Справа 2 – а – 294/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    05 березня 2010 року                                                                                         м. Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області  Бабоїд О.М.,  розглянувши в порядку письмово провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що він є потерпілим  внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою, непрацюючим пенсіонером, проживаючим на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Статтями 39,50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому як інваліду 2 групи, передбачена пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та як пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю - підвищується на одну мінімальну заробітну плату.

Призначена йому державна пенсія, додаткова пенсія та доплата до пенсії не відповідає вимогам ст.ст. 54,50,39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Просить суд визнати відмову відповідача щодо перерахунку та виплати йому державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії згідно ст.ст. 39,50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірною. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату йому заборгованості з виплати державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії згідно ст.ст. 39,50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 45011,02 грн, з послідуючим перерахунком та виплатою у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових прожиткових мінімумів.   Звільнити від сплати судового збору, як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Представник відповідача  надав до суду письмові заперечення, в якому зазначив, що вважає позов необґрунтованим та такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом. А тому, щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначений у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної за віком не застосовується.

Розмір пенсії, встановлений ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Норми ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальноо'бов"язкове державне пенсійне страхування" для обчислення максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі на ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону поширені не були.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України не визнавались, а тому підлягають виконанню.

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз"яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності».

Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19,91 грн провадиться розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ст.50 та до ч. 4 ст. 54 Закону.

Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій в зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523.    

Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні перерахунку пенсії з урахуванням положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону було доручено КМУ у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону, забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону.

Проте вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону виконані не в повній мірі, зокрема Закони України у відповідність з цим Законом приведені не були, як і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Лише Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. ст. 50 та 54 Закону.

Так, згідно ст. 54 Закону для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності пенсія призначається в розмірі 200% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Згідно ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю призначена в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

Положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були чинними до моменту, коли Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З 01.07.2008 року пенсії інвалідам-чорнобильцям підвищилися згідно постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Вважає, що враховуючи конституційну норму щодо обов»язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України (ст. 117 Конституції України) управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі при призначенні пенсії позивачу правомірно застосована постанова КМУ.

Статтею 63 Закону закріплено норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цього Закону провадиться за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів дохідної частини Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 95 Конституції України тільки законом про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Стаття 9 Закону № 1058 передбачає, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв»язку з втратою годувальника. Також, за рахунок коштів Пенсійного фонду у солідарній системі надається соціальна послуга - допомога на поховання пенсіонера. Жодних інших виплат за рахунок коштів Пенсійного фонду вищевказаним законом не передбачено.

Вважає, що при ухваленні даного рішення, суд повинен з»ясувати, чи були перераховані бюджетні кошти на рахунок відповідача для виплати їх пенсіонерам з категорії інвалідів та потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС, з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має право відповідач проводити заявлені позивачем виплати за рахунок інших платежів.

За рахунок інших джерел фінансування чорнобильських виплат не здійснюється, отже для стягнення з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.

В останні роки видатки, пов»язані із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну спрямованість.

Вважає, що управління ПФУ у Таращанському районі, як суб»єкт владних повноважень діяло в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства та не порушило права та законні інтереси позивача.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача у разі зміни розміру мунмальної пенсії за віком і в подальшому проводити перерахунок пенсії безпідставні та необґрунтовані, оскільки не відповідають змісту законодавства. Вважає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

При винесенні рішення просить суд застосувати ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов залишити без задоволення. Слухати справу в порядку письмового провадження.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснювати в порядку письмового провадження.

Пунктом 10 ст. 3 КАС України передбачено, що письмове провадження це розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених КАС України.

Беручи до уваги, те що сторони по справі надали заяви про розгляд справи у їх відсутність та в порядку письмового провадження відповідно до п. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 122 КАС України, вважаю за необхідне розглядати справу в порядку письмового провадження, на підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи  вбачається, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, непрацюючим пенсіонером, проживаючим на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено копією чорнобильського посвідчення, копією трудової книжки та довідкою МСЕК.

31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нормами статті 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені  підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються  на позивача, як віднесеного до категорії 1.

    Частиною 3 статті 54 вказаного Закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження, проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія з інвалідності 2 групи не повинна бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком. Приписи даної норми співпадають з приписами п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523.

Статтею 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що особам,  віднесеним до 1-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 1-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Починаючи з червня місяця 2004 року мінімальна пенсія за віком в Україні встановлюється на рівні  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 01 січня 2004 року набрав чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – 4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Частиною 1 ст. 33 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Для інвалідів 2 групи такий розмір складає 90 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19,19 грн, визначеним постановою КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету” від 3 січня 2002 року № 1, що є безпідставним.

Вищенаведена частина ст. 54 викладена із змінами згідно із Законом України № 2532-12 від 1 липня 1992 року та № 3285-12 від 17 червня 1993 року, тоді як ч. 3, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17 листопада 2005 року і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами ст.. 54 Закону.

Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Таким чином, для позивача, як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нинішній розмір державної та додаткової пенсії   повинен розраховуватися, виходячи із розміру прожиткового мінімуму.  

Частиною 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, а тому не можу погодитись з позицією відповідача, щодо відсутності законних підстав у проведенні позивачу доплати в такому розмірі.

Відповідач при обчисленні доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, керується постановою КМУ „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836, внаслідок чого доплата проводиться у розмірі 5,20 грн., що на мою думку – безпідставно, оскільки даний розмір суперечить вимогам ст. 39 закону.

Згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V дію ч. 2 ст. 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень,  з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року  -  630  гривень,  з  1  жовтня  2009  року  - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривень на місяць.

Доводи відповідача про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України №  530 від 28.05.2008 року для визначення розміру доплати до пенсії позивачу є необґрунтованими та суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .  

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. , ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу  верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Не приймаються до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом І ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду II групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильська катастрофи».

Отже, відповідачем було порушено право позивача на отримання належних йому виплат передбачених ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком та ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованих відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 54, ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року. З 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень,  з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року  -  630  гривень,  з  1  жовтня  2009  року  - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.

Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, оскільки згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосування цього процесуального строку, а тому вважаю, що перерахунок та виплата державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії позивачу слід провести з 25.02.2009 року по 31.12.2009 року.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, як потерпілий від аварії на ЧАЕС.

Відповідач звільняється від сплати судового збору на підставі п. ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100-102, 122, 158-163, 185, 186 КАС України,  ст.ст.1,13,37,39,49-54,67,71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року,  ст. ст. 54,55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» ст.ст. 28,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного України суду  № 10-рп, Декретом КМУ “Про державне мито”-

П О С Т А Н О В И Л А :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо нарахування та виплати заборгованості ОСОБА_1 , як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, захворювання якого, пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території зони посиленого радіоекологічного контролю державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії згідно ст.ст. 54,50,39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , починаючи з 25.02.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  заборгованості з виплати державної пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі восьми мінімальних пенсії за віком, починаючи з 25.02.2009 року по 31.12.2009 року, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  заборгованості з виплати додаткової пенсії відповідно до ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 25.02.2009 року по 31.12.2009 року, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  заборгованості з виплати доплати до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з розрахунку однієї заробітної плати, встановленої на момент виплати, починаючи з 25.02.2009 року по 31.12.2009 року, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів заробітної плати.

В решті позову відмовити.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: