Справа № 2-3229
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
31 серпня 2010 року місто Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого – судді Непоради М.П.,
при секретарі Яіцької А.І., Єрьоменко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою,
Встановив:
18 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, в якому зазначає, що 09 листопада 2009 року о 15 годині 30 хвилин, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Мерседес, державний номер НОМЕР_1, допустила зіткнення з автомобілем марки Міцубісі, державний номер НОМЕР_3, який належить йому на підставі права власності.
Як зазначає позивач, у результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобілю були завдані ушкодження.
Позивач просить суд стягнути на його користь із відповідача як відшкодування матеріального збитку – 510 грн., оплачене держмито та витрати по сплаті ІТЗ – 188 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн.
Також позивач зазначив, що неправомірними діями відповідача йому була нанесена моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 1699 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, та просив суд постановити рішення у відсутності відповідача (заочне рішення).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, сповіщалася належним чином про час та місце слухання справи, причина неявки суду не відома, заяви про розгляд справи за її відсутністю до суду не надходило.
Згідно до ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину не явки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, що не з’явився двічі, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України суд постановляє ухвалу про заочний розгляд справи у відсутності відповідача.
Вислухавши думку позивача, з’ясувавши та дослідивши письмові докази в справі, суд доходить висновку що даний позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах:
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль марки Mitsubishi Galant, державний номер НОМЕР_2, 1997 року випуску належить на підставі права власності ОСОБА_1.
Як встановлено в судовому засіданні, 09 листопада 2009 року о 15 годині 30 хвилин, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Мерседес, державний номер НОМЕР_1, допустила зіткнення з автомобілем марки Міцубісі, державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1
В результаті даного ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Згідно постанови Київського районного суду міста Одеси від 8 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_2 була визнана винною в вчиненні вищевказаного ДТП та була піддата адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
В судовому засіданні позивач пояснив, що автомобіль відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9527647 від 12.10.2009 року був застрахований в СК «АХА Страхування», та страхова компанія сплатила йому 1200 грн.
Позивач зазначив, що сума матеріального збитку складається із франшизи в розмір 510 грн. по вказаному полісу, які він сплатив.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що саме з відповідача ОСОБА_2, яка винна в скоєні дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем позивача, необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 заподіяні та понесені ним збитки в розмірі 510 грн.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, нанесена неправомірними діями майну фізичної особи повинна бути відшкодована у повному обсязі особою, що його вчинила.
Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов’язана з використанням, зберіганням та утриманням транспортних засобів… що створює підвищену небезпеку для особи, яка здійснює цю діяльність, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На думку суду, до понесених ОСОБА_1 та підтверджених документально судових витрат в даному випадку відносяться оплачене держмито та витрати по сплаті ІТЗ – 188 грн.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги несуть сторони. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_3, яка згідно свідоцтва про сплату єдиного податку надає юридичні послуги, та 15 січня 2010 року уклав з нею договір про надання правових послуг, а саме в підготовки та складання позовної заяви щодо відшкодування збитків, та сплатив за надані послуги 400 грн.
Тому суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 84 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги позивачу. При цьому суд враховує складність самої справи, кількість матеріалу в справі, обґрунтованість вартості послуг правового характеру, витрати часу, докладені зусилля, тощо.
Ці витрати документально підтверджені матеріалами справи, тому повинні бути також бути стягнути на користь позивача.
Крім того, небажання відповідача ОСОБА_2 добровільно відшкодувати збиток, необхідність займатися ремонтом автомобіля, неможливість його використання в перебігу тривалого проміжку часу, також порушило устрій життя позивача, що склався, та заподіяло йому моральні страждання, тому суд, враховуючи вимоги справедливості і відповідності, характер і значну тривалість заподіяних позивачу моральних страждань, оцінює моральну шкоду в 200,00 гривень, при цьому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Керуючись ст.ст. 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 84, 88, 213, 215, 224-226, 233 ЦПК України, суд -
ВИРИШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп., як компенсацію матеріальних збитків, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. коп. – сплату судового збору та ІТЗ, 400 (чотириста) грн.. – витрати на правову допомогу, 200 (двісті) грн. 00 коп. – компенсація моральної шкоди, взагалі стягнути 1298 (одна тисяча двісті дев'яносто вісім) грн. 00 коп., в решті частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, а саме рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М.П. Непорада