Справа № 2 –782/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року                             Таращанський  районний суд Київської області  в складі:

головуючого: Потеряйко С.А.

при секретарі: Іванченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії та доплат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є особою потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалідом 2-ої групи. На підставі ст.ст. 50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй як інваліду 2 групи, передбачена пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Призначена їй державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю не відповідає вимогам ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В зв’язку з тим, що відповідач відмовив їй в проведенні перерахунку пенсії згідно з нормами, встановленими законами України, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав і просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за період з 01.01.2007 року по даний час з подальшою виплатою. Просить звільнити її від сплати судового збору, як потерпілу від наслідків аварії на ЧАЕС. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, хоча була належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, хоча була належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте надала до суду письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Таращанському районі та отримує пенсію по віку. про це зазначено у відповіді управління на письмове звернення позивачки. Отже, вимоги позивачки щодо проведення перерахунку та виплати її пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», безпідставні.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом.

Конкретний розмір додаткової пенсії, встановленої ст. 50 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету, визначається КМУ, оскільки за правилами ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до відання Уряду належать питання, пов’язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством.

Згідно Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» № 979 від 15.07.1999 року мінімальний розмір пенсії за віком поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З метою законодавчого врегулювання розбіжностей між законами щодо визначення розрахункової величини мінімальної пенсії за віком для обчислення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 50 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де зазначено, що особам, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

З метою збереження соціального захисту окремих категорій громадян, обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Ухвалюючи рішення про стягнення з управління ПФУ у Таращанському районі на користь позивачки недоплачених сум щомісячної допомоги, суд повинен з’ясувати, чи були перераховані бюджетні кошти на рахунок відповідача для виплати їх пенсіонерам з категорії інвалідів та потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС, з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має право відповідач проводити заявлені позивачем виплати за рахунок інших платежів.

За рахунок інших джерел фінансування чорнобильських виплат не здійснюється, отже для стягнення з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.

В останні роки видатки, пов’язані із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну спрямованість.

Вимоги про зобов’язання відповідача у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком і в подальшому проводити перерахунок пенсії безпідставні та необґрунтовані, оскільки не відповідають змісту законодавства.

При винесенні рішення, просить суд врахувати, що положення Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” визнанні неконституційними з 09.07.2007 року, положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” визнанні неконституційними з 22.05.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, представник управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі просить позовну заяву залишити без задоволення.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ у Таращанському районі та отримує пенсію по віку, являється потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджено копією посвідчення, довідкою МСЕК,.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія з інвалідності 2 групи призначається в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що особам,  віднесеним до 1-ої категорії, інвалідам 2 групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 1-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Порядок обчислення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,   визначений постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , внаслідок чого при визначенні додаткової пенсії позивачу відповідач керувався встановленим даною постановою розміром.

Позивачка не погоджуючись із тим, що державна пенсія та додаткова пенсія визначені відповідачем на підставі вказаних постанов КМУ, звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Стаття 62 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” була змінена ЗУ від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..

Відповідно до ст.ст. 54, 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", встановлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на рівні грудня 2008 року, відповідно до Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-VІ, був затверджений розмір мінімальної заробітної плати з 01 листопада 2009 року - 744грн.., з 01січня 2010 року - 869 грн., з 01 квітня 2010 року – 884 грн., прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 листопада 2009 року - 573 грн., з 01 січня 2010 року -695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн..

31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позиція відповідача, управління Пенсійного фонду у Таращанському районі, ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .  

Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанову КМ України.

Порядок виділення та виплати грошових коштів відповідачу не є предметом позову, а тому заперечення відповідача в цій частині до уваги не беруться.

Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно Законом України.

Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачці додаткової пенсії згідно ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовні вимоги позивачки в частині зобов’язання провести перерахунок та виплату державної пенсії, як інваліду 2-ої групи, відповідно до ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком є безпідставними, оскільки позивачка, перебуваючи на обліку в управлінні ПФУ у Таращанському районі, отримує за її вибором пенсію по віку, а не як інвалід 2-ої групи.

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, в межах трирічного строку позовної давності та позовних вимог, а саме: перерахунок та виплату додаткової пенсії   слід провести з 26.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по дату ухвалення рішення – 25.06.2010 року,  з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення в частині зобов’язання в подальшому перераховувати та виплачувати пенсію та додаткову пенсію не підлягає задоволенню, оскільки суд не може знати чи будуть порушені права позивачки в майбутньому.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З відповідача підлягають стягненню на користь позивачки 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст.  2, 10, 15, 60, 79, 88  213-215ЦПК України,  ст.ст.50,54,55, 62, 67, 70, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 54, 55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд -  

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з 26.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по дату ухвалення рішення, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат понесених позивачем на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільних справ.

В решті позову відмовити.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________