Справа №2-1083/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А  Ї Н И

11 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді       Хомика  А.П.

при секретарі -                Кіндратишин Л.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Будинкова управа №2" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території, -

в с т а н о в и в  :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на те, що на підставі договору дарування р.№1162 від 20.04.2002 року власниками квартири АДРЕСА_1,  яка належить до житлового фонду Дрогобицької міської ради і знаходиться на балансі КП "Будинкова управа №2" стали відповідачі.

Відповідачі зобов'язані вносити щомісячну плату за обслуговування будинку та прибудинкової території. Однак плата за обслуговування будинку та прибудинкової території ними не вноситься, станом на 01.07.2009 року заборгованість становить 1836,55 грн., добровільно її погасити відповідачі відмовляються, а тому просить суд стягнути дану суму боргу з відповідачів, поновивши термін позовної давності.  

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і доповнили, що перелік послуг з утримання будинків та прибудинкових територій та їх вартість формується для кожного будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг. Що стосується послуг, які на думку відповідача, КП "БУ-2" не надаються, то жодних письмових звернень, актів, скарг відповідачем суду не представлено, а тому є голослівними і братись до уваги не можуть, а тому просять позов задоволити.

Відповідачі та їх представник – ОСОБА_3 позову не визнала, подавши письмове заперечення в якому вказує на те, що між позивачем та відповідачами не укладалось договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартості, при цьому підприємство з усіх видів передбачених послуг більшість не надає взагалі (прибирання прибудинкової території, ремонт дахів, освітлення місць загального користування та інші), а ті, які надаються - неякісні й невчасні, необґрунтовані й розрахунки вартості послуг. Позивачем також пропущено строк позовної давності, а тому просять в позові відмовити.    

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Матеріалами справи встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить до житлового фонду Дрогобицької міської ради і знаходиться на балансі КП "Будинкова управа №2" (довідка, видана позивачем).  

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 (довідка, видана КП Львівської обласної ради "Дрогобицьке МБТІ та ЕО" №2920 від 30.10.2008 року) і за ними станом на 01.07.2009 року рахується заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1836,55 грн. і період заборгованості перевищує три роки (довідка, видана позивачем).

У відповідності зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і така відповідно до ст. 257 ЦК встановлюється тривалістю у 3 роки.

Статтею 264 ч. ч. 1, 2 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

Обставин, що свідчать про переривання перебігу строку позовної давності позивачем не наведено і таких судом не встановлено, а тому суд не знаходить підстав для поновлення терміну позовної давності, оскільки відповідач не визнавав і не визнає нарахованого боргу в спірний період і не вчиняв дій, що свідчать про визнання боргу, а позивач повинен був дізнатися про невнесення відповідачами плати наступного місяця після невнесення такої плати.

За таких обставин суд вважає, що підстав для стягнення заборгованості за весь період немає, а тому приходить до переконання, що з відповідачів слід стягнути суму боргу в межах терміну позовної давності, а саме з березня 2007 року по червень 2009 включно, що складає 910,96 грн.  

Згідно п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1999 року), власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування будинку і прибудинкової території.

Відповідно до п. 33 Положення "Про порядок передачі квартири у власність громадян та ст. 13 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" розмір витрат власників квартир багатоквартирних будинків, що приватизували квартири згідно з Законом, на утримання будинку і прибудинкової території не повинен перевищувати розміру квартирної плати, яку вони сплачували щомісячно, будучи наймачами.

Статтями 20, 21 Закону від 24 червня 2004 р. N1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Заперечуючи проти позову, відповідачі посилаються на те, що КП "БУ-2" не укладало з ним договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартості.

Однак, як встановлено в судовому засіданні та стверджується матеріалами справи, відповідачі не відмовлялись від наданих їм позивачем послуг, з боку позивача послуги з обслуговування будинку і прибудинкової території відповідачу надаються. Зокрема, - здійснюється вивіз сміття, освітлюються місця загального користування, обслуговуються внутрішньобудинкові системи, що не спростовано відповідачами, зокрема, ними не представлено суду даних, що такі послуги не надавались шляхом складання актів-претензій.  

Отже, вище наведене свідчить про фактичне існування договірних відносин між сторонами, а тому суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення зі стягненням з відповідача суми позову із застосуванням терміну позовної давності.  

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути солідарно судовий збір в дохід держави в сумі 51,00 грн. та згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого Постановою КМУ від 21.12.2005 року за №1258, - витрати на ІТЗ в сумі 30,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 256, 257, 623 ЦК України, п. 6 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. ст. 13, 20, 21 Закону від 24 червня 2004 р. N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" п.п. 17, 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Комунального підприємства "Будинкова управа №2" заборгованість в сумі 910,96 грн., 51,00 грн. судового збору в дохід держави та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя