Справа  2 – 568/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року                             Таращанський  районний суд Київської області  в складі:

головуючого: Василенка  О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, їй вказана соціальна допомога виплачувалась на протязі 2008-2010 років не в повному обсязі, а тому вона просить суд визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги за 2008-2010 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною, стягнути на її користь недоплачену їй як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з травня 2008 року по травень 2010 року в сумі 2631,10 грн. та зобов’язати відповідача надалі проводити перерахунок надбавок до пенсії при зміні прожиткового мінімуму. Крім того, просить звільнити її від сплати судового збору як особу постраждалу внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, проте подала до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі та без фіксування судового процесу технічними засобами. Позов підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, по час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій  просить суд розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов не визнане в повному обсязі.

Крім того, відповідач надав до суду заперечення в якому зазначив, що вважає позов не обґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню та просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої пенсії підвищуються на 30%, мінімальної пенсії за віком є такою, що діє, але механізм реалізації її положень відсутній, а тому відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаного Положення можливо лише внесенням змін в ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, з розрахунку 20,04 грн. на одну особу.

Крім того, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» було законодавчо врегульовано прийнятим 28.12.2007 року Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» згідно з яким внесено зміни до ст. 6 ЗУ № 2195, де визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

Відтак у 2008-2009 роках обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про соціальний захист «дітей війни» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Отже, вважає, що УПФУ у Таращанському районі діє саме в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами.

При винесенні рішення, просить суд врахувати, що положення Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” визнанні неконституційними з 09.07.2007 року, положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік  та внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнанні неконституційними з 22.05.2008 року та застосувати трирічний термін позовної давності.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком і в подальшому проводити перерахунок пенсії безпідставні та необґрунтовані, оскільки не відповідають змісту законодавства. Вважає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення  Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

В судовому засіданні встановлено, що позивачка 1940 року народження, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується  паспортом та пенсійним посвідченням, а тому згідно ст. 6 цього Закону їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте їй вказана соціальна допомога на протязі 2008-2010 років виплачувалась не в повному обсязі, а тому вона звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Оскільки механізм реалізації положень ст. 6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» (№2195) на 2008 рік був відсутній, Пенсійний Фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України.

Міністерство юстиції України підтвердило відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 та зазначило, що питання реалізації положень зазначеного закону слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону № 2195.

З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» було врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», де визначено що « дітям війни» виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно. .  

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже,  з 22 травня 2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 1 січня 2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної  пенсії за віком. Зміст статті був чинним і протягом 2009 2010 років.

Статтею 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – 4 від 28.12.2007 року, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня -  482 грн, з 1 жовтня – 498 грн.

Відповідно до ст. 54, Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року, а з 01 листопада 2009 року – 573 грн..

           Відповідно до ст. 52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік”, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня – 709 грн…

Доводи відповідача про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року для визначення розміру доплати до пенсії позивачки є необґрунтованими та суперечать ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.    

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню у межах трирічного строку позовної давності та позовних вимог, а саме з 22.05.2008 року по дату ухвалення рішення, тобто по 02.06.2010 року, включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення в частині зобов’язання в подальшому виплачувати пенсію, відповідно до ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає задоволенню, оскільки суд не може знати чи будуть порушені права позивачки в майбутньому.

Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Понесені позивачкою витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 81, 88, 213-215, 294-296 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 46 92, 113 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», ст. 52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік”, Декретом КМУ «Про державне мито» суд, -

ВИРІШИВ :

   Позов задовольнити частково.

   Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області у виплаті ОСОБА_1  щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірною.

   Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня 2008 року по 02 червня 2010 року, включно, з урахуванням фактично виплачених сум.  

  Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1  120 грн. понесених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

  В решті позовних вимог відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________________