ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.08.10 р.                                                                                    Справа № 24/141                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої                                                

При секретарі судового засідання Паліводі Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача   Чесноков В.М. – довір.

від відповідача   не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом    Відділу освіти Київської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк  

до відповідача    Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Донецьк

про стягнення 16 980 грн. 44 коп.    

СУТЬ СПОРУ:    

У судовому засіданні 22.07.2010р. оголошено перерву до 27.07.2010р., 04.08.2010р. до 09.08.2010р., 09.08.2010р. до 13.08.2010р. згідно ст. 77 ГПК України.

Відділ освіти Київської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Донецьк про стягнення 13 136 грн. 39 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на розпорядження Донецького міського голови № 674 від 03.07.2009р., договір оренди нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) комунальної власності територіальної громади м. Донецька № 2 від 17.08.2009р., акт приймання-передачі від 17.08.2009р., рахунки № 152 від 03.09.2009р., № 193 від 05.10.2009р., № 209 від 05.11.2009р., № 242 від 01.12.2009р., лист № 366 від 12.03.2010р.

В ході розгляду справи позивач надав доповнення до позовної заяви № 1014 від 27.07.2010р., яким визначив, що орендна плата за приміщення в розмірі 13 136 грн. 39 коп. включає: орендну плату за приміщення за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. в розмірі 10 348 грн. 98 коп., заборгованість за користування земельною ділянкою складає 1 343 грн. 76 коп., пеню в розмірі 843 грн. 55 коп. та заборгованість за послуги бухгалтера в розмірі 600 грн. 00 коп.

Заявою № 1039 від 03.08.2010р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16 980 грн. 44 коп. та зобов’язати повернути орендоване майно у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди № 2 від 17.08.2009р. Усно у судовому засіданні 04.08.2010р. визначив, що сума позову складається з суми боргу та пені.

Відповідач надав відзив на позов, яким позовні вимоги визнав в сумі 12 068 грн. 76 коп., заперечував проти нарахування плати за земельну ділянку з урахуванням ПДВ, та проти порядку нарахування пені.  

В подальшому відповідач відзивом від 09.08.2010р. визнав суму позову в розмірі 11 863 грн. 39 коп.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69  ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між Відділом освіти Київської районної в м. Донецьку ради (далі – орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька № 2 від 17.08.2009р.  Договір укладено з додатковою угодою від 17.08.2009р.

          Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору, орендодавець на підставі розпорядження Донецького міського голови від 03.07.2009р. № 674 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Океанська, 1в; вул. Океанська, 1 г. Орендодавець, одночасно з правом оренди нерухомого майна (його окремої частини), надає орендарю право користування земельною ділянкою (його частиною) без виділення на місцевості (в натурі), на якому знаходиться об’єкт оренди в розмірі: вул. Океанська, 1в для розміщення автомобільного гаражу 120 кв.м.; вул. Океанська, 1 г для розміщення автомобільного гаражу 100 кв.м. згідно викопіювання поверхового плану, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі від 17.08.2009р., підписаним обома сторонами.

Згідно п. 3.1 договору, за користування об’єктом оренди орендар вносить орендодавцю орендну плату і плату  за користування земельною ділянкою (його частини), розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому міської ради від 16.08.2006р. № 430 (далі – Методика), місячний розмір якої, згідно розрахунку орендної плати, яка є невід’ємною частиною даного договору (додатки № 3, 5), на дату підписання договору складає 1 860 грн. 95 коп., в тому числі: орендна плата за об’єкт оренди   1 674 грн. 32 коп., плата за земельну ділянку (його частину) – 186 грн. 63 коп.

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата вноситься орендарем щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендодавець самостійно ділить чергову суму вартості орендної плати за використання майна на частини, передбачені Методикою, і контролює їх перерахування в міський бюджет не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що регламентуються умовами вказаного договору оренди та Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, а питання що не врегульовані договором та Законом – Цивільним та Господарським кодексами України.

Згідно приписам ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування   майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата є істотною умовою договору, яка вноситься орендарем своєчасно, в повному обсязі та незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір  орендної плати за кожний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата за об’єкт оренди вноситься орендарем в розмірі 60%. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку і порядку використання орендної плати, цін, тарифів і в інших випадках, визначених законодавством.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2009р. по 31.03.2010р. в розмірі 10 385 грн. 84 коп.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо внесення орендної плати належним чином не виконав, у зв’язку з чим у нього перед позивачем за період з 01.10.2009р. по 31.03.2010р.  виникла заборгованість в розмірі 10 385 грн. 84 коп., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і підлягає стягненню.  

Крім того, позивач у позові просить стягнути пеню в розмірі 4 650 грн. 84 коп. за період з 16.10.2009р. по 31.03.2010р., нараховану на прострочення зобов’язання щодо сплати орендної плати.

          Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2 договору, викладеного в редакції додаткової угоди від 19.05.2008р., передбачено, що за несвоєчасну сплату  платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру невиплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Статтею 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання” встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Закон є спеціальною нормою, який хоча і не встановлює обмеження щодо визначення розміру пені, але передбачає обмеження її розміру, має пріоритет по відношенню до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України. До того ж Закон не встановлює відповідний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а – лише обмеження розміру пені, який має застосовуватись при розрахунку суми пені.

Згідно зі ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач у судових засіданнях наполягав на тому, що пеня повинна бути нарахована виходячи саме з умов договору.

Наданий позивачем розрахунок пені здійснено з порушенням ст. 232 Господарського кодексу України, умов договору в частині визначення моменту виникнення обов’язку оплати та без врахування приписів Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тому пеня перерахована судом з урахуванням умов п.п. 3.2 договору та приписів ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином пеня з урахування періодів, визначених позивачем, а саме з 16.10.2009р. по 31.03.2010р. підлягає стягненню в наступному розмірі:

-          за прострочення внесення орендної плати за жовтень 2009р. пеня повинна бути нарахована за період з 16.11.2009р. по 31.03.2010р. та складає 128 грн. 86 коп.;

-          за прострочення внесення орендної плати за листопад 2009р. пеня повинна бути нарахована за період з 16.12.2009р. по 31.03.2010р. та складає 99 грн. 54 коп.;

-          за прострочення внесення орендної плати за грудень 2009р. пеня повинна бути нарахована за період з 16.01.2010р. по 31.03.2010р. та складає 70 грн. 78 коп.;

-          за прострочення внесення орендної плати за січень 2010р. пеня повинна бути нарахована за період з 16.02.2010р. по 31.03.2010р. та складає 41 грн. 87 коп.;

-          за прострочення внесення орендної плати за лютий 2010р. пеня повинна бути нарахована за період з 16.03.2010р. по 31.03.2010р. та складає 14 грн. 88 коп.;

-          право на нарахування пені за прострочення внесення орендної плати за березень 2010р. у позивача не настало.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 355 грн. 93 коп.

Пеня в залишковій частині в сумі 4 294 грн. 91 коп. стягненню не підлягає у зв’язку з безпідставністю нарахування.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.10.2009р. по 31.03.2010р. заборгованість за послуги бухгалтера в розмірі 600 грн.

Додатковою угодою від 17.08.2009р. до договору оренди № 2 від 17.08.2009р. сторони обумовили, що орендар зобов’язаний щомісяця до 15 числа поточного місяця сплачувати, в тому числі, послуги бухгалтера в розмірі 100 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.  

Суд вважає безпідставним заперечення відповідача проти зазначеної вимоги, оскільки в установленому порядку ним не доведено, що послуга не надавалась, а і на сторін покладено обов’язок підписувати акти виконаних робіт (послуг).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач зобов’язання за договором щодо сплати послуги бухгалтера належним чином не виконав у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за період з 01.10.2009р. по 31.03.2010р. в розмірі 600 грн., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи  і підлягає стягненню.  

Також відповідач просить стягнути з відповідача  1 343 грн. 76 коп. боргу за користування земельною ділянкою за період з 01.10.2009р. по 31.03.2010р.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що плата за користування земельною ділянкою (його частини) під об’єкт оренди вноситься орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступним за звітним.

Відповідач визнав зазначену вимогу частково та вважає, що позивач неправомірно нарахував податок на додану вартість на визначену в договорі суму.

Позивач в обґрунтування правомірності нарахування податку на додану вартість на спірну суму посилається на Закон України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони обумовили сплату відповідачем позивачу плату за користування земельною ділянкою у визначеному розмірі, а саме – 186 грн. 63 коп.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Таким чином сторони, укладаючи договір, визначили ті умови, які повинні виконувати протягом всього часу його дії.

Як зазначено вище сторони визначили суму  розміру плати за земельну ділянку (його частину) – 186 грн. 63 коп.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на приписи Закону України „Про податок на додану вартість”  з огляду на умови договору та того, що позивач не є органом, на який покладено збір або контроль за надходженням податків.

З огляду на зазначене, з відповідача за період з 01.10.2009р. по 31.03.2010р. підлягає стягненню борг за користування земельною ділянкою в розмірі 1 119 грн. 78 коп.

Вимога щодо стягнення боргу за користування земельною ділянкою в розмірі 223 грн. 98 коп. задоволенню не підлягає у зв’язку з безпідставністю нарахування.

Заявою № 1039 від 03.08.2010р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, просив  зобов’язати відповідача повернути орендоване майно у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди № 2 від 17.08.2009р.

Розглянувши заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вимога щодо зобов’язання повернути орендоване майно у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди № 2 від 17.08.2009р. не приймається до розгляду в межах справи, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову. Під зміною позовних вимог слід розуміти зміну позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.  

Зміна позовних вимог не може бути пов’язана з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Таким чином  вимога щодо зобов’язання повернути орендоване майно у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди № 2 від 17.08.2009р. не приймається до розгляду, оскільки вона є додатковою вимогою, про яку не йшлося в позовних вимогах і може бути предметом розгляду в самостійному позовному провадженні.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

          Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 258, 526, 527, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, 232 Господарського кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відділу освіти Київської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк  до    Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Донецьк про стягнення 16 980 грн. 44 коп.  задовольнити частково.  

Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО НОМЕР_3) на користь Відділу освіти Київської районної у м. Донецьку ради (83004, м. Донецьк, вул. Університетська, 101а, р/р 35427006001804 в УДК Київського району, МФО 834016, ЄДРПОУ 21969840) 10 385 грн. 84 коп. - боргу з орендної плати, 355 грн. 93 коп. – пені,  1 119 грн. 78 коп. – боргу за користування земельною ділянкою, 600 грн. 00 коп. – боргу за послуги бухгалтера, 124 грн. 61 коп. - державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 173 грн. 19 коп.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в установленому порядку.

Повне рішення складено 13.08.2010р.

Суддя