаченою п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР, а тому у Конотопської МДПІ не було правових підстав застосовувати до ТОВ «БІО ЛАТ»норми 11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР та Постанови КМУ «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»№271 від 26.02.1999р.
У Законі №168/97-ВР взагалі немає норми, щодо обов'язковості подачі скороченої декларації з ПДВ і права податкового органу примушувати платника податків скористатись пільгою. ТОВ «БІО ЛАТ»із вищевикладеного вважає, що порушуючи чинне законодавство, МДПІ невірно зменшує бюджетне відшкодування за березень 2008р., травень 2008р.,червень 2008р., липень 2008р. та серпень 2008р. на суму 1691488,00 грн. та невірно встановлює завищення від'ємного значення різниці поточного (звітного ) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 148543 грн. (за серпень 2008 року на суму 148543 грн.)
03.03.2009 відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов у справі № 2а-28/09/1870 та заперечення на адміністративний позов у справі № 2а-30/09/1970. У судовому засіданні 26.03.2009 представник відповідача подав заперечення на адміністративний позов у справі № 2а-28/09/1870. Представник відповідача у своїх поясненнях під час судового розгляду справи підтримав заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.
Відповідно до п.п.11.29 ст.11 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), на сільськогосподарських виробників, що реалізують продукцію власного виробництва, не розповсюджується дія п.п.7.7 ст.7 цього ж Закону, який регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що пільговий режим оподаткування податком на додану вартість є обов’язковим для тих сільськогосподарських товаровиробників, діяльність яких відповідає умовам, визначеним у законодавстві.
Згідно з п.1.2 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою КМУ від 26.02.1999р. №271, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (п.11.21 та п.11.29 «Про податок на додану вартість»), суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні їх для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.
ТОВ «БІО ЛАТ»з січня 2008р. зареєстровано платником фіксованого податку, оскільки питома вага реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у 2007 році склала 92,2% і діяльність товариства відповідає вимогам п.1 ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17.12.98 N 320-ХІУ.
ТОВ «БІО ЛАТ»в порушення п.п.7.5,7.7 ст.7 та п.п.11.29 ст.11 Закону «Про податок на додану вартість»віднесло до загальної декларації суму податкового зобов'язання та податкового кредиту по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва. Дане порушення стало підставою для зменшення заявленого до відшкодування ПДВ в розмірі 1691488. грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 6158,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року N 1251-XII закріплено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року N 1251-XII, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом (п. 10.4 вказаної статті).
На підставі п.1 та п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 05.02.1998 року № 83/98-ВР (зі змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб —платників податків та інших обов’язкових платежів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17.12.1998 року N 320-ХІV (із змінами та доповненнями), фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування. Iнші податки та збори (обов’язкові платежі), визначені Законом України «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.
У ч.1 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №168/97-ВР) зазначено, що будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.
Пунктом 11.21 статті 11 Прикінцевих положень Закону N 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, зокрема, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок і нарахування зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий рік), становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства.
Таким чином, відповідно до зазначеної норми Закону, на сільськогосподарських виробників, що реалізують продукцію власного виробництва, не розповсюджується п.п.7.7, який регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 374.
Відповідно до п.2, дія зазначеного Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менше, ніж 50 % загальної суми валового доходу підприємства.
Також пунктом 4 цього Порядку передбачено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку, сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробними підприємствами молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Неперераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ. сплаченою ними постачальникам, зараховується товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Пунктом 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що особи, які підпадають під визначений пункт 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем поживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.
Відповідно до п.1.1 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30.05.1997р. №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982, подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі —декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
П.1.2 цього ж Наказу визначає, платники податку, у яких, згідно з чинним законодавством (пункт 11.21, 11.29 Закону «Про податок на додану вартість»), суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.
Згідно з п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.
Зокрема, відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
ТОВ «БІО ЛАТ»зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100015097, виданим 26.01.2007 (а.с. 149).
ТОВ «БІО ЛАТ»одержало від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за 2007 рік суму, що становить 92,2% загальної суми валового доходу підприємства. Про це свідчить Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства ТОВ «БІО ЛАТ»за 2007 рік (а.с. 147-148).
23.01.2009 Конотопською МДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності ТОВ «БІО ЛАТ», про що було складено Акт № 13 (а.с. 7). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III не подана декларація по ПДВ (скорочена) за березень-грудень 2008 року.
На підставі акта перевірки № 13 від 23.01.2009 Конотопською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2009 № 00001401512/0 (а.с. 14-15), яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «БІО ЛАТ»у розмірі 1700,00 грн. за платежем: ПДВ.
03.02.2009 Конотопською МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «БІО ЛАТ»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів по деклараціях за березень 2008р., травень 2008р., червень 2008р., липень 2008р., серпень 2008р., які виникли за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з лютого 2008р. по липень 2008р. За результатами перевірки було складено акт № 27/23-5/34072544 від 03.02.2009 (а.с. 42-118). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.5.1 п.7.5 та п.7.7 ст.7; п.п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз.4 п.1.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ»ТОВ «БІО ЛАТ»завищено заявлені суми бюджетного відшкодування на 1691488 грн., в т.ч.: за березень 2008р. на 508976 грн.; травень 2008р. на 38159 грн.; червень 2008р. на 246128грн.; липень 2008р. на 128171 грн. та серпень 2008р. на 770000 грн. Також на порушення п.п.7.5.1 п.7.5 та п.7.7 ст.7; п.п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз.4 п.1.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ»ТОВ «БІО ЛАТ»завищено від’ємне значення різниці поточного (звітного) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 148543 грн., у тому числі за серпень 2008 року на суму 148543 грн.
На підставі акта перевірки № 27/23-5/34072544 від 03.02.2009 Конотопською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2009 № 0000132311/0 (а.с. 127-128), яким ТОВ «БІО ЛАТ» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі: сума завищення бюджетного відшкодування 1691488,00 грн., у т.ч. невідшкодовано на момент перевірки 496660,00 грн., відшкодовано на момент перевірки 12316,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6158,00 грн. У зв’язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки ТОВ «БІО ЛАТ»відшкодовано йому в розмірі 12316,00 грн., ТОВ «БІО ЛАТ» визначено податкове зобов’язання з ПДВ та зобов’язано сплатити суму податку у розмірі 12316,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6158,00 грн.
Таким чином, за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «БІО ЛАТ»з питань своєчасності подання податкової звітності, Конотопською МДПІ в Сумській області встановлено, що ТОВ «БІО ЛАТ»протягом березня-грудня 2008 року подає до податкової інспекції декларацію з ПДВ загальної форми, і не подає скороченої.
За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «БІО ЛАТ»встановлено, що ТОВ «БІО ЛАТ»завищено заявлені суми бюджетного відшкодування на 1691488 грн.
Судом з’ясовано, що за спеціальною декларацією при визначенні об’єкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», декларує як податкове зобов’язання, так і податковий кредит.
ТОВ "БІО ЛАТ" в порушення п.п.7.5, 7.7 ст. 7 та п.п.11.29 ст.11 Закону «Про податок на додану вартість»віднесло до загальної декларації суму податкового зобов'язання та податкового кредиту по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, які мали б бути внесені до спеціальної декларації з ПДВ. Дане порушення стало підставою для зменшення заявленого до відшкодування ПДВ в розмірі 1691488,00 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 6158,00 грн.
Суд, заслухавши прокурора, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що відповідач правомірно прийняв податкові повідомлення-рішення від 05.02.2009 № 00001401512/0 та від 10.02.2009 № 0000132311/0 на підставі актів № 13 від 23.01.2009 та № 27/23-5/34072544 від 03.02.2009 відповідно, тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративних позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ»до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000141512/0 від 05 лютого 2009 року та Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ»до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000132311/0 від 10 лютого 2009 року відмовити в повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 21 квітня 2009 року.
Суддя < Текст > Р.В. Мельников
< Список > < Дата >
< з оригіналом згідно >
< Суддя > < Довідник >