Справа № 2-2726/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
17 серпня 2010 року.
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Таварткіладзе О.М.
при секретарях - Гулордава В.Ю., Куршпіль Ю.В., Марінгос І.О., Панченко О.В., Пилипенко Н.Ю., Олійник Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3
«Про знесення самочинно збудованого об*єкту»,
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
«Про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди»
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2
«Про визнання права власності на самочинно реконструйований будинок», -
В С Т А Н О В И В :
Зважаючи на складність в викладенні повного тексту рішення, пов*язанної з потребою в наведенні додаткових доказів та їх оцінкою, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 316, 319, 331, 376, 392, 1166, 1167 ЦК України і ст. ст. 59, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої здійсненням самочинної реконструкції жилого будинку в сумі вартості ремонтно-відновлювальних робіт включаючи вартість необхідних матеріалів, пов*язаних з ремонтом пошкодженої крівлі в сумі 1955 грн., ремонтом по відновленню водостічної системи в сумі 6199 грн., ремонтних робіт, пов*язаних з обладнанням нового димоходу та вентиляційного каналу – 880 грн., а всього стягнути матеріальну шкоду на загальну суму 9034 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування збитків, завданих втратами, які особа зробила для відновлення свого порушеного права у вигляді оплати послуг обслуговування димоходів і вентиляційних каналів в сумі 30 грн., послуг, пов*язаних з викликом пічників 50 грн., послуг, пов*язаних з наданням юридичної допомоги для відновлення свого порушеного права в сумі 2500 грн., а всього стягнути збитків на загальну суму 2580 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями у вигляді здійснення самочинної реконструкції жилого будинку і пошкодження майна в сумі 5000 грн.
В задоволенні решти позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні позовної заяви Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого об*єкту – відмовити.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно реконструйований будинок – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
С у д д я :
Справа № 2-2726/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року.
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Таварткіладзе О.М.
при секретарях - Гулордава В.Ю., Куршпіль Ю.В., Марінгос І.О., Панченко О.В., Пилипенко Н.Ю., Олійник Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3
«Про знесення самочинно збудованого об*єкту»,
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
«Про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди»
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2
«Про визнання права власності на самочинно реконструйований будинок», -
В С Т А Н О В И В :
Предметом спору є самочинно реконструйований будинок у будинковолодінні № АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку під літ. «А,Б» у складі приміщень:
квартири № 1, що складається з приміщення № 1-1 – кухні, площею 9,8 кв. м., приміщення № 1-1а – санвузолу, площею 2,3 кв. м., приміщення 1-2 – житлової кімнати, площею 16,5 кв. м., приміщення 1-3 – коридору, площею 4,3 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), загальною площею першого поверху квартири № 1 житлового будинку літ. «А»– 32,9 кв. м.
квартири № 1а, що складається з приміщення № 1а-1 –житлової, площею 14,8 кв. м., приміщення 1а-2 - кухні, площею 6,4 кв. м, приміщення 1а-3 – веранди площею 5,0 кв. м., приміщення № 1-1а – санвузолу, площею 2,3 кв. м., приміщення 1-2 – житлової кімнати, площею 16,5 кв. м., приміщення 1-3 – коридору, площею 4,3 кв. м., загальною площею першого поверху квартири № 1а житлового будинку літ. «А»– 26,2 кв. м.
квартири № 2, що складається з приміщення № 2-1 – житлової кімнати площею 14,5 кв. м., загальною площею першого поверху квартири № 2 - 14,5 кв. м.
квартири № 3 , що складається з приміщення № 3-1 – коридору площею 12,7 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), приміщення № 3-3 – кухні площею 18,8 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), приміщення № 3-4 санвузолу (самовільно зведено при реконструкції), площею 8,1 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), приміщення № 3-5 – комори площею 1,3 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), приміщення 3-6 житлової кімнати площею 22,8 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), загальною площею першого поверху квартири № 3 житлового будинку літ. «Б» -63,7 кв. м.
та загальною площею першого поверху житлового будинку літ. «А,Б» 137,3 кв. м.
приміщень квартири № 3 другого поверху, що складається з приміщень:
приміщення № 3-7 – житлової кімнати площею 19,6 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), приміщення № 3-8 – коридору площею 19,6 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), приміщення № 3-9 житлової кімнати площею 22,8 кв. м. (самовільно зведено при реконструкції), загальною площею другого поверху квартири № 3 житлового будинку літ. «Б» -62,0 кв. м.
та загальною площею першого і другого поверхів квартири № 3 житлового будинку літ. «Б» 125,7 кв. м. та загальною площею першого і другого поверхів житлового будинку літ. «А, Б» - 199,3 кв. м.,
які знаходяться на земельній ділянці, площею 0,0800 га., і які відображені на технічному паспорті домоволодіння від 02.06.2006 року, виготовленого КП «ОМБТІ та РОН».
Одеська міська рада звернулася до суду до ОСОБА_1 з позовною заявою про зобов*язання знесення самочинно збудованого індивідуального житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво жилого будинку за вказаною адресою – тобто будівництво без отримання дозволу на будівництво, без належно затвердженого проекту та з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Дані обставини підтверджуються актом обстеження самочинного будівництва від 10.02.2006 року, відповідно до якого встановлено наявність самочинно зведеного ОСОБА_1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та відповіддю Інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудування виконкому Одеської міської ради про відсутність у ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт та відсутність затвердженого проекту будівництва. Враховуючи безпідставне здійснення ОСОБА_1 будівництва, яке є самочинним і таким, що здійснене в порушення Закону України «Про планування та забудову територій», Закону України «Про основи містобудування», Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Держбуду від 05.12.2000 року № 273, порушення низки державних будівельних норм і правил, а також Правил забудови міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 26.09.2003 року за № 1716-ХХIV «Про затвердження правил забудови міста Одеси», Одеська міська рада просить задовольнити її позов до ОСОБА_1 відповідно до заявлених вимог.
ОСОБА_2 звернулася до суду до ОСОБА_1 з позовом про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи це тим, що вона постійно мешкає в будинку № АДРЕСА_1, 9/25 частин якого належить їй на праві приватної власності згідно з договором дарування, посвідченим 27.12.1989 року державним нотаріусом 3-ї Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрованим у реєстрі за № 2-9738. Повернувшись додому після стаціонарного лікування в Одеській клінічній дорожній лікарні з 02.12.2005 року до 26.12.2005 року, позивач виявила, що її сусідка ОСОБА_1 – відповідач за даним позовом, збудувала впритул до її будинку 3-х поверхову житлову споруду, при цьому зведений будинок повністю затулив вікно її будинку, перекрив комин зоною вітрового підпору так, що в неї мало не стався вибух побутового газу, внаслідок чого позивач не може користуватися газовими приладами. Новозбудованим будинком порушено водостік з даху і тепер дощова вода заливається між стінами її та сусіднього будинку.
Крім того, під час зведення будинку ОСОБА_1 було пошкоджено дах будинку ОСОБА_2 На звернення позивача ОСОБА_2 отримано відповіді від Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, що дозволу на будівництво ОСОБА_1 не отримувала, проектну документацію не розробляла та не узгоджувала з відповідними компетентними установами. Будівництво здійснене з порушеннями правил забудови м. Одеси. Припис інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудування виконкому Одеської міської ради про заборону самочинного будівництва по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 проігнорувала. Крім того, незаконними діями ОСОБА_1, пов*язаних зі здійсненням самочинного будівництва і погіршенням житлових умов ОСОБА_2, пошкодженням її майна, позивачеві спричинено також і моральну шкоду, яка полягає у тому, що позивач будучи інвалідом 2-ї групи відчула гострих душевних страждань, вимушена була витрачати додаткові зусилля для організації свого життя та влаштування до нового укладу життя. Позивач оцінює моральну шкоду у 10000 грн.
ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2, Одеської міської ради із зустрічним позовом про визнання права власності на самочинно реконструйовану частину будинку, мотивуючи це тим, що баба і дід ОСОБА_1 по батьківській лінії – ОСОБА_7, і ОСОБА_5 у 1937 році купили 1\2 частину домоволодіння, яке зараз знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площа якої відповідно до правовстановлюючим документам дорівнює 800 кв. м. На час придбання домоволодіння було недобудованим. Рішенням народного суду 4 дільниці Кагановичського району м. Одеси від 16.02.1949 року ОСОБА_7 і ОСОБА_5 було визнано факт володіння вказаним домоволодінням на 1\2 частину на правах забудови. Рішенням виконкому № 734 від 18.09.1954 року ОСОБА_7 було залишено у тимчасове користування додатково 65 кв. м. земельної ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 помер. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_7 померла. У фактичне управління, володіння і розпорядження домоволодінням вступив батько ОСОБА_1 ОСОБА_8 – єдиний спадкоємець 1-ї черги, що фактично проживав зі своїми батьками на час смерті кожного з них і був зареєстрованим за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_8 помер. ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за Законом на 3/20 частин домоволодіння, оскільки на той час відбулися зміни у частках співвласників даного домоволодіння. В спадщину входило наступне майно: жилий будинок, що складався з жилої кімнати площею 14,4 кв. м., кухні площею 6,4 кв. м., коридору площею 5,2 кв. м. На самочинно зведене бабкою ОСОБА_1 ОСОБА_7 майно: житлова кімната «Б», гараж «П», сарай «С», сарай «Х», вбиральня «Р», літня кухня, спадщина не видавалася, що зазначено у свідоцтві про право на спадщину від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, виданого Третьою Одеською державною нотаріальною конторою. Про той факт, що вказані самочинні споруди були зведені ОСОБА_7, свідчить акт комісії з висновком про те, що вважати дані будівлі прийнятими у експлуатацію і передачею акту до Виконкому Київської районної ради депутатів для подальшого затвердження, якого, однак, так і не відбулося. У зв*язку з незадовільним житловим станом даних будівель і наявністю потреби у поліпшенні житлових умов, ОСОБА_1 у вересні 2005 року було розпочато реконструкції належної їй частини домоволодіння. Вказані самочинно збудовані будівлі були знесені та на їх місці було зведено житлове приміщення площею 22,8 кв. м., а над приміщеннями кухні, коридору, ванної кімнати та вбиральні було зведено 2-й поверх, що включав до себе житлові кімнати площею 19,6 кв. м. та 22,8 кв. м. відповідно, а також коридор площею 19,6 кв. м. Зведені приміщення забезпечені всіма житлово-необхідними умовами – водопроводом, каналізацією, електрикою, АГВ, телефоном. При провадженні будівельних робіт дотримані вимоги всіх норм і стандартів і крім того, зведені приміщення забезпечені також природним освітленням та інсоляцією. Таким чином реконструйований будинок може бути збереженим і експлуатуватися за призначенням. Дані висновки викладені у технічному висновку КП «ОМБТІ та РОН», яке затверджено начальником даної комунальної установи. Реконструйований будинок по АДРЕСА_1 є єдиним житлом для сім*ї ОСОБА_1, з якою проживає мати пенсіонерка і неповнолітні діти. ОСОБА_1 також зазначає, що вона є землевласником бо оплачує земельний податок.
Представник Одеської міської ради позов до ОСОБА_1 про зобов*язання знести самочинно збудований будинок підтримав і просив його задовольнити, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримав у частині позовних вимог про знесення самочинно зведеного об*єкту, в решті позову поклав свою думку на розсуд суду, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на реконструйовану частину будинку не визнав, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.
ОСОБА_2 свій позов до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди повністю підтримала і просила його задовольнити, позовну заяву , позовну заяву Одеської міської ради позов до ОСОБА_1 про зобов*язання знести самочинно збудований будинок повністю підтримала і просила її задовольнити, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на реконструйовану частину будинку не визнала, просила відмовити у її задоволенні.
ОСОБА_1 свій зустрічний позов до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на реконструйовану частину будинку підтримала і просила її задовольнити, позов Одеської міської ради позов до ОСОБА_1 про зобов*язання знести самочинно збудований будинок не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи – Київської адміністрації Одеської міської ради позов Одеської міської ради позов до ОСОБА_1 про зобов*язання знести самочинно збудований будинок підтримав і просив його задовольнити, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримав у частині позовних вимог про знесення самочинно зведеного об*єкту, в решті позову поклав свою думку на розсуд суду, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на реконструйовану частину будинку не визнав, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Третя особа ОСОБА_3 Одеської міської ради позов до ОСОБА_1 про зобов*язання знести самочинно збудований будинок підтримав і просив його задовольнити, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримав у частині позовних вимог про знесення самочинно зведеного об*єкту, в решті позову поклав свою думку на розсуд суду, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на реконструйовану частину будинку не визнав, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні позовної заяви Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об*єкту та у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно реконструйований будинок належить відмовити, при цьому суд виходить із наступного:
Рішенням народного суду 4 дільниці Кагановичського району м. Одеси від 16.02.1949 року ОСОБА_7 і ОСОБА_5 було визнано факт володіння вказаним домоволодінням на 1\2 частину на правах забудови за адресою селище Дмитровка (зараз АДРЕСА_1) (т. 1 а. с. 13).
Рішенням виконкому № 734 від 18.09.1954 року ОСОБА_5 було залишено у тимчасове користування додатково 65 кв. м. земельної ділянки, як надлишок до встановленої площі земельної ділянки 800 кв. м. (т.1 а. с. 14-15).
Згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Житлово-комунальним відділом Виконавчого комітету Київської районної ради депутатів трудящих від 02.08.1965 року ОСОБА_7, ОСОБА_9 належить ? частина домоволодіння № АДРЕСА_1 (т.1 а. с. 18).
Згідно акту районної приймальної комісії Київського району м. Одеси від 20.02.1988 року будівлі і надвірні споруди, а саме: житловий будинок, що складається з однієї житлової кімнати площею 18,5 кв. м., кухні площею 7,5 кв. м., коридору площею 6,0 кв. м., гараж «Р», вбиральня «Р», сарай «М», літня кухня «П», сарай «Х», що самовільно зведені ОСОБА_7 вважати такими, що прийняті в експлуатацію і передати акт у виконком райради народних депутатів для затвердження. (т.1 а. с. 19 ).
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (т.1 а. с. 27).
ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року (т.1 а. с. 28).
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року (т.1 а. с. 29).
Згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 05.04.1991 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 - житловий будинок, що складається з однієї житлової кімнати площею 18,5 кв. м., кухні площею 7,5 кв. м., коридору площею 6,0 кв. м., гараж «Р», вбиральня «Р», сарай «М», літня кухня «П», сарай «Х» позначені, як самочинні будівлі і споруди (т. 1 а. с. 20-23).
Згідно свідоцтво про право на спадщину за Законом від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, виданого Третьої Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 на 3/20 часток жилого будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, до складу спадщини не увійшли самочинно зведені споруди: «Б» - житловий будинок, «П» - гараж», сарай «С», сарай «Х» літня кухня «Т», тому на вказані самочинно зведені споруди свідоцтво про спадщину не видавалося (т.1 а. с. 30).
ОСОБА_1 справляє податок на земельну ділянку по АДРЕСА_1 і зареєстрована в ДПІ Київського району м. Одеси, як платник податку на землю (т. 1 а. с. 31)
Згідно довідки про склад сім*ї та прописку від 27.06.2006 року по АДРЕСА_1 особовий рахунок відкрито на .ОСОБА_11, з якою проживають мати ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а. с. 32).
Згідно свідоцтва про народження дитини ОСОБА_14 народився 02.11.2007 року, у графі «мати» зазначено ОСОБА_1 (т. 1 а.. с. 154).
Згідно договору дарування від 27.12.1989 року ОСОБА_15 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у дар 9/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 63-64).
Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 остання знаходилася на лікуванні в Одеській клінічній дорожній лікарні у відділенні гострого інфаркту міокарда з 02.12.2005 року до 26.12.2005 року (т.1 а. с. 65)
Згідно копії довідки серії МСЕ № 095491 від 08.10.2003 року ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи безстроково (т.1 а. с. 66).
Згідно припису ДАКХ «Укргаз» ВАТ «Одесагаз» за адресою: АДРЕСА_1 від 12.03.2006 року на ім*я ОСОБА_4 її димохід та вентиляційний канал знаходиться у зоні вітрового підпору (т.1 а. с. 67).
Згідно акту № 53 на періодичну перевірку та прочистку димових труб і вентиляційних каналів від 26.04.2006 року зі схемою прив*язки у будинку № АДРЕСА_1 встановлено наявність зони вітрового підпору, незадовільний стан тяги, не відповідність димових каналів технічним умовам з підключення до них газових приладів і заборону їх підключення, а також не відповідність нормам і стандартам вентиляційних каналів і не придатність їх до використання (т. 1 а. с. 68).
Згідно листа начальника Інспекції ДАБК м. Одеси на звернення ОСОБА_2 будівництво ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 здійснюється самочинно, оскільки дозволу на проведення будівельних робіт не видавалося. Будівництво здійснюється без погодженої у встановленому порядку проектно-правової документації. Припис про заборону будівельних робіт ОСОБА_1 проігноровано (т. 1 а. с. 71).
Згідно квитанцій до прибуткових ордерів № 65 та 66 ОСОБА_2 сплачено за виклик пічників та обстеження димоходів і вентиляційних каналів відповідно 30 та 50 грн.(т. 1 а. с. 74).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 20/06-01 ОСОБА_2 сплачено по договору про представництво її інтересів юридичній фірмі «Істина» 2500 грн. (т.1 а. с. 75).
Згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 02.06.2006 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 - житловий будинок «Б,Б1» позначений, як самочинно збудований (реконструйований) ОСОБА_1 (т.1 а. с. 24-26).
Згідно технічного висновку про можливість збереження самочинно зведеного житлового двохповерхового будинку по АДРЕСА_1, виготовленого експертом (спеціалістом) КП «ОМБТІ та РОН», затвердженого начальником КП «ОМБТІ та РОН» даний двохповерховий будинок відноситься до будівель 2-ї групи капітальності і може експлуатуватися у якості житлового і відповідно підсобних приміщень. В існуючому вигляді і враховуючи склад несучих конструкцій, можлива подальша експлуатація жилої двохповерхової будівлі літ. «Б, Б1» за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 33-38).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи ПП «Одеській науково-дослідницький центр експертних досліджень» № 277\2008 від 13.11.2008 року внаслідок проведеного обстеження самочинно реконструйованого жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено:
- ступінь готовності і придатності до експлуатації -100%
- будівельні, архітектурні і пожежні норми при реконструкції жилого будинку 3 АДРЕСА_1 дотримані, однак п. 1.2.4. ВСН 61-89 (р) «Реконструкція і капітальний ремонт житлових будинків» - не дотриманий.
- Права суміжних користувачів – зокрема ОСОБА_2 – порушені у частині п. 10.30. ДБН 360-92, п. 3.2. ДБН В.2.2-15-2005.
- Технічна можливість виділення реконструйованого будинку у окреме домоволодіння – присутня.
- Частина жилого будинку після реконструкції, що належить ОСОБА_1 повністю затіняє розрахункову точку № 1 віконного пройому жилого приміщення однокімнатної частини жилого будинку, що належить ОСОБА_2, внаслідок чого нормативна тривалість інсоляції – порушена. До реконструкції частини будинку, що належить ОСОБА_1 нормативна тривалість інсоляції в розрахунковій точці № 1 житлової кімнати частини будинку, що належить ОСОБА_2, не була забезпечена і складала 01 ч. 15 хвилин. Тому усунути порушення тривалості інсоляції у розрахунковій точці і у будинку у цілому шляхом зниження висоти об*єкту не вважається можливим. Забезпечити нормативну тривалість інсоляції 2,5 г. в житловій кімнаті частини будинку ОСОБА_2 можливо шляхом влаштування мансардного вікна у даху над вказаним приміщенням.
- На земельній ділянці при частині домоволодіння ОСОБА_2 є самовільні споруди – навіси і гараж з господарським блоком, які не впливають на інсоляцію частини будинку ОСОБА_2
- Ринкова вартість ремонтно-відновлювальних робіт з відновлення даху частини будинку ОСОБА_2 включаючи вартість матеріалів – 1955 грн.
- Ринкова вартість ремонтно-відновлювальних робіт з відновлення водостічної системи частини будинку ОСОБА_2 включаючи вартість матеріалів 6199 грн.
- Як варіант для забезпечення стоку води, експерт пропонує обладнання односкатного даху, де ринкова вартість робіт з урахуванням вартості матеріалів складає 5963 грн.
- Ринкова вартість ремонтно-відновлювальних робіт з обладнання нового димоходу та вентиляційного каналу житлового будинку ОСОБА_2 складає 880 грн.
- Як варіант експерт пропонує для обігріву частини жилого будинку ОСОБА_2 встановлення двоконтурного турбінного котла, вартість якого без вартості установки складає 4835 грн. 30 коп. (т.1 а. с. 182-202).
Таким чином, суд доходить до наступних висновків:
- Домоволодіння № АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить трьом співвласникам – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при цьому співвласниками на затверджувався у встановленому порядку порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні та не визначалися розміри та межи користування землею кожним із співвласників та відповідно не здійснювалася приватизація земельної ділянки і отримання державних актів на право власності.
- Згідно свідоцтва про право на спадщину за Законом від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, виданого Третьої Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 на 3/20 часток жилого будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що складається з жилого кам*яного будинку загальною жилою площею 45,9 кв. м. та надвірних споруд: «В» - сарай, «Ж» - літня кухня, «З» - навіс, «К» - гараж 1-6 – огорожа, I,II – мостіння «Л» - гараж. До складу спадщини не увійшли самочинно зведені споруди: «Б» - житловий будинок, «П» - гараж», сарай «С», сарай «Х» літня кухня «Т», тому на вказані самочинно зведені споруди свідоцтво про спадщину не видавалося.
