Справа № 2 - 3296/10

                               РІШЕННЯ

                         І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 серпня 2010 року                                                          Олександрійський міськрайонний суд

                                                                                           Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Куковенкова С.В.,

                            при секретарі – Стасенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дитині війни», -

                                      В С Т А Н О В И В :

       13 липня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року за три роки, виконати рішення Конституційного суду України № 6-РП-2007 від 09.07.07 року, стягнути на її користь індекс інфляції від щомісячної державної соціальної допомоги за 2007, 2008, 2009 рік в сумі 511 грн. 53 коп., зобов’язати перераховувати та виплачувати вказані підвищення відповідно до закону в подальшому.  

    В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона має статус «дитини війни». Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року. У 2006-2007 р. р. їй така допомога не виплачувалася. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду є обов’язковим для виконання на території України, а невиплата соціальної допомоги – протиправною, оскільки суперечить Конституції та законам України.  

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір соціальної допомоги становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн. На думку позивача,  управління Пенсійного фонду України за 2007-2009рр. заборгувало  їй 2993грн. 23  коп.  

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 511 грн. 53 коп.

            Відповідно  до  ч.1  ст. 15 та ст..ст.251-260  ЦПК  України   для  звернення  до  суду  за  захистом  прав . свобод  та  інтересів  встановлено  трьохрічний  строк,  який  обчислюється  з  моменту  ухвалення  рішення  Конституційного   суду України від  9  липня  2007  року.  

            Позивач надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності  разом з запереченням щодо вимог позивача., в яких зазначає, що 19 січня 2006 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р.», за яким пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  запроваджуються з 1 січня 2006р., а статтею 6 - у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету в І півріччі, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006р. Верховною Радою України та Кабінетом Міністром України відповідних нормативно-правових актів не видавалось.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» від 19 грудня 2006р. №489-V дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007р. зупинено. Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнанні інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50%  від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. з 2008р. дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною 4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993р. визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України  «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. №107 визнано неконституційним.

Натомість з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 28 травня 2008р. №5. Відповідно до п.8 цієї постанови дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія  Законів України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в таких розмірах: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено, а тому позивачі невірно провадять розрахунки, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Через відсутність законодавчого регулювання цих питань відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем у справі.

Відповідач також просить застосувати наслідки пропущення строків позовної давності для звернення до суду, оскільки з ухваленням Рішення Конституційного Суду України 9 липня 2007 року позивач дізналася про порушення своїх прав, однак з позовом до суду своєчасно не звернулася та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Судом встановлено, що позивач  є дитиною  війни, тобто вона має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».        

 Управлінням Пенсійного фонду України в  м. Олександрії їй  нараховані суми підвищення пенсій як «Дитині війни» відповідно до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 1січня 2008р. – 47грн., з 1 квітня 2008р. – 48грн. 10коп., а потім відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.  

У відповідності до ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.  

      Законом України від 19 грудня 2006р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокрема, п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» щодо зупинення дії на 2007 р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.  

Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії  з 1 січня 2007 р. по 8 липня 2007р. включно не зобов'язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мала  правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Згідно п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним.  

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року).З 22 травня 2008 року на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року) управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії  Кіровоградської області позивачу  не здійснювався.  

З 1 січня по 22 травня 2008 р.  застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004р. поновили свою дію 22 травня 2008р., а тому з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії  Кіровоградської області позивачу   правомірно нараховане підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.  

Починаючи з 22 травня 2008 року, діти війни мали право на отримання підвищення пенсії, не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком. Отже, управління Пенсійного фонду в м. Олександрії мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання   цілком   врегульоване   чинним   законодавством   України.  

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.  

      Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.  

Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії  Кіровоградської області нарахувати та виплатити зазначеним позивачам підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22  травня 2008 року по     31 грудня 2008 року включно.  

Законом України «Про  Державний  бюджет України  на  2009  рік»   і  Законом  України  «Про  державний  бюджет  на  2010  рік» не  призупинено  дію  ст. 6  Закону  України  «Про  соціальний  захист дітей  війни», а  тому  відповідач   був  зобов’язаний  виплачувати  позивачу   в  2009 році і  в  2010  році  підвищення  до  пенсії  у  розмірах , які  визначені  ст.6  названого  Закону.  

 Суд  вважає  за  необхідне  відмовити  в  задоволенні  позовної  вимоги  про  стягнення   з  управління  Пенсійного  фонду  України в  м. Олександрії   індексів   інфляції  від  щомісячної  державної  соціальної  допомоги  в сумі 511 грн. 53 коп., оскільки  позивач не  обґрунтувала  заявлену  вимогу  і  не  зазначила, якими  нормами  чинного  законодавства  передбачено  дане  стягнення  та  джерело  інформації про  розмір  індексів.  

Крім  того, суд  також  вважає  за  можливе  відмовити  позивачу   в  задоволенні  позовної  вимоги  про  зобов’язання  Управління  Пенсійного  фонду  України  в м. Олександрії  проводити  в  подальшому  нарахування  та  виплату  щомісячної  державної  соціальної  допомоги, оскільки, згідно ст. 3  ЦПК  України  кожна  особа має  право  в  порядку  встановленому  даним  Кодексом, звернутися  до  суду  за  захистом  своїх  порушених,  невизнаних або  оспорюваних  прав , свобод  чи  інтересів. Позивачем не  надано  доказів того,  що  в  подальшому  будуть  порушуватися  її  права  при  призначенні  і  нарахуванні   щомісячної  державної  соціальної  допомоги. Захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.  

 Тому,  суд  вважає  за  необхідне  зобов’язати  відповідача  здійснити  перерахунок  і  виплату  позивачу підвищення  до  пенсії відповідно  до ст.6 .Закону  України «Про  соціальний    захист  дітей  війни», ст. 28  Закону  України « Про  загальнообов’язкове   державне  пенсійне  страхування»  за  період  з  9.07.2007  року  по  31.12.2007  р.  та  з  22.05.2008  року  по  день  звернення  до  суду  з  позовом, а  саме,  по 13 липня  2010  року.  

Оскільки позовні вимоги частково задовольняються, а відповідно  до  п. 34  Декрету  Кабінету  Міністрів  України № 7-93  від 21.01.1993  року «Про  державне  мито»  Пенсійний  фонд  України,  його  підприємства ,  установи й  організації  звільнені  від  сплати  державного  мита,  суд  вважає, що  сплачений  позивачем  судовий  збір в  сумі  8 грн. 50  коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., слід  стягнути  з Державного бюджету України.

На підставі ч. 2 ст. 152 Конституції України,  ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-Х ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №. 1058-1, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст. 3, 15, 88, 209, 215, 218  ЦПК   України  суд, -  

                                                    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «дитині війни» - задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок   та виплату підвищення пенсії як особі, що має статус дітей війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі   30 % мінімальної пенсії за віком , виходячи  з   розміру  мінімальної  пенсії  за  віком,  встановленого ч. 1  ст.28  Закону  України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування» за період  з  9.07.07  року  по  31.12.2007  р.  та  з  22.05.2008  року  по 13 липня 2010  року   включно,   з   урахуванням  різниці,  яка  була  сплачена  в  цей  період.  

             Стягнути з   Державного  бюджету  України  на  користь ОСОБА_1    8 грн. 50 коп. сплаченого  нею  судового  збору та 37 грн. сплачених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

 В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.  

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з моменту проголошення рішення апеляційної скарги.

            Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :