П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року                                      Справа 2а-170/10-0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді        Шаповала Г.І.

при секретарі            Кудіній Н.І.

з участю:

позивача             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу  за  позовом  ОСОБА_1  до інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ УДАІ  ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції ОСОБА_2,  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  третя особа у справі -  Управління ОСОБА_3 України в Дніпропетровській області,

У С Т А Н О В И В:

    03.08.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає  визнати незаконною та скасувати  постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 328524 від 27.07.2010 року,  винесену інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ УДАІ  ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Навітнім Олегом Дмитровичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності  за вчинення  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 340 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях  складу зазначеного правопорушення.

    В обґрунтування позову позивач зазначив, що, згідно протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, 27.07.2010 року,  о 21.55 год. він, керуючи автомобілем ХОНДА, дн. АЕ3787 АО, в м. Кривому Розі, по вул. Волгоградській, рухався зі швидкістю 82 км/год, перевищивши  установлену швидкість руху на 22 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом  ІСКРА 19060. Він не погодився з  фактом вчинення правопорушення, і пояснив відповідачу, що правил не порушував, їхав зі швидкістю згідно ПДР, покази приладу, яким вимірювалася швидкість, не стосуються його автомобіля, свої заперечення зазначив у протоколі.

 Позивач вважає, що дії відповідача були протиправними, а оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за наступних підстав.

1. На відрізку шляху, де був зупинений позивач, рух автомобілів достатньо  інтенсивний, попереду позивача  та позаду рухалися інші автомобілі. На приладі, який вимірювалася швидкість руху, не було відображено час фіксації та час зупинки автомобіля.  Тому не було доведено, що була виміряна швидкість, саме, автомобіля позивача.

2.Відповідач не надав документів, які б підтверджували своєчасне проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу, позивач не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах.  Відповідно до наказу МВС № 33 від 01.03.2010 року в Україні дозволено використовувати  9 видів вимірювачів швидкості руху, але прилад ІСКРА 19060 у цьому переліку не зазначений. Більшість радіолокаційних приладів  повинно використовуватися в стаціонарному режимі, а відповідач  використовував прилад у режимі руху. Таким чином було порушено вимоги ст.ст. 1.2.4.9.15.17-18.29-31 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 року № 113/98-ВР, та наказ МВС № 33 від 01.03.2010 року.

3.Дані про виміряну швидкість приладом ІСКРА 19060 являються хибними з підстав, зазначених вище. Відповідно до показів приладу автомобіля, який керував позивач, він рухався зі швидкістю в межах 60 км/год.

4.Згідно розпорядження МВС «466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ», ДАІ зобов’язано: « п.1.6. Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів  допущення ними  порушень ПДР (фото-відеоматеріалів, показів свідків тощо)». Протокол та постанова складалися без залучення свідків, в той час, як свідки були, зокрема, пасажир, що був в авто позивача. Не залучалися  і сторонні свідки.

5.При винесенні постанови були порушені   права позивача та перевищено повноваження працівника ДАІ, а саме, згідно ст. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.  Н е виконані вимоги ст. 245, 280, 283 КУпАП. При визначенні адміністративного стягнення не було враховано обставини, передбачені ст.ст. 33.34 КУпАП, у  зв’язку з чим незрозуміло, чому відповідач прийшов до висновку  про накладення на позивача  стягнення саме у такому розмірі.

В судовому засіданні  позивач позов  та його обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що  прилад не міг зафіксувати швидкість саме його автомобіля тому, що спереду  рухалися інші автомобілі.  На приладі, який йому пред’явили, коли стали складати протокол, не було зазначено час, коли вимірювалася швидкість, номер автомобіля.  Інспектор ДАІ  свідків до справи не залучав.  Позивач свої заперечення зазначив в протоколі. Прав правопорушника, передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП йому ніяких не роз’яснювалося. Йому не було відомо, що він може залучити до участі у справі  адвоката, та заявляти клопотання стосовно залучення до  справи свідків та інших доказів.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з’явилися, представників не направили,  заяв про розгляд справи за їх  відсутності не надали, причин неявки не повідомили, але самі були повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.

Свідок  ОСОБА_5 в судовому засіданні  показав, що він та ОСОБА_1 на службовому автомобілі, яким керував ОСОБА_1, поверталися із  відрядження. В  м. Кривому Розі їх зупинив інспектор ДПС і повідомив, що вони перевищили установлену  швидкість руху, показав прилад. Швидкість була зазначена 82 км/год. Прилад зразу ж виключив. Вони ж рухалися зі швидкістю не більше 60 км/год. На їх вимогу надати документ на прилад, яким вимірювалася швидкість, інспектор пред’явив копію сертифікату, який не був завірений.  Документів про повірку  приладу не надавав. В автомобілі ДАІ у відношенні водія був складений протокол та інші документи, які свідок не читав.

            Як витікає з копії постанови серії АЕ № 328524 від 27.07.2010 року (а.с.6) :   «27.07.2010 року, ІДПС  БДПС ВДАІ  м. Кривого Рогу  прапорщик міліції Навітній Олег Дмитрович,  розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що 27.07.2010 року,  о 21.55 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ХОНДА, дн. АЕ3787 АО, в м. Кривому Розі, по вул. Волгоградській, рухався зі швидкістю 82 км/год, перевищивши  установлену швидкість руху на 22 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом  ІСКРА 19060, а також з’ясовувалися обставини згідно до ст.ст.33.280 КУпАП.   Ураховуючи, що  ОСОБА_1 скоїв адміністративне  правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122  КУпАП, керуючись  положеннями ст.14-1,  частин 5,6 ст. 258 та ст. 283 КУпАП постановив: притягнути  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і  накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу  у розмірі 340 грн.»  

          Згідно копії протоколу про адміністративне  правопорушення серії АЕ1 № 016306 від 27.07.2010 року (а.с.7), 27.07.2010 року,  о 21.55 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ХОНДА, дн. АЕ3787 АО, в м. Кривому Розі, по вул. Волгоградській, рухався зі швидкістю 82 км/год, перевищивши  установлену швидкість руху на 22 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом  ІСКРА 19060,  за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Повідомлено про час та місце розгляду  справи: 27.07.2010 року о 22.10 год., вул. Волгоградська, м. Кривий Ріг. Стоїть підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи. Зазначено пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення: «С показаниями прибора Искра 19060 не согласен, двигался  со скоростью указанной правилами, время совершения фиксации и остановки не предоставлено. Свидетели.».  До протоколу додано постанову, є підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та підпис посадової  особи, яка склала протокол.

    Згідно копії талону про проходження державного технічного огляду, зазначена дата  проведення технічного огляду автомобіля Хонда  CRV, д/н НОМЕР_1 22.05.2009 року, дата чергового ТО – 05.2011 року.

    Згідно копій посвідчень про відрядження ОСОБА_5 та ОСОБА_1, останні перебували у відрядженні в м. Одесі з 26.07.2010 р. по 28.07.2010 р.

    Згідно копії керівництва з експлуатації вимірювачів швидкості руху транспортних засобів радіолокаційних   «Іскра-1» (а.с.28-30), у розділі 3. Технічна характеристика, зазначено: межі похибки у вимірюванні швидкості: при стаціонарному розміщенні приладу:  + - 1 км/год., при роботі у русі:  + - 2 км/год.; час вимірювання швидкості – не більше 0.5 с.; виділення швидкості самої швидкої цілі із групи при перевищенні її швидкості над іншими – не менше чим 10 км/год. у співвідношенні їх площ не менше 1:10; кількість цілей, інформація про які може зберігатися в пам’яті – 2; час зберігання в пам’яті даних – 10 хв.

    Згідно  наказу МВС України № 33 від 01.03.2010 року  визначено перелік  технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху,  де зазначено вимірювач швидкості руху «Іскра-1».

     Суд вважає, що між  сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб’єкта  владних повноважень, що стосуються  інтересів конкретної  фізичної особи, а саме з факту винесення суб’єктом владних повноважень постанови про притягнення  фізичної особи до адміністративної відповідальності.

 В судовому засіданні встановлено, що 27.07.2010 року о 22.02 год.  інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ УДАІ  ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Навітнім Олегом Дмитровичем,  який є суб’єктом владних повноважень, було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у відношенні  ОСОБА_1 та 27.07.2010 року о 22.10 год. було винесено постанову у справі  про адміністративне правопорушення     у відношенні ОСОБА_1   про скоєння останнім правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням  адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.,  за те, що він 27.07.2010 року,  о 21.55 год., керуючи автомобілем ХОНДА, дн. АЕ3787 АО, в м. Кривому Розі, по вул. Волгоградській, рухався зі швидкістю 82 км/год, перевищивши  установлену швидкість руху на 22 км/год. Копія протоколу та постанови були вручені позивачеві одразу після їх складення. Після зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1, останньому не було пред’явлено негайно показання приладу «Іскра 19060» з зазначенням часу, коли проводилося вимірювання швидкості, в протоколі не зазначено в якому режимі було здійснено вимірювання швидкості, тобто в стаціонарному чи у русі,  позивачеві не був пред’явлений документ про повірку приладу, яким вимірювалася швидкість руху. На заперечення позивача, що він не перевищував швидкість руху, інших доказів до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено. Позивачеві не було роз’яснено його прав та обов’язків, відповідно, до ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП. В постанові та протоколі не зазначено точне місце події, тільки назва вулиці, не зазначено, чи підпадала  певна ділянка  зазначеної дороги під дію  дорожнього знаку 5.45 ПДР України,  тобто не викладена в повному обсязі об’єктивна сторона  складу правопорушення.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України;    - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо, (неупереджено);  - добросовісно;  - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно  ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)  адміністративним правопорушенням  визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає  на громадський порядок, власність, права  і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі  про адміністративне правопорушення є  будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають  значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення  безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.  

Частиною 1 ст. 122  КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановленої швидкості руху   водіями транспортних засобів більше ніж на 20 км/год., за що  установлено  адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, в  населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

    Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме:    п. 2.3. - усі   реквізити   протоколу   заповнюються   розбірливим почерком українською мовою;  п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно пункту 2.11. Наказу у  постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.  

Відповідно до встановлених обставин справи та зазначених норм права, оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд приходить до висновку, що суб’єкт владних повноважень: інспектор ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ УДАІ  ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщик міліції Навітній Олег Дмитрович,   при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та  постанови про адміністративне правопорушення   у відношенні позивача  про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП,   з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 340 грн., в порушення вимог п.3,п.5,п.6,п.9, п.10 ч.3 ст.2 КАС України, діяв необґрунтовано, упереджено, свої обов’язки та права здійснив формально:  без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття  рішення; не добросовісно і не розсудливо,  без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки не вирішив клопотання позивача про опитування свідків,  не надав йому  в установленому порядку можливість ознайомитися з часом вимірювання швидкості руху автомобіля приладом, яким вимірювалася швидкість; несвоєчасно, тобто протягом строку, в період якого позивач був позбавлений реальної можливості реалізувати своє право на захист, передбачене ст.268 КУпАП, оскільки в  протоколі та  постанові зазначено, що подія та всі  дії з притягнення до відповідальності виконувалися в проміжок часу – з 21.55 год. до 22.10 год.; без належного роз’яснення позивачу його прав та обов’язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в протоколі відсутні текстуально викладені права особи, передбачені ст. 63 Конституції України, та  права і обов’язки правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП,  що викликає сумнів у тому, що ці права та обов’язки, насправді, були доведені позивачеві, внаслідок чого позивач був  позбавлений можливості реалізувати свої права, зокрема,  користуватися послугами захисника та іншого фахівця у галузі права при розгляді справи про адміністративне правопорушення; в порушення ст.252 КУпАП - без всебічного, повного і об’єктивного дослідженні обставин справи в їх сукупності: не зазначено, в якому режимі працював прилад при вимірюванні швидкості руху, якщо в режимі руху, то  похибка в показаннях приладу складає  плюс – мінус 2 км/год., тобто швидкість 82 км/год., що показав прилад, находиться на межі відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності;  в протоколі не зазначено чи були пред’явлені  показання приладу, безпосередньо, позивачу; оскільки позивач письмово заявив  про свою незгоду з правопорушенням, інших доказів до справи не було прилучено в установленому законом порядку, тобто було проігноровано інші джерела  доказів, які  підтвердили б чи спростували  наявність складу правопорушення в діях позивача, заперечення якого не спростовані;  без викладення в повному обсязі об’єктивної сторони складу правопорушення, оскільки не конкретизовано місце події, не зазначено, чи поширювалася дія дорожнього знаку 5.45 на зазначену ділянку дороги; без з’ясування того, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.

    На підставі викладеного, керуючись законом, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, а саме про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення  у відношенні позивача за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за недоведеності його вини та факту вчинення правопорушення.  

          Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

          За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Оскільки  відповідачем не надано суду заперечень на позов та жодних доказів для підтвердження цих заперечень,  які  б свідчили, про наявність вини позивача у вчиненні  правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП,  а протокол серії АЕ1 № 016306 від 27.07.2010 року на підставі наведеного вище, суд визнає  недопустимим джерелом доказів, суд приходить до висновку, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно тому, що  постанова серії АЕ № 328524 від 27.07.2010 року   не ґрунтується на об’єктивно встановлених обставинах події та вимогах Закону.

          Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки  факт порушення позивачем ПДР України відповідач не довів, протокол про адміністративне правопорушення  та постанова про адміністративне правопорушення, які були складені у відношенні позивача відповідачем - суб’єктом владних повноважень, - необґрунтовані і незаконні, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за  недоведеності його вини та події правопорушення, що, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття  провадження у справі про адміністративне правопорушення .  

          Відповідно до вимог ст. 288 ч.5 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені  витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1  ст.94 КАС України,  судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за  рахунок Держави України.

На підставі викладеного та «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», затвердженої  Наказом  Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  26 червня 2009 р. за N 576/16592;  ст.ст. 252 , 268 , 283, 247 п.1 КУпАП, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167, 171-2,255,256  КАС України,  суд

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

                Адміністративний позов  задовольнити в повному обсязі.

    Визнати незаконною та скасувати постанову  серії АЕ № 328524 від 27.07.2010 року, винесену інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу  та АТІ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Навітнім Олегом Дмитровичем,   про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 340 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1  складу зазначеного правопорушення.

          Судові витрати у справі в виді судового збору  в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

 Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення,  є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, не пізніше трьох днів після  складення її в повному обсязі,  надіслати  рекомендованим листом з повідомленням про вручення  відповідачу та третій особі.

          Головуючий суддя                 Шаповал Г.І.