ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                               м. Київ                                        К-56015/09

Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:

          суддів                                                 Кравченко О.О.

                                                             Бим М.Є.

Васильченко Н.В.

Цуркана М.І.

                                                             Гончар Л.Я.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 11 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії, -

     Встановила:

У травні 2009 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов’язання нарахувати та виплатити, як дитині війни –державну соціальну підтримку-підвищення до пенсії за 2006-2008 роки.  

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.8), знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана соціальна підтримка їй не виплачувалась.

Постановою Дмитровського міського суду Донецької області від 11 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду               від 6 листопада 2009 року, позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано відповідача здійснити нарахування на користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в загальній сумі 715,23 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.   

На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області задоволенню не підлягає з таких підстав.

Враховуючи що касаційну скаргу подано відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на судові рішення - постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 11 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року, якими позовні вимоги задоволені лише за 2008 рік, судова колегія відповідно до ст. 220 КАС України перевіряє справу у межах касаційної скарги - в частині законності судових рішень за 2008 рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5         ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням    № НОМЕР_1 (а.с.8), знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана  соціальна підтримка                        їй не виплачувалась.

Приймаючи рішення про задоволення позову за 2008 рік, суди вірно виходили з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

                                                          У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області відхилити, а постанову Дмитровського міського суду Донецької області                         від 11 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду                від 6 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235-238 КАС України.

Суддя                                                                         О.О. Кравченко