Справа 2 – 833/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    17 червня 2010 року                 Таращанський районний суд Київської області в складі:

    головуючого: Бабоїд О.М.

    при секретарі: Погорілій І.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов’язання провести перерахунок пенсії та доплат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка  звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, непрацюючим пенсіонером.

Згідно зі ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, проте виплачується відповідачем в розмірі 5,20 грн.

Статтею 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як особі, віднесеній до 4 категорії,  передбачена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком. Розмір отримуваної нею додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  не відповідає 15 % мінімальної пенсії за віком, і виплачується відповідачем в розмірі 5% мінімальної пенсії за віком.

В зв’язку з тим, що відповідач відмовив їй в проведенні перерахунку доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно з нормами, встановленими законами України, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.  

Просить суд зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити на її користь недоплачену доплату до пенсії та додаткову пенсію з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року та в подальшому щомісячно здійснювати дані виплати.   Звільнити від сплати судового збору, як потерпілу внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, проте надала до суду заяву, в якій зазначила, що просить суд розглядати справу без її участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача  у судове засідання не з’явився, по час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій зазначив, що просить суд розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов не визнане в повному обсязі.Крім того, відповідач надав до суду заперечення в якому зазначив, що вважає позов не обґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню та просить залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) пенсії особам віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров"ю, громадянам, віднесеним до 4 категорії потерпілих, виплачується у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. У ст. 51 зазначено не конкретний розмір додаткової пенсії, а відсоток від мінімальної пенсії за віком.

До 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком визначався на рівні мінімального споживчого бюджету (ч. З ст. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом.

Конкретний розмір додаткової пенсії, встановленої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки, за правилами ст.. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до відання Уряду належать питання, пов»язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством.

Згідно Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» № 979 від 15 07.1999 року мінімальний розмір пенсії за віком поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок підвищення розміру пенсії не застосовується до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Крім того, такі положення узгоджуються з правилами, визначеними ст. 62 згаданого Закону, де зазначено роз»яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Доводи позивача стосовно звуження Кабінетом Міністрів України його конституційних прав та свобод не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір додаткової пенсії не визначається, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів.

Стаття 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) передбачає непрацюючим пенсіонерам у зоні посиленого радіоекологічного контролю доплату до пенсії у розмірі однієї заробітної плати.

У Конституції України зазначено, що забезпечення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів України ( п. З ст. 116 Конституції України). А тому УПФУ у Таращанському районі при нарахуванні доплати згідно ст. 39 Закону керувалося постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн.

З метою законодавчого врегулювання розбіжностей між законами щодо визначення розрахункової величини мінімальної пенсії за віком для обчислення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де зазначено" особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Крім того, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 39 Закону відповідно яких ч. 2 ст. 39 набуває такого змісту «громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Отже, пенсіонери, яким призначена пенсія після 01.01.2008 року доплата згідно ст. 39 Закону не проводиться. Пенсіонери, що отримували цю доплату до 01.01.2008 року отримують її в розмірі, передбаченому постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн.

Фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас і положення Конституції України, зокрема ст. 95 зазначають, що тільки Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України визначено, що основним принципом бюджетної системи є збалансованість. Виходячи з цього принципу всі витрати бюджету на відповідний рік затверджуються виходячи з можливості його дохідної частини.

Згідно з п. 1 ст. 23 зазначеного вище Кодексу будь-які бюджетні зобов»язання та платежі з бюджету можна провадити лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Кодексу під час бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону України про Державний бюджет України.

Вважає, що відповідними статтями Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміри соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлювалися виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету під час формування показників державного бюджету на 2008 рік.

Кошти на виплату доплат до пенсії та додаткової пенсії відповідно до статтей 39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначених рішеннями судів за минулі роки в Державному бюджеті України на 2009 рік не передбачені.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком і в подальшому проводити перерахунок пенсії безпідставні та необґрунтовані, оскільки не відповідають змісту законодавства. Вважає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

За письмовим клопотанням сторін фіксування судового процесу здійснюється без застосування технічних засобів.

В судовому засіданні встановлено , що позивачка ОСОБА_1  є непрацюючим пенсіонером, громадянином, який постійно проживає території зони посиленого радіоекологічного контролю, потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджено копією Чорнобильського посвідчення та пенсійного посвідчення.

Частиною 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Порядок обчислення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначений постановою КМУ „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836, внаслідок чого при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачці з 2008 року відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 5,20 грн, на думку суду – безпідставно, оскільки даний розмір суперечить вимогам ст. 39 закону.

Частиною 3 ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що особам,  віднесеним до 4-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно до ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 4-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Порядок обчислення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,   визначений постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету” від 03.01.2002 року № 1, внаслідок чого при визначенні додаткової пенсії позивачці відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 5% прожиткового мінімуму, встановленого  законом для осіб, які втратили працездатність , проте цей розмір  суперечить вимогам ч. 3 ст. 51 Закону   України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншим нормативним актам.

31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року « Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позиція відповідача ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .  

Положення  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік  та  про внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду  України  має  преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними. Рішення  Конституційного  Суду  України  є обов'язковим до виконання  на  території  України,  остаточним  і  не  може   бути оскаржене.   Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст.ст. 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до яких пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату та особам,  віднесеним до 4-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком .

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 7 , ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуті у сфері пенсійного забезпечення, не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу  верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.  

У ст. 7 Конституції України зазначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна рада України. Таким чином, при розгляді даної справи необхідно брати до уваги прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність та мінімальну заробітну плату, встановлені Верховною Радою України, а не Постановами КМУ, оскільки КМУ не надано право встановлювати прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність та мінімальну заробітну плату.

Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами КМУ.

Згідно ч.3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 51 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Починаючи з червня місяця 2004 року мінімальна пенсія за віком в Україні встановлюється на рівні  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги положення ч. 3 с. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. І ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно Законом України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачці доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836 у розмірі 5,20 грн та  додаткової пенсії відповідно до постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету” від 03.01.2002 року № 1 у  розмірі 5% мінімальної пенсії за віком є неправомірними.

Статтями 58,59 ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – 4 від 28.12.2007 року, що набрав чинності з 01.01.2008 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн, з 1 квітня - 481 грн, з 1 липня -  482 грн, з 1 жовтня – 498 грн; розмір мінімальної заробітної плати, що становить 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.

Відповідно до ст.ст. 54,55 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року, тобто 498  грн, а з 01 листопада 2009 року – 573 гр . З 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 грн,  з 1 квітня 2009 року - 625 грн, з 1 липня 2009 року  -  630  грн,  з  1  жовтня  2009  року  - 650 грн, з 1 листопада 744 грн на місяць.

Відповідно до ст.ст. 52,53 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 695 грн, з 1 квітня - 706 грн, з 1 липня – 709 грн, 3 1 жовтня – 723 грн, з 1 грудня – 734 грн.  З 1 січня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становить 869 грн,  з 1 квітня - 884 грн, з 1 липня - 888  грн, з 1 жовтня  - 907 грн, з 1 грудня - 922 грн на місяць.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, а саме за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року,  з 01.01.2010 року та по дату ухвалення рішення, тобто по 17.06.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

Вимоги позивачки в частині зобов’язання в подальшому виплачувати дану доплату до пенсії та додаткову пенсію відповідно до ст. ст. 39, 51 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не підлягають задоволенню, оскільки суд не може знати чи будуть порушені її права в майбутньому.

Позивачка при подачі позову до суду понесла судові витрати в розмірі 37 грн , які підлягають стягненню з відповідача на її користь.  

Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, як потерпіла від аварії на ЧАЕС.

Відповідач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

  Керуючись, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 88, 213-215, 294-296 ЦПК України, ст. 257 ЦК України, ст.ст. 2,7,8, 19, 22, 46, 92, 113 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 51, 55, 67 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,   ч. 1 ст. 28, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 58,59 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст. 54,55 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-УІ, ст.ст. 52,53 ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік», П остановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, Постановою КМУ  від 03.01.2002 року № 1 ,  Декретом КМУ «Про державне мито», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, за  період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 17.06.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 51 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 15 % від мінімальної пенсії за віком,  за  період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 17.06.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1 37  грн понесених нею судових витрат.

Звільнити сторони від сплати судового збору.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: