Справа 2 – а – 291/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року                                                                                    м. Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Бабоїд О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач  надав до суду адміністративний позов, мотивуючи тим, що він є потерпілою від аварії на ЧАЕС категорії 1, інвалідом 2-ї групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Діючим законодавством інвалідам 2-ї групи  передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, яку виплачують органи соціального захисту населення, розмір якої визначається на момент виплати, та зазначив, що органи соціального захисту населення відмовили йому в виплаті допомоги в належному розмірі за 2009 рік.

Просить суд визнати відмову відповідача в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, яка передбачена ст. 48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” неправомірною. Стягнути на його користь недоплачені кошти на оздоровлення за 2009 рік в сумі 3225 грн. Звільнити від сплати судового збору, як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу відповідно до п. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження.

Представник відповідача  в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, проте надав до суду заяву, в якій зазначив, що позов не визнає, просить застосувати строк позовної давності, розглядати справу відповідно до п. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження. Крім того, просить залучити в якості відповідача за судовими позовами Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерство фінансів України.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Пунктом 10 ст. 3 КАС України передбачено, що письмове провадження це розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених КАС України.

Беручи до уваги, те що сторони по справі надали заяви про розгляд справи у їх відсутність та впорядку письмового провіадження, вважаю за необхідне розглядати справу в порядку письмового провадження, на підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, вважаю що позов підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач є потерпілим від аварії на ЧАЕС категорія 1, інвалідом 2-ї групи, інвалідність пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджено копією посвідчення.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи” вiд 28 лютого 1991 року із змінами і доповненнями, позивач, як інвалід 2-ої групи , має право на виплату щорiчної одноразової допомоги на оздоровлення в розмiрi п’яти мiнiмальних заробiтних плат. Згідно з ч. 7 ст. 48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно довідки № 569 від 12.02.2010 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації, відповідач виплатив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення 29.12.2009 року за 2009 рік в розмірі 120 грн. Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період до 2005 року та Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 936 від 20.09.05 «Про затвердження  Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач в відповіді посилається на ст.62 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та вказав на необхідність керуватися  порядком визначеним КМУ, виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням ст. 98 Конституції України.

Вважаю, що необхідно застосовувати вимоги ст. 19 ч.2 Конституції України, а саме – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМУ у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України.

Розмір допомоги на оздоровлення, визначений постановами КМУ від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 суперечить вимогам ст. 48 Закону та іншим нормативним актам.

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено 605 грн,  з 1 квітня 2009 року - 625 грн, з 1 липня 2009 року  -  630  грн,  з  1  жовтня  2009  року  - 650 грн, з 1 листопада 2009 року - 744 грн на місяць.

Звертаю увагу на те, що всі вказані норми Законів не мали жодних обмежень щодо застосування ст. 48 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким передбачено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Вважаю, що оскільки Законами України про  Державний бюджет  розмір вказаної одноразової допомоги не визначався, то посилання представника відповідача на зазначену норму не є обґрунтованим.

Даний висновок також підтверджується  ст.71 ЗУ „ Про   статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що дія цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанови КМУ.          

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлений річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи на застосуванні даного строку наполягає відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАСУ, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Вважаю, що позовні вимоги позивача, з урахуванням ч. 2 ст. 99 КАС України, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки йому про порушення свого права стало відомо в момент отримання одноразової допомоги на оздоровлення, так за 2009 рік позивач отримав дану допомогу 29.12.2009 року, а позов до суду  подав у лютому місяці 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України,  і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін та третіх осіб, про захист яких вони просять.

На користь позивача необхідно стягнути недоотриману грошову допомогу за 2009 рік в розмірі 744 х 5 - 120 = 3600 грн.

Відповідач в наданій суду заяві просить залучити до участі в розгляді даної справи Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерство фінансів України. Жодного підтвердження на дане клопотання суду не надав.

Таким чином, дане клопотання відповідача є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, як потерпілий від аварії на ЧАЕС.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100-102, 122, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 48,62,71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Позов задовольнити.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації щодо перерахунку ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, відповідно до ст. 48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотримані суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, відповідно до ст. 48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь держави судовий  збір в розмірі 51 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: