Справа № 2-669
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)
м. Вугледар 22 липня 2010 року
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Гайдара А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г., за участю представника відповідача Білецького В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок пошкодження здоров`я на виробництві,
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 15(п’ятнадцять)гривень.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Вугледарського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Повний текст рішення буде виготовлений о 15 годині 20 хвилин 23 липня 2010 року.
Суддя Вугледарського
міського суду А.В.Гайдар
Справа № 2-669
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вугледар 22 липня 2010 року
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Гайдара А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г., за участю представника відповідача Білецького В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок пошкодження здоров`я на виробництві,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок пошкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в умовах шкідливих факторів та в підземних умовах він працював з 16.07.1990 року по теперішній час. При виконанні трудових обов’язків, згідно акту розслідування нещасного випадку № 419 від 20.10.1998 року отримав виробничі травми: ушиб, сдавлення правої голені, постравматичний неврит правої великого берцового нерва, травму лівого ока, в наслідок чого 24.02.1999 року висновком Обласної медично-соціальної експертної комісії № 4 м.Донецьк була вперше встановлена стійка втрата працездатності у 15%. Також при виконанні трудових обов’язків, згідно акту розслідування нещасного випадку № 46 від 13.03.2000 року він отримав виробничу травму лівого ока, в наслідок чого 03.07.2000 року висновком Обласної медично-соціальної експертної комісії № 4 м.Донецьк була йому по цій травмі вперше встановлена стійка втрата працездатності. 29.04.2003 року повторно пройшов медичне освідчення, висновком якого йому була встановлена стійка втрата працездатності у 60% у сукупності по двом виробничим травмам та 3 група інвалідності безстроково. Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” моральну шкоду у сумі 20 000 грн.
Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, надали до суду письмові заяви с проханням розглянути справу без їх участі, підтвердили позовні вимоги та їх обґрунтування.
Представник відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Білецький В.М. позовні вимоги не визнав, вважає що позивач знав в яких умовах він повинен був працювати, добровільно йшов на це, і у підприємства немає фінансової можливості в теперішній час відшкодовувати позивачеві моральну шкоду, завдану пошкодженням здоров’я на виробництві, так як у підприємства великі борги. Крім того позивач отримує від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України страхові виплати, з внесків які платить підприємство, та і суму яку просить позивач значно велика і нічим не обґрунтована.
З’ясувавши думку представника відповідача, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що в умовах шкідливих факторів та в підземних умовах позивач працював з 16.07.1990 року по теперішній час.
(а.с.7-8)
При виконанні трудових обов’язків, згідно акту розслідування нещасного випадку № 419 від 20.10.1998 року позивач отримав виробничі травми: ушиб, сдавлення правої голені, постравматичний неврит правої великого берцового нерва, травму лівого ока, в наслідок чого 24.02.1999 року висновком Обласної медично-соціальної експертної комісії № 4 м.Донецьк була вперше встановлена стійка втрата працездатності у 15%.
(а.с.10-11,28)
Також при виконанні трудових обов’язків, згідно акту розслідування нещасного випадку № 46 від 13.03.2000 року позивач отримав виробничу травму лівого ока, в наслідок чого 03.07.2000 року висновком Обласної медично-соціальної експертної комісії № 4 м.Донецьк була йому по цій травмі вперше встановлена стійка втрата працездатності. 29.04.2003 року позивач повторно пройшов медичне освідчення, висновком якого йому була встановлена стійка втрата працездатності у 60% у сукупності по двом виробничим травмам та 3 група інвалідності безстроково.
(а.с. 9,12-13)
У відповідності до ст.173 КЗпП України шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Так як правовідносини між позивачем та відповідачем виникли в 1999 році на них розповсюджується дія ЦК України (в редакції 1963р).
У відповідності до положень ст..83 ЦК України (1963р) позовна давність не розповсюджується на вимоги, які походять з порушення особистих немайнових прав.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, шкоду, заподіяну працівникові під час роботи (в тому числі сезонному, тимчасовому працівникові, членові кооперативу, об'єднання кооперативів, колективного сільськогосподарського підприємства, селянського (фермерського) господарства, а також особі, залученій до праці на підприємстві, в установі,організації, або тій, яка працювала за трудовим договором із фізичною особою), відшкодовують організація або громадянин, з якими потерпілий перебував у трудових відносинах.
У відповідності до п.1 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»(надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472, власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.
Згідно п.11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду.
З огляду на зазначене вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» яка спричинена наслідками виробничих травм та по яким висновком МСЕК м.Донецька від 29.04.2003 року встановлено 60% стійкої втрати працездатності та 3 група інвалідності, суд вважає обґрунтованими.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок пошкодження здоров’я, викликаного виробничою травмою позивачу завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу погіршення життєвих умов. Позивач внаслідок трудового каліцтва та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності, дотримуючись принципів домірності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 гривень.
Прийняти до уваги заперечення представника відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1, про те, що позивач знав в яких умовах він повинен був працювати, добровільно йшов на це, а також, що підприємство не має фінансової можливості відшкодувати спричинену шкоду, суд не може, так як ці ствердження не ґрунтуються на законі.
Згідно ст.81 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 15 грн.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» судовий збір в сумі 8,50 грн.
На підставі викладеного, відповідно ст.ст.83 ЦК України (1963 р.), «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472 , ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 60, 209, 212-215 ЦПК, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 15(п’ятнадцять)гривень.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Вугледарського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Вугледарського
міського суду А.В.Гайдар