Справа №2-1107/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -  

в с т а н о в и в :

КП "Дрогобичтеплоенерго" звернулось до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за теплопостачання, мотивуючи позов тим, що надає відповідачці по місцю її проживання послуги з опалення. За отримані послуги відповідачка зобов'язана проводити оплату не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак, свої зобов'язання стосовно своєчасного і повного проведення оплати за послуги опалення відповідачка не виконує, а тому станом на 01.02.2010 року утворилась заборгованість за отримані послуги в сумі 1540,00 грн. Добровільно погасити заборгованість чи укласти угоду про реструктуризацію боргу відповідачка бажає, а тому просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачки на користь КП "Дрогобичтеплоенерго" заборгованість за надані послуги в сумі 1540,00 грн., поновивши термін позовної давності. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник КП "Дрогобичтеплоенерго" – Мелько Л.М. підтримала позовні вимоги і доповнила, що підприємство вчасно до 01.05.2010 року надавало відповідачці до її будинку якісні послуги з опалення. Такі послуги надавались підприємством до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан теплових мереж, якою є зовнішній зріз фундаменту будинку №15 по вул. Коновальця в м. Дрогобичі. В будинку відповідачки було встановлено тепловий лічильник і нарахування за спожите тепло здійснювалось згідно показників цього лічильника та на підставі тарифів, затверджених виконкомом Дрогобицької міської ради. Висока вартість тарифу в будинку позивачки зумовлена тим, що значна частина споживачів (квартир) відключилися від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання та встановили автономне опалення, а тому виникло навантаження на ті квартири, які надалі обслуговувалися КП "Дрогобичтеплоенерго". Разом з тим, оскільки в будинку, де проживає відповідачка, лише мешканці 8 квартир користуються послугами КП "Дрогобичтеплоенерго", відповідачці пропонувалось провести відключення своєї квартири від теплопостачання, однак остання цим правом не скористалась і лише в квітні 2009 року таке відключення було здійснено. Крім цього, відповідачці надавалась субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг і якщо остання не погоджується з розміром нарахованої їй субсидії, їй необхідно звернутись до відділу субсидій, а не до КП "Дрогобичтеплоенерго".  Із заявами до КП "Дрогобичтеплоенерго" з приводу неналежного теплопостачання відповідачка жодного разу не зверталась, частково сплачувала за надані їй послуги, позивач свої зобов’язання виконував належним чином, а тому просить позов задоволити.

Відповідачка та її представник – ОСОБА_3 позову не визнали і суду пояснили, що їхній будинок було збудовано в 2003 році за кошти мешканців. Будинок було здано в експлуатацію і в ньому було встановлено, зокрема, засіб обліку теплової енергії. Вважають, що розрахунок боргу складено не вірно, оскільки в їхньому будинку лише мешканці 8 квартир користуються послугами КП "Дрогобичтеплоенерго", а відтак батареї центрального опалення обігрівають і місця загального користування, за які вони не погоджуються оплачувати. Разом з тим, вважають, що нарахування за надані відповідачці послуги проводилось за значно завищеними тарифами і без врахування наданої їй субсидії. З цього приводу вони неодноразово звертались до міського голови Дрогобича, депутата Львівської обласної ради. Однак, із заявами з приводу неналежного теплопостачання до її помешкання відповідачка не зверталась, від наданих позивачем послуг не відмовлялась і такі частково оплачувала. В даний час відповідачем припинено послуги з теплопостачання до їхнього будинку, вона змушена обігрівати квартиру електроприладами. Вона одна виховує двох дітей, які часто хворіють і не має можливості сплачувати за надані їй позивачем послуги. Просять в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 (довідка, видана КП Львівської обласної ради "Дрогобицьке МБТІ та ЕО"  №34 від 13.01.2010 року), в якій до травня 2009 року отримувала послуги з теплопостачання і за нею станом на 01.02.2010 року рахується заборгованість з теплопостачання в сумі 1540,00 грн. (розрахунок заборгованості, складений позивачем).

Згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 р. з послідуючими змінами та доповненнями, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири (пункт 12 Правил).

Той факт, що нарахування за спожиту теплову енергію в будинку позивачки проводиться згідно показників встановленого там лічильника сторонами не оспорюється.  

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання". Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання. Державне управління у сфері теплопостачання згідно Закону здійснюють: на загальнодержавному рівні - Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади у межах свої повноважень. Згідно ст. 13 до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад. Статтею 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено нормативне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, згідно якої стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють та затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах свої повноважень та згідно законодавства.

Відповідно до копій рішень виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 27.02.2007 року за №51, від 31.10.2008 року за №308, від 21.02.2008 року за №36 та від 26.12.2008 року за №428 встановлено та затверджено тарифи на послуги з теплопостачання для населення міста Дрогобича, по яких і проводилось нарахування за надані відповідачці послуги, що стверджується зазначеним вище розрахунком боргу. Жодних доказів про те, що вказані рішення виконкому Дрогобицької міської ради є нечинними чи скасованими, відповідачкою суду не представлено і такі остання у встановленому законом порядку не оскаржувала.

Таким чином судом встановлено, що КП "Дрогобичтеплоенерго" надавало позивачці до травня 2009 року послуги з центрального опалення до будинку №15 по вул. Коновальця в м. Дрогобичі, тобто до точки розподілу - місця передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштованої засобом обліку у відповідності до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та в залежності від погодних умов і температури повітря та згідно встановлених органом виконавчої влади тарифів.

З огляду на зазначене суд не бере до уваги посилання відповідачки та її представника на те, що вона зверталась із заявами до міського голови Дрогобича та депутата Львівської обласної ради з приводу здійснення їй перерахунку оплати за теплопостачання згідно зменшеного тарифу через важке матеріальне становище, оскільки останні не наділені правом на встановлення чи змінення тарифів на послуги з теплопостачання, та приходить до переконання про безпідставність твердження відповідачки про те, що нарахування за надані їй послуги проводились за завищеними тарифами.  

Відповідно до п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку, а тому суд вважає необґрунтованим посилання відповідачки на тяжке матеріальне становище і нездійснення у зв’язку з цим повної проплати за надані послуги.  

Як встановлено в судовому засіданні, послуги з теплопостачання відповідачці надавались вчасно до травня 2009 року. Остання із заявами про неналежне надання послуг чи відмову від них не звертались, частково їх оплачувала, що свідчить про визнання боргу.

Разом з тим, як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості за надані послуги, період заборгованості перевищує три роки.

У відповідності зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і така відповідно до ст. 257 ЦК встановлюється тривалістю у 3 роки.

Статтею 264 ч. ч. 1, 2 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

Обставин, що свідчать про переривання перебігу строку позовної давності позивачем не наведено і таких судом не встановлено, а тому суд не знаходить підстав для поновлення терміну позовної давності, оскільки позивач, надсилаючи відповідачу по місцю її проживання квитанції про оплату наданих послуг, мав можливість виявити про існування заборгованості вже після першої неоплати.  

За таких обставин суд вважає, що підстав для стягнення заборгованості за весь період немає, а тому суд приходить до переконання, що з відповідачки слід стягнути суму боргу, яка виникла з 01.04.2006 року, тобто в межах терміну позовної давності, що складає 1078,00 грн.  

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. 88 ЦПК України та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" з позивача та відповідачки слід стягнути в рівних частках судовий збір в сумі 51,00 грн. та згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року за №1258, - витрати на ІТЗ в сумі 30,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 256-257, 267, 623 ЦК України, ст. ст. 4, 8 Закону України "Про ціни та ціноутворення", Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року, ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.  

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" 1078,00 грн. заборгованості з теплопостачання.

В решті позову - відмовити.

Стягнути в рівних частках з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" та ОСОБА_1 51,00 грн. судового збору в дохід держави та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи позовного провадження.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя              

Справа №2-1107/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

В с т у п н а   т а  р е з о л ю т и в н а   ч а с т и н а

27 травня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -  

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -  

  в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.  

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" 1078,00 грн. заборгованості з теплопостачання.

В решті позову - відмовити.

Стягнути в рівних частках з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" та ОСОБА_1 51,00 грн. судового збору в дохід держави та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи позовного провадження.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя