Справа № 22ц-6750/2009                                     Головуючий у І інстанції  Грищенко В.М.            

 Категорія   57                                                       Доповідач Приходченко А.П.

                                                                      УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                

    20 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             –  Демченко Е.Л., Волошина М.П.

                       при секретарі –  Сичевській А.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Індустріального  районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2009 року за  позовом  ОСОБА_1 до Головного слідчого управління МВС України про визнання неправомірними дій з фальсифікації кримінальних справ, неправомірною бездіяльності з не проведення розслідування кримінальних справ, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

    В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2009 р., яким йому відмовлено у задоволенні вимог у повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування законодавства, яким регулюються питання відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

    Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

    У заяві ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача щодо не проведення розслідування у кримінальних справах Мелітопольським МВ УМВС України в Запоріжській області, визнати недійсною угоду купівлі автомобіля і відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, посилаючись на ст.ст. 1176, 1177, 1192 ЦК України.

    Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції правильно зазначив, що дія спеціального Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», який підлягає застосуванню відповідно до ч.7 ст. 1176 ЦК України, не розповсюджується на вимоги ОСОБА_1 до Головного слідчого управління МВС України.

    Зважаючи на те, що Головне слідче управління МВС України не є юридичною особою, воно не може бути відповідачем у даній справі.

    Що стосується вимог про визнання недійсною угоди, то недійсною може бути визнана лише укладена у встановленому законом порядку угода, але у даному випадку така угода не була укладена.

    За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі.

    Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на ст. 1177 ЦК України, яку судом не було застосовано у вирішенні справи, не заслуговує на увагу, оскільки відсутній закон, яким був би врегульований порядок застосування цієї статті.

    Посилання на допущені судом порушення норм процесуального права не є підставою для скасування правильного по суті рішення.

            Керуючись ст.ст. 303,307,308  ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2009 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді