ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    27 серпня 2010 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого :                               Москальця П.П.

   при участі особи, яка подала скаргу:                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2010 року, якою на:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого; який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

накладено стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у доход держави у  розмірі  510 гривень (п’ятсот десять).

ВСТАНОВИЛА:

    ОСОБА_1  визнаний  винним у тому, що він 18.06.2010 року о 19-15 год. на 108 км. Автодороги Дніпропетровськ – Миколаїв, с. Вишневе під час керування автомобілем «Сузукі номерний знак НОМЕР_1, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», рухався зі швидкістю 119 км/годину, тим самим порушив вимоги п. 12.4. ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення в його діях.

    Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, та пояснив, що працівники ДАЇ вимірювали швидкість дуже близько до знаку початок населеного пункту, вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скаргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Відповідно до ст.ст. 245, 246, 256, 268, 280 КУпАП суддя за розгляду справи розв’язує всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до  адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим, докази мають бути оцінені суддею на їх достатність для вірогідних та безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст..  129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст.. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.

Як вбачається з матеріалів справи є тільки протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ 353614 від 18.06.2010 року ,  в якому зазначено, що ОСОБА_1 з даними радара не згоден (а.с. 1).      

    В матеріали справи крім протоколу не містять жодних інших доказів винуватості правопорушника.

    Висновки суду про порушення ОСОБА_1 п. 12.4 Правил дорожнього руху України не підтверджуються безспірними доказами, які б досліджувалися суддею на засіданні, внаслідок чого через особистий не вмотивований достатнім фактичним матеріалом розсуд судді оцінені з порушенням ст.ст. 245, 252 КУпАП.  

Таким чином, з урахуванням наведеного, встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, постанова є необґрунтованою, у зв’язку з чим постанова за ст.ст. 7, 294 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 252,  294, 296  КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -  задовольнити.

    Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області  від 23 липня 2010 року про накладення адміністративного  стягнення скасувати, і провадження у справі про притягнення  ОСОБА_1 до відповідальності за ч.  3 ст. 122 КУпАП закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення – за п. 1 ст. 247 КУпАП.

    Стягнену суму штрафу в розмірі 510  (п’ятсот десять) гривень, в разі якщо зазначена сума була сплачена, повернути ОСОБА_1.    

    Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                             П.П. Москалець