- ОСОБА_1 з вересня 2005 року до червня 2006 року здійснено реконструкцію частини домоволодіння, яке належить їй на праві власності, при цьому дозволу на проведення реконструкції (будівельних робіт) нею не отримувалося, будівництво здійснено без погодженої у встановленому порядку проектно-правової документації, припис про заборону будівельних робіт проігноровано.
- Відповідно до технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 05.04.1991 року на
житловий будинок по АДРЕСА_1 загальна площа будинку і споруд, право власності на яке отримала ОСОБА_1 складає 81,5 кв. м., з яких житлова – 45,9 кв. м., допоміжна – 35,6 кв. м., площа самочинно збудованих бабкою ОСОБА_1 ОСОБА_7 будівель, що не були у встановленому порядку прийняті в експлуатацію та не увійшли до спадщини - 32,0 кв. м. Таким чином загальна площа всіх будівель і споруд разом із самочинними на 1991 рік складала – 113,5 кв. м.
Відповідно до технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 02.06.2006 року на час закінчення ОСОБА_1 самочинної реконструкції частини домоволодінн по АДРЕСА_1, загальна площа першого поверху житлового будинку літ. «А,Б» складає 137,3 кв. м., загальна площа другого поверху 62,0 кв. м., що становить загалом 199,3 кв. м.
Таким чином, суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_1 про те, що нею замість знесених самочинних будівель, побудованих її бабкою ОСОБА_7, які знаходилися у незадовільному стані, побудовані нові приміщення суто в межах забудови без збільшення плями забудови, оскільки, як вбачається з аналізу двох технічних паспортів домоволодіння на 1991 рік, коли власницею частини домоволодіння стала ОСОБА_1 та на 2006 рік, коли була завершена реконструкція – площа частини будинку ОСОБА_1 суттєво збільшилася не лише за рахунок надбудови другого поверху, яку раніше не було, а й за рахунок збільшення безпосередньо плями забудови у порівняні з тими межами будівлі, які були до початку самочинної реконструкції і займання земельної ділянки, яка не була відведена для будівництва.
Крім того, суд аналізуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи ПП «Одеській науково-дослідницький центр експертних досліджень» № 277\2008 від 13.11.2008 року, вбачає, що ОСОБА_1 при здійсненні самочинної реконструкції порушено п. 1.2.4. ВСН 61-89 (р) «Реконструкція і капітальний ремонт житлових будинків», п. 10.30. ДБН 360-92, п. 3.2. ДБН В.2.2-15-2005, що відноситься до порушення правил інсоляції і таким чином порушено права суміжного власника домоволодіння ОСОБА_2
Згідно зі ст. 376 ЦК України, на яку посилається ОСОБА_1 щодо визнання права власності на самочинно реконструйований будинок, право власності на самочинно збудоване (реконструйоване) майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване майно, і крім того, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Доказів про надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване майно, площа якого збільшилася у тому числі за рахунок збільшення плями забудови і захоплення частини земельної ділянки під будівництво, ОСОБА_1 суду не надано, а представником Одеської міської ради зазначено про відсутність такого рішення Одеської міської ради. Крім того, з диспозиції ч. 5 ст. 376 ЦК України випливає зв*язок про визнання права власності на самочинне будівництво (реконструкцію) та не порушенням прав інших осіб, при цьому з суті Закону йдеться про будь-яке порушення незалежно від його суттєвості та тяжкості.
Таким чином доходить висновку про відсутність законних підстав у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно реконструйований будинок.
Відповідно до ст. 376 ч. 7 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов*язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо ж така особа відмовляється від проведення перебудови, то нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 при здійсненні самочинної реконструкції домоволодіння взагалі не було розроблено проектно-правової документації, а самочинною реконструкцією порушено права ОСОБА_2
Виходячи з висновку судової будівельно-технічної експертизи ПП «Одеській науково-дослідницький центр експертних досліджень» № 277\2008 від 13.11.2008 року, вбачається, що ступінь готовності і придатності до експлуатації -100%, будівельні, архітектурні і пожежні норми при реконструкції жилого будинку 3 АДРЕСА_1 дотримані, однак п. 1.2.4. ВСН 61-89 (р) «Реконструкція і капітальний ремонт житлових будинків» - не дотриманий, порушені п. 10.30. ДБН 360-92, п. 3.2. ДБН В.2.2-15-2005, технічна можливість виділення реконструйованого будинку у окреме домоволодіння – присутня. Частина жилого будинку після реконструкції, що належить ОСОБА_1 повністю затіняє розрахункову точку № 1 віконного пройому жилого приміщення однокімнатної частини жилого будинку, що належить ОСОБА_2, внаслідок чого нормативна тривалість інсоляції – порушена. До реконструкції частини будинку, що належить ОСОБА_1 нормативна тривалість інсоляції в розрахунковій точці № 1 житлової кімнати частини будинку, що належить ОСОБА_2, не була забезпечена і складала 01 ч. 15 хвилин. Тому усунути порушення тривалості інсоляції у розрахунковій точці і у будинку у цілому шляхом зниження висоти об*єкту не вважається можливим. Забезпечити нормативну тривалість інсоляції 2,5 г. в житловій кімнаті частини будинку ОСОБА_2 можливо шляхом влаштування мансардного вікна у даху над вказаним приміщенням.
Таким чином, суд доходить висновку, що порушення ОСОБА_1 норм інсоляції по відношенню до ОСОБА_2 не є суттєвим, оскільки існувало тривалий час ще до самочинної реконструкції будинку ОСОБА_1, хоча й самочинна реконструкція жилого будинку, здійснена ОСОБА_1 й поглибила негативність нормативного показнику інсоляції в частині будинку ОСОБА_2 Однак при цьому, суд бере до уваги, що виправлення становища, що склалося, можливо усунути не пониженням висотності будинку ОСОБА_1 шляхом проведення відповідної перебудови до колишньої висоти будинку, а саме шляхом влаштування мансардного вікна у даху над вказаним приміщенням, хоча ОСОБА_2 маючи в розпорядженні тривалий час висновки експертизи, де це було зазначено, не заявила позовних вимог по усуненню даного порушення або відшкодування збитків шляхом уточнення суми позовних вимог.
Судом також додатково враховано, що ОСОБА_1 проживає у будинку з непрацюючою дочкою ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітнім сином ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 і матір*ю ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є пенсіонеркою – тобто непрацездатною людиною в розумінні Закону, і, іншого житла у даної сім*ї немає.
Таким чином доходить висновку про відсутність законних підстав у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради і ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого (реконструйованого) будинку № АДРЕСА_1 і вважає за необхідне відмовити Оденській міській раді та ОСОБА_2 у їх позовних вимогах до ОСОБА_1 про знесення самочинно реконструйованого будинку.
При цьому суд зазначає, що посилання ОСОБА_2 на ст.. 376 ЦК України, як на підставу задоволення її позовних вимог в частині знесення не є юридично обґрунтованим і коректним, оскільки заявляти позовні вимоги про зобов*язання здійснити відповідну перебудову або знесення самочинного будівництва (реконструкції) з посиланням на статтю 376 ЦК України можуть відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування. При цьому уточнення підстави позову щодо загрози майну з посиланням на відповідні статті глави 81 ЦК України ОСОБА_2 та її представник не зробили.
Крім того, суд зауважує, що на даний час є діючим рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 1095 від 27.10.2009 року «Про порядок погодження прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами, і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт», що не позбавляє ОСОБА_1 за умови належного відшкодування шкоди ОСОБА_2 у встановленому порядку звернутися до компетентних органів Виконкому Одеської міської ради за вирішенням питання погодження прийняття в експлуатацію свого реконструйованого будинку.
Суд приймає до уваги, що:
- ОСОБА_1 при здійсненні самочинної реконструкції своєї частини домоволодіння було перекрито комин ОСОБА_2 зоною вітрового підпору, тяга знаходиться у незадовільному стані, димові канали не відповідають технічним умовам з підключення до них газових приладів, внаслідок чого винесено припис про заборону їх підключення, а також у наявності не відповідність нормам і стандартам вентиляційних каналів і не придатність їх до використання, внаслідок чого ОСОБА_2 не може користуватися газовими приладами;
- самочинною реконструкцією будинку ОСОБА_1 порушено водостік з даху ОСОБА_2, внаслідок чого відбувається залиття дощової води між стінами будинку ОСОБА_2 і сусіднього будинку;
- самочинною реконструкцією будинку ОСОБА_1 пошкоджено дах будинку ОСОБА_2
Виходячи з приведених експертом варіантів ремонтно-відновлювальних робіт і визначення їх вартості, суд виходячи з принципів розумності і об*єктивності з урахуванням всіх встановлених обставин, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої здійсненням самочинної реконструкції жилого будинку в сумі вартості ремонтно-відновлювальних робіт включаючи вартість необхідних матеріалів, пов*язаних з ремонтом пошкодженої крівлі в сумі 1955 грн., ремонтом по відновленню водостічної системи в сумі 6199 грн., ремонтних робіт, пов*язаних з обладнанням нового димоходу та вентиляційного каналу – 880 грн., а всього стягнути матеріальну шкоду на загальну суму 9034 грн.
При цьому, суд не приймає варіант запропонований експертом щодо обладнання односкатного даху, оскільки це хоча і вирішить проблему водостоку, однак призведе до зміну конфігурації даху, на що не надала своєї безумовної згоди ОСОБА_2 Також суд не вважає спроможним варіант встановлення двоконтурного турбінного котла, оскільки експертом не врахована вартість робіт по встановленню такого котла, а також взагалі не врахована час і вартість погодження проекту встановлення такого котла з газовою службою.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування збитків, завданих втратами, які особа зробила для відновлення свого порушеного права у вигляді оплати послуг обслуговування димоходів і вентиляційних каналів в сумі 30 грн., послуг, пов*язаних з викликом пічників 50 грн., послуг, пов*язаних з наданням юридичної допомоги для відновлення свого порушеного права в сумі 2500 грн., а всього стягнути збитків на загальну суму 2580 грн., оскільки кожний зі збитків належним чином підтверджений ОСОБА_2 наданням відповідних копій документів, які приєднані до матеріалів справи.
Суд також погоджується з доводами ОСОБА_2 і її представника, що вона зазнала моральної шкоди завданої неправомірними діями ОСОБА_1 у вигляді здійснення самочинної реконструкції жилого будинку і пошкодження майна ОСОБА_2
Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2, дійсно знаходилася на лікуванні в Одеській клінічній дорожній лікарні у відділенні гострого інфаркту міокарда з 02.12.2005 року до 26.12.2005 року і перебувала на стаціонарі під час здійснення ОСОБА_1 самочинної реконструкції, яка розпочалася у вересні 2005 року і тривала до червня 2006 року. Суд вважає, що самочинна реконструкція, здійснена ОСОБА_1 негативно вплинула на ОСОБА_2, яка будучи інвалідом 2-ї групи заперечувала проти самочинної реконструкції, внаслідок чого міг та погіршився стан її здоров*я. Крім того, суд виходячи з обставин справи, вбачає, що дійсно майну ОСОБА_2 спричинено шкоду і тому, приймаючи до уваги непрацездатний вік ОСОБА_2, наявність в неї інвалідності 2-ї групи, слабке здоров*є, суд погоджується з доводами ОСОБА_2 про те, що вона відчула гострих душевних страждань, вимушена була витрачати додаткові зусилля для організації свого життя та для влаштування до нового укладу життя, витрачати додаткові сили для поновлення своїх порушених прав, які носять тривалий характер
Однак при цьому, погоджуючись з ОСОБА_2 про спричинення їй моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди зазначений ОСОБА_2 у позовній заяві в сумі 10000 грн. є значно завищеним. При цьому суд враховує стан здоров*я ОСОБА_2, вимушеність змін в укладі її життя, витрачання зайвих зусиль для організації життя, гострі душевні хвилювання, яких вона зазначала у зв*язку з неправомірними діями та пошкодженням її майна, що носили тривалий характер, виходячи з засад розумності виваженості і справедливості вважає за необхідне стягнути у відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 грн., а у задоволенні решти позовних вимог про стягнення моральної шкоди – відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 316, 319, 331, 376, 392, 1166, 1167 ЦК України і ст. ст. 59, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеного об*єкту, стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої здійсненням самочинної реконструкції жилого будинку в сумі вартості ремонтно-відновлювальних робіт включаючи вартість необхідних матеріалів, пов*язаних з ремонтом пошкодженої крівлі в сумі 1955 грн., ремонтом по відновленню водостічної системи в сумі 6199 грн., ремонтних робіт, пов*язаних з обладнанням нового димоходу та вентиляційного каналу – 880 грн., а всього стягнути матеріальну шкоду на загальну суму 9034 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування збитків, завданих втратами, які особа зробила для відновлення свого порушеного права у вигляді оплати послуг обслуговування димоходів і вентиляційних каналів в сумі 30 грн., послуг, пов*язаних з викликом пічників 50 грн., послуг, пов*язаних з наданням юридичної допомоги для відновлення свого порушеного права в сумі 2500 грн., а всього стягнути збитків на загальну суму 2580 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями у вигляді здійснення самочинної реконструкції жилого будинку і пошкодження майна в сумі 5000 грн.
В задоволенні решти позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні позовної заяви Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого об*єкту – відмовити.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно реконструйований будинок – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
С у д д я :