Справа № 2-1209/10

  Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20 серпня 2010 р. Тячівський районний суд Закарпатської області  в особі головуючого судді                                        Гримут В.І.

при секретарі                                                Тиводар В.І.

з участю адвоката                                                 ОСОБА_1                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Тячівської держнотконтори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та усунення від права на спадкування,

          В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 Потім вона розширила свої позовні вимоги і просила суд усунути ОСОБА_3 від права на спадкування. Посилається на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_4, яка залишила на її ім’я заповіт згідно якого заповідала їй усе своє майно. Однак, після звернення до суду їй стало відомо, що заповіт ОСОБА_4 був скасований іншим заповітом, який  ОСОБА_3 шляхом обману змусив її підписати. Цей заповіт ОСОБА_4 встигла скасувати але не змогла скласти іншого заповіту на її користь, так як відповідач перешкоджав їй у цьому, відмовлявся відвезти до нотаріуса та залякував. Після смерті ОСОБА_4 відповідач успадкував усе майно, що належало померлій. За час спільного проживання між подружжям ОСОБА_4 були погані відносини, вони часто сварилися, довгий час не проживали разом і тому на підставі ст. 1224 ЦК України вона просить усунути ОСОБА_3  від спадкування.     Відповідач позов не визнав. Пояснив, що з покійною ОСОБА_4 він прожив у шлюбі 27 років. Відносини у них завжди були нормальними. Останній рік перед смертю ОСОБА_4 хворіла і він постійно доглядав за нею і в усьому допомагав. Ще у 2004 році вони домовилися, що напишуть заповіти один на одного. Чому через кілька днів після складання заповітів ОСОБА_4 скасувала свій заповіт на нього йому не відомо. Він ніколи не перешкоджав дружині йти до нотаріуса та складати заповіт на позивачку або на іншу особу.

    Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

    Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., перебували у зареєстрованому шлюбі з 1981 року. АДРЕСА_1 належав їм на правах спільної сумісної власності по 1\2 кожному. У 1991 році ОСОБА_4 склала заповіт згідно з яким на випадок своєї смерті все своє майно заповідала ОСОБА_5 та ОСОБА_2 24.09.2004 р. ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 Шостого жовтня того ж року, своєю заявою, ОСОБА_4 цей заповіт скасувала. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_4, у відповідності до ст. 1224 ЦК України, чинних заповітів не було. Тячівська нотаріальна контора, згідно поданої ОСОБА_3 заяви, видала свідоцтво про право на спадщину за законом згідно з яким він успадкував 1\2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4

У відповідності до ст. 1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Позивачка не надала суду жодних доказів у підтвердження своїх доводів про те, що відповідач  перешкоджав ОСОБА_4 скласти інший заповіт на неї.  Викликані по її клопотанню свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не підтвердили фактів перешкоджання з боку відповідача ОСОБА_4 спілкуватися з нотаріусом та складати заповіт. У той же час свідки відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ствердили, що між подружжям ОСОБА_4 були нормальні відносини. Коли ОСОБА_4 тяжко захворіла і майже на протязі року потребувала сторонньої допомоги догляд за нею здійснював ОСОБА_3 Вони з ОСОБА_4 спілкувалися досить часто і ні разу не чули від неї скарг на ОСОБА_3

Крім того, суд вважає, що доказом безпідставності вимог позивачки слід вважати і той факт, що у жовтні 2004 р. ОСОБА_4 спілкувалася з нотаріусом і написала заяву про скасування свого заповіту на ОСОБА_3. Отже, при наявності відповідної  волі, вона мала можливість скласти заповіт, як на позивачку, так і на інших осіб.

За таких обставин, керуючись ст.ст.209, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1224, 1301 ЦК України  суд,

                                                                               Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення, в апеляційний суд Закарпатської області, через Тячівський районний суд.    

           Головуючий:                                                      Гримут В.І.