Справа № 1-238 / 2010 р.

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

1 вересня 2010 року          Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі : головуючої – судді Флоряк Д.В.

    секретаря         Марчук С.В.,

    з участю прокурора    Зелінського П.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна справу, по якій обвинувачується          

    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, уродженка м.Херсон, а жителька АДРЕСА_1, з технічною освітою, не працює, одружена, на утриманні нікого немає, в силу ст. 89 КК України не судима, громадянка України,

  у вчиненні злочину, передбаченого   ч.2 ст.185 КК України  ,-  

в с т а н о в и в :

           Підсудна ОСОБА_1 повторно вчинила таємне викрадення чужого майна .

           Злочин нею вчинено за наступних обставин.

          02.04.2010 року приблизно о 11,00 год. перебуваючи в м.Надвірна на території продовольчо-промислового ринку, що по вул. Чорновола, ОСОБА_1 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном, і скориставшись значним скупченням людей між торговими рядами, таємно викрала з кишені одягу ОСОБА_2 її мобільний телефон марки «NOKIA 6030» вартістю 600 грн., із СІМ-карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 25 грн., а всього на суму 625 грн.

           В продовження своїх злочинних дій, того ж дня, тобто 02.04.2010 року приблизно о 11,30 год. ОСОБА_3 на території вже продуктового ринку в м.Надвірна, що по вул. Чорновола, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заволодіння чужим майном, і знову скориставшись значним скупченням людей між торговими рядами, таємно викрала із жіночої сумки ОСОБА_4 її мобільний телефон марки «SAMSUNG Е-570» вартістю 500 грн., із СІМ-карткою оператора мобільного зв’язку «Діджус» вартістю 25 грн., та чохол до мобільного телефону із шкірзамінника фіолетового кольору вартістю 11 грн., чи заподіяла потерпілій шкоди на суму 536 грн.

           Допитана в якості підсудної в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому їй обвинуваченні визнала повністю, покази суду щодо обставин вчинення злочину дала аналогічні тим, які давала на досудовому слідстві, ствердивши в суді, що дійсно вона проживає в АДРЕСА_2 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_5 Під час перебування 01.04.2010 року в з ним в гостях в його родичів, його двоюрідна сестра ОСОБА_6 запропонувала їй та своїй неповнолітній сестрі поїхати в м.Надвірна, щоб там вчинити декілька крадіжок мобільних телефонів, на що вони погодилися. 02.04.2010 року приблизно о 11 год. вони автомобілем, водієві якого за дорогу заплатила ОСОБА_6, приїхали в м.Надвірна і зупинилися на стоянці поблизу місцевого ринку. На вході до ринку вони троє розділились і вона пішла на промислово-продовольчий ринок, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли в приміщення критого ринку. Коли вона походила між рядами з товаром, помітила жінку віком приблизно років 50, яка в той час закінчила розмовляти по мобільному телефону і поклала телефон в кишеню свого пальто. Вона пішла слідом за тією жінкою і в рядах, де торгують продуктами і де була тиснява серед людей, непомітно для оточуючих і самої жінки витягнула її мобільний телефон, який заховала собі в куртку. Після цієї крадіжки вона пішла в критий павільйон ринку і на вході помітила, як до павільйону заходила молода жінка, в якої на плечі висіла жіноча сумочка. Вона пішла назустріч жінці і в тисняві непомітно ні для кого  витягнула із сумки мобільний телефон. Після цього вона з обома викраденими телефонами пішла до автомобіля, який їх чекав. Вже біля машини вона оглянула телефони, побачила, що один з них марки «NOKIA 6030», а другий – марки «SAMSUNG Е-570». Вона повитягувала SIM-картки операторів мобільного зв’язку  з телефонів і викинула їх. Потім до машини повернулися сестри ОСОБА_7 і вони всі поїхали в м.Болехів. Викрадені телефони вона залишила собі, маючи на меті в подальшому їх продати, так як їй необхідні були кошти, щоб пройти в м. Івано-Франківську курс лікування. Дані телефони були виявлені працівниками міліції під час проведення обшуку.      

          Розуміє, що вчинила неправильно, засуджує свою поведінку, у вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення за скоєне і запевнила суд, що подібного більше не повториться та просить її суворо не карати.          

          У відповідності до ст.299 КПК України суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом підсудної ОСОБА_1, оскільки у своїй позиції остання не заперечує проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з’ясував, що підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

            Дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, оскільки вона таємно викрала чуже майно, вчинивши дії повторно.  

           При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини, при яких він вчинений, дані про особу підсудної, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.            

          Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

          Обставинами, що пом’якшують покарання, суд врахував щире каяття підсудної, сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди.

          По місцю проживання підсудна ОСОБА_1 характеризується позитивно.

          З врахуванням всіх обставин справи, даних про особу підсудної, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Тому враховуючи все вище наведене, суд прийшов до висновку, що їй слід призначити покарання в межах санкції статті, що передбачає покарання за вчинений злочин,  у вигляді арешту.

         Долю речових доказів по справі (а.с.31) вирішити в порядку ст.81 КПК України .

         Керуючись ст.ст.323,324 КПК України  суд –

З А С У Д И В :

        ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України  і призначити їй покарання 3 місяці арешту.

              Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши її під варту із залу суду.

              Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 рахувати з часу її затримання, тобто з 1 вересня 2010 року.

      Речові докази по справі – мобільний телефон марки «NOKIA 6030», який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_2 та мобільний телефон марки «SAMSUNG Е-570», який знаходитьяс на зберіганні у ОСОБА_4, повернути потерпілим.

              На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд, а засудженій ОСОБА_3 протягом цього ж часу з дня одержання нею копії вироку.

              Суддя                                      підпис                              Флоряк Д.В.

Згідно з оригіналом.Суддя                                                   Флоряк Д.В.