Справа 2 – а – 282/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

              22 березня  2010 року                                                                                                            м. Тараща

    Суддя Таращанського районного суду Київської області Василенко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про стягнення недоотриманих сум за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, суми додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсії, як інваліда ІІ групи І категорії за 2009 рік -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що він є постраждалим від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою. Статтями 39,50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому як інваліду 2 групи, передбачена пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та доплата до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

В зв’язку з тим, що призначена йому державна пенсія, додаткова пенсія та доплата до пенсії не відповідають вимогам ст.ст. 39,50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просить визнати протиправною відмову відповідача провести перерахунок доплати до пенсії, основної та додаткової пенсії, стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому як непрацюючому пенсіонеру, за проживання на забрудненій території основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 46 308,10 грн., зобов’язати відповідача перераховувати його пенсію та здійснювати нарахування доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Крім того, просить звільнити його від сплати судового збору як постраждалого від аварії на ЧАЕС.

Відповідач надав заперечення в якому позов не визнав та пояснив, що доплата до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується в розмірі 5,20 грн., відповідно до Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року. Це зумовлено тим, що хоча і ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає непрацюючим пенсіонерам у зоні посиленого радіоекологічного контролю доплату до пенсії у розмірі однієї заробітної плати, проте ст. 62 вказаного Закону передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

    Крім того, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 39 Закону, відповідно яких ч. 2 ст. 39 набуває такого змісту «громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Розмір пенсії, встановлений ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Норми ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для обчислення максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі на ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону поширені не були.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України не визнавались, а тому підлягають виконанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19,91 грн. провадиться розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ст. 50 та до ч. 4 ст. 54 Закону.

Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні перерахунку пенсії з урахуванням положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. ст. 50 та 54 Закону.

Так, згідно ст. 54 Закону для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності пенсія призначається в розмірі 120% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Згідно ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю призначена в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

Положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були чинними до моменту, коли Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Вважає, що враховуючи конституційну норму щодо обов’язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України (ст. 117 Конституції України) управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі при призначенні пенсії позивачу правомірно застосована постанова КМУ.

Вважає, що управління ПФУ у Таращанському районі, як суб’єкт владних повноважень діяло в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства та не порушило права та законні інтереси позивача. При винесенні рішення просить суд застосувати ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов залишити без задоволення і справу слухати в порядку письмового провадження.

Від учасників судового процесу до суду надійшли заяви про розгляд даного адміністративного позову в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 122 КАС України, особи які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи.

    Судом встановлено, що позивач являється постраждалим від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи..

    Так, відповідачем при призначенні пенсії позивачу, як постраждалому від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, не дотримано встановленого ч.4 ст.54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміру пенсії для інвалідів ІІ групи, а саме 8 мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 50 розміру додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, а саме 75% мінімальної пенсії за віком та встановленого ч2 ст. 39 Закону розміру доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Не погоджуючись з розміром пенсії та доплат до неї, позивач, звернувся до відповідача, із заявою, прохаючи провести перерахунок його пенсії, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону, проте йому в задоволенні його вимоги відповідачем було відмовлено. В зв’язку з цим останній звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів і просить суд визнати протиправною відмову відповідача провести перерахунок доплати до пенсії, основної та додаткової пенсії, стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому як непрацюючому пенсіонеру, за проживання на забрудненій території основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 46 308,10 грн., зобов’язати відповідача перераховувати його пенсію та здійснювати нарахування доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідач, вважає, що він як суб’єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства та не порушив права та законні інтереси позивача.

Суд не може погодитися з позицією відповідача щодо законності його дій.

Так, відповідач при обчисленні доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, керується постановою КМУ „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836, внаслідок чого доплата проводиться у розмірі 5,20 грн., а при обчисленні державної пенсії та додаткової пенсії, відповідно до Постанов КМУ №1 від 03.01.2002 року та № 894 від 13.07.2004 року, виходить з обрахункової величини 19,91 гривень, що на думку суду – безпідставно, оскільки даний розмір суперечить вимогам ст. ст. 39, 51, 54 вищезазначеного Закону.

Позивач, вважаючи, що постанови, які є підзаконними нормативними актами та на підставі яких відповідачем йому нараховується державна пенсія, додаткова пенсія та доплата до пенсії, і які встановлюють конкретний їх розмір, суперечать вимогам Закону , а тому наполягає на тому, що вони не мають юридичної сили.  

              Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Враховуючи дані обставини суд вважає, що вищезазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..

    Відповідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати становить 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.

    Відповідно до ст. 54, ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік із змінами»,  прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року. З 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень,  з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року  -  630  гривень,  з  1  жовтня  2009  року  - 650 гривень, з 1 листопада – 744 гривень на місяць, а прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 листопада 2009 року – 573 гривень.

31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

    Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Позиція відповідача, управління Пенсійного фонду у Таращанському районі, ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.

    Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

    Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

    Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанову КМ України.

    Порядок виділення та виплати грошових коштів відповідачу не являється предметом позову, а тому заперечення відповідача в цій частині до уваги судом не беруться.

    Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно законом України.

    Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

    Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

   Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

   Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті державної пенсії, доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 39, 50, 54 вищевказаного Закону, проте, оскільки про порушення свого права у 2009 році позивач дізнався у момент отримання щомісячної пенсії, а позов до суду подав у лютому місяці 2010 року, тобто з частковим пропуском річного строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України і на застосуванні строків звернення до суду наполягає відповідач, позов підлягає частковому задоволенню.

   Перерахунок пенсії позивачці слід провести, починаючи з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року.

    Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, як постраждалий від Чорнобильської катастрофи.

    Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Керуючись ст.ст.3,8,21,22,92 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 158-163,185,186 КАС України, ст.ст. 39, 50, 54, 62, 67, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст. 58, 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» ст.ст. 28,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного України суду  № 10-рп, Декретом КМУ, ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито” суд-  

П О С Т А Н О В И В :

    Позов задовольнити частково.

    Визнати відмову управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо нарахування та виплати заборгованості ОСОБА_1 державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії згідно ст.ст. 54,50,39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” -  неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести за період з 01.02.2009 року  по 31.12.2009 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії відповідно до ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком та державної пенсії, відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

В решті позову відмовити.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________________