Справа 2-419/10

                                                  Р І Ш Е Н Я

                                      ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

31 серпня 2010 року                                Острозький райсуд Рівненської області  в складі :

головуючого –Поліщук Т.М.

при секретарі—  Гічиновська Я.В.

за участю представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

         розглянув  у відкритому судовому засіданні м. Острога справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5    про стягнення боргу по зарплаті та моральної шкоди

                                            встановив :

           ОСОБА_4 звернувся із позовом в суд та просить стягнути із відповідачки на його користь 5625 гривень боргу по зарплаті, 5020 гривень середній заробіток по день фактичного розрахунку  та 5000 гривень морального збитку , мотивуючи свою заяву тим що добровільно вказану суму відповідачка для нього не виплатила.

           Представник позивача в судовому засідані позов підтримав в повному об’ємі.

           Представник відповідача позов не визнав  пояснивши ,що позивач перебував з відповідачкою у фіктивних трудових відносинах і ні одного дня не працював ,а тому підстав для виплати заробітної плати не має.    

            Суд вивчивши матеріали справи , заслухавши  представників сторін по справі, свідків  рахує,  що позов є  обґрунтованим та таким ,що підлягає до часткового  задоволення із слідуючих підстав.

             ОСОБА_4 з 26 січня 2009 року по 20 жовтня 2009 року  працював продавцем,  що підтверджується ксерокопією трудової книжки  долученої до матеріалів справи та ксерокопією трудового договору між працівником і фізичною особою від 26 січня 2009 року.  

               Згідно п.3 трудового договору від 26.01.2009 року – відповідачка зобов’язалася оплачувати працю працівника в розмірі мінімальної заробітної плати на місяць .

                 Однак умови трудового договору відповідачка не виконала ,заробітну плату для ОСОБА_4 не виплачувала із за чого виникла заборгованість  за 9 місяців та 4 дні. Відповідно до  Закону України « про державний бюджет України на 2009 рік» від  26.12.2008 року розмір  мінімальної заробітної плати в період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року  становив 605 гривень, з01.04.2009 року по30.06.2009 року- 625 гривень, з 1.07.2009 року по 30.09.2009 року- 630 гривень ,а з 01.10.2009 по31.10.2009 року650 гривень.  Таким чином виходячи із умов трудового договору та розміру мінімальної зарплати ,  невиплачений заробіток  за період роботи з 26 січня 2009 року по  20 жовтня 2009 року , для  ОСОБА_4В.ю становить  5625 гривень.

                    Позивач  не одноразово зверталася до відповідачки з проханням виплатити для нього зарплату в добровільному порядку ,однак йому в цьому було відмовлено .

                     Суд не може взяти до уваги покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , як підтвердження відсутності трудових відносин між сторонами в справі , так як їх покази  базуються на словах самої відповідачки і з її розповіді та спростовуються наявними в справі матеріалами .

                     Так зокрема по факту не виплати зарплати для позивача та інших порушеннях трудового законодавства,  відповідачка  7 липня 2010 року була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП. В судовому засіданні визнала свою вину та постанову суду не оскаржувала.

                     При таких обставинах є обґрунтованими і вимоги позивача про стягнення у відповідності до вимог ч.1 ст.117 Кодексу законів України про працю  середнього заробітоку по день фактичного розрахунку в розмірі 5020 гривень .    

                      Разом з тим суд рахує за неможливе задовольнити прохання позивачки про стягнення на її користь 5000 гривень моральної шкоди , так як така сума є не мотивована.  

                      На сьогоднішній день позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною  і практично припинила свою підприємницьку діяльність.        

                       Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.115,117  КЗПП України, ст.ст.15,30,61,  209, 212—215 , 225-228 ЦПК України , суд

                                                         Вирішив :

                       Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5  про стягнення боргу по зарплаті та моральної шкоди задовольнити частково.

                       Стягнути з  ОСОБА_5  на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5625 гривень  та середній заробіток по день фактичного розрахунку в розмірі 5020 гривень .

                       Стягнути з ОСОБА_5  на користь держави 56 гривень держмита та 120 гривень за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в суді.      

                       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                      Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                     Суддя _______________

Т.М.Поліщук.