УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

    головуючого :                 Снітка С.О.

    суддів                     Кашапової Л.М.,                                         Олексієнка М.М.

    при   секретарі :                 Ганько Ю.І.

    з участю                     представника інвентарбюро

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до КП „Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради”, ОСОБА_2, виконавчого комітету Миролюбівської сільради, третіх осіб ОСОБА_3, ВСК „Миролюбівський” про визнання права власності на частину нерухомого майна, про визнання незаконним рішення виконкому Миролюбівської сільради та свідоцтва про право власності щодо цього майна, про скасування реєстрації майна в державному реєстрі нерухомого майна за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 на ухвалу Житомирського районного суду від 1 червня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

    18.12.2009 р. ОСОБА_1 пред’явив позов до виконавчого комітету Миролюбівської сільської ради, ОСОБА_2, комунального підприємства „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради”, третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3, Виробничого сільськогосподарського кооперативу „Миролюбівський” про визнання незаконним рішення виконкому Миролюбівської сільської ради №21 від 11 березня 2009 року „Про оформлення права власності на частину будівлі автогаража в с. Миролюбівці”, свідоцтва про право власності на приміщення автогаража та під’їздну площадку від 23.03.2009 р., виданого на ім’я ОСОБА_2, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

_____________________________________________________________________________________

Справа № 22ц - 3697/10                           Головуюча у 1 інстанції  Мокрецький В.І.

Категорія    57                             Доповідач  Снітко С.О.

Позивач зазначив, що 11.03.2009 р. виконком Миролюбівської сільради прийняв рішення про оформлення права власності на частину будівлі автогаража в с. Миролюбівці по вул. Культосвітній, 31-а, яким надано дозвіл ОСОБА_2 оформити право власності на частину будівлі автогаража, а також видати йому свідоцтво про право власності на це майно.

Вказаним рішенням виконкому порушуються його – позивача права претендувати на це майно, тому просив суд про задоволення позову.

Збільшивши позовні вимоги просив визнати за ним право власності на частину приміщення автогаража, визнати не чинним та скасувати рішення виконкому Миролюбівської сільради від 19 лютого 2009 р. №12, від 16.04.2009 р. №37.

Ухвалою Житомирського районного суду від 1 червня 2010 року провадження по справі в частині визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Миролюбівської сільради №12 від 19.02.2009 р., №21 від 11.03.2009 р. та №37 від 16.04.2009 р. щодо оформлення права власності частини гаражу на ОСОБА_2, а також в частині скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 в державному реєстрі нерухомого майна на спірну частину автогаражу закрито.

    В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та передати матеріали для розгляду в порядку цивільного судочинства до того ж суду, оскільки вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

    Вирішуючи питання про закриття провадження у справі з мотивів, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд належним чином не визначився щодо характеру спірних правовідносин, не з’ясував підстави та предмету заявленого позову.

    Суд не звернув уваги на те, що між сторонами виник спір про цивільне право, а не публічно-правові відносини щодо реалізації суб’єктом владних повноважень управлінських функцій на основі законодавства.

    Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.

    Конституційний Суд України у рішенні № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року по справі № 1-6/2010 записав, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції”, слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб’єкти владних повноважень.

    Положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності” слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

    Із матеріалів справи видно, що позивач оспорював рішення виконавчого комітету Миролюбівської сільради № 12 від 19.02.2009 р., № 21 від 11.03.2009 р., № 37 від 16.04.2009 р., які стосувалися оформлення права власності частини гаража на ОСОБА_2

    Позивач звернувся до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, не зважаючи на те, що виконком Миролюбівської сільради є суб’єктом владних повноважень та реалізовував свої функції, передбачені Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

    За таких обставин суд обгрунтовано закрив провадження по справі в зазначеній частині на підставі ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України.

    Ухвала суду відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи. Із характером спірних правовідносин суд визначився, а підстави і предмет позову зазначені в позовній заяві. Спір виник про визнання нечинними та скасування рішень виконкому сільради, тому суд дійшов правильного висновку про те, що такий спір повинен вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.

    Підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 відхилити, а ухвалу Житомирського районного суду від 1 червня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:                     (підпис)

    Судді:                         (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

      Житомирської області                         Снітко С.О.