Справа № 2-353/10 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2010 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
Головоючого – судді Непорада М.П.,
при секретарі Панченко О.В., Єрьоменко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом
Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент»
до
ОСОБА_1
про
витребування майна із чужого незаконного володіння,
Встановив :
В березні 2008 року представник позивача ПП «Генеральний будівельний менеджмент» (надалі ПП «ГБМ») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що 02.12.2004 року між Одеською облспоживспілкою (продавець) та ПП «ГБМ» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу юридичній особі ДП «Будсервіс» Одеської облспоживспілки, як цілісного майнового комплексу у розмірі 100% статутного капіталу та відомчого житлового фонду Одеської облспоживспілки.
Представник позивача вказує, що п. 1.1. розділу 1 Договору передбачено що продавець зобов'язується передати у власність покупця ДП «Будсервіс» у розмірі 100% статутного капіталу та відомчий житловий фонд Одеської облспоживспілки (ОСС) відповідно до свідоцтв про право власності, реєстраційних посвідчень, акту прийому передачі, а покупець зобов'язується сплатити вартість юридичній особі, відповідно до умов договору.
Розділом 4 договору також передбачено, що за настання обставин, зазначених в п. 1.1. договору продавець втрачає усі права та обов'язки по відношенню до ДП «Будсервіс», які були обумовлені його Статутом, як засновника та власника майна.
Згідно Акту приймання-передачі юридичної особи ДП «Будсервіс» облспоживспілки від 09.12.2004 року покупцю були передані у власність основні засоби вартістю 2 470 126,00 грн. серед яких була і житлова будівля за адресою АДРЕСА_1.
Позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що майно, передане у статутний фонд ДП «Будсервіс» ОСС не вилучалося з статутного фонду підприємства ( ДП «Будсервіс» ОСС було продано як цілісний майновий комплекс), а Одеська облспоживспілка втратила право власності на це майно, згідно з умовами Договору від 02.12.2004 року момент, визначений в розділі 4 договору є моментом переходу права власності на житловий фонд ОСС та майно ДП «Будсервіс» ОСС ддо ПП «ГБМ».
Вказані обставини підтверджені рішеннями Господарського суду Одеської області від 20.12.2005 року по справі за позовом ПП «ГБМ» до Одеської облспоживспілки про визнання договору купівлі-продажу від 02.12.2004 року дійсним, рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2006 року, яким за ПП «ГБМ» визнано право власності на АДРЕСА_1.
На думку представника позивача ПП «ГБМ» є повноправним власником житлового АДРЕСА_1.
Також представник позивача в своєму позові вказує, що при зверненні ПП «ГБМ» до КП «ОМБТІ і РОН» для реєстрації права власності на спірний будинок, ПП «ГБМ» було відмовлено на підставі того, що право власності на спірний будинок вже зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.03.2006 року.
В подальшому позивач дознався, що згідно договору купівлі-продажу від 17 червня 2006 року ОСОБА_4 продала спірний АДРЕСА_1 відповідачу по справі ОСОБА_1
На думку представника позивача ОСОБА_4 набула право власності на спірний будинок неправомірно, так як на момент продажу будинку не була його власником та не мала права укладати угоди про його відчуження, та відповідно ОСОБА_1 заволодів майном ПП «ГБМ» незаконно, без відповідної правової підстави.
Представник позивача просить суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 житловий АДРЕСА_1 на користь ПП «ГБМ».
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позові обставини.
Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 на законної підставі володіє та користується спірним будинком.
Вислухавши думку представника позивача, відповідача та його представника, і дослідивши письмові докази в справі, суд доходить висновку про те, що даний позов не підлягає задоволенню по наступних підставах:
Правовідносини між сторонами регулюються нормами цивільного законодавства України.
В судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2005 року Господарським судом Одеської області суддею Торчинською Л.О. по справі за позовом ПП «Генеральний будівельний менеджмент» до Одеської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка» про визнання договору купівлі-продажу було ухвалено рішення за яким було визнано договір купівлі-продажу юридичної особи - Дочірнього підприємства «Будсервіс» Одеської обласної спілки споживчих товариств, укладений 02.12.2004 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств «Облспоживспілка» та приватним підприємством «Генеральний будівельний менеджмент» дійсним на підставі ст. 220 ЦК України від 16.01.2003 року (зі змінами та доповненнями).
Ухвалою Господарського суду Одеської області про роз'яснення рішення суду від 25 червня 2007 року було роз'яснено рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2005 року за позовом позовом ПП «Генеральний будівельний менеджмент» до Одеської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка» про визнання договору купівлі-продажу.
Зі змісту роз'яснення рішення суду встановлено, що після підписання акту прийому–передачі сторонами, слід вважати, що майно передане покупцеві (серед якого вказано житловий АДРЕСА_1), тобто ПП «ГБМ». Але Одеська облспоживспілка ухилилася від нотаріального посвідчення цього договору купівлі-продажу, чим порушила умови договору. На протязі 2005 року Одеська облспоживспілка не надала необхідних документів для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 02.12.2004 року. Невиконання продавцем умов договору не давало змоги ПП «ГБМ» набути право власності на придбане майно, серед якого був житловий АДРЕСА_1. Цією ухвалою суд визнав договір купівлі-продажу юридичної особи ДП «Будсервіс» Одеської облспоживспілки від 02.12.2004 року дійсним (укладеним).
Постановою Апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2005 року в редакції ухвали від 25.06.2007 року скасовано.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10 березня 2006 року суддею Торчинською Л.О. позовні вимоги ПП «ГБМ» до Одеської обласної спілки споживчих товарів «Облспоживспілка» про визнання права власності були задоволені – було визнано ПП «ГБМ» власником нерухомого майна – жилої будівлі, розташовані за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2007 року ухваленому суддею Торчинською Л.О. рішення від 10 березня 2008 року скасовано, та ПП «ГБМ» відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 9 жовтня 2008 року рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2007 року скасовано, справа передана на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду зі стадії отримання заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за ново виявленими обставинами.
На день ухвалення рішення суду відомостей щодо руху вказаної справи в господарському суді Одеської області немає.
Суд не приймає до уваги надані представником ПП «ГБМ» докази, так як на думку суду вони не відносяться до розглядає мого спору між сторонами.
Відповідно договору купівлі-продажу від 17 червня 2006 року ОСОБА_4 продала а ОСОБА_1 купив житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами і будівлями за АДРЕСА_1. Вказаний договір посвідчений нотаріально, та зареєстрований в реєстрі.
Відомостей щодо скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1 в КП «ОМБТІ і РОН» у суду немає, тобто суд вважає що право власності відповідачем набуто правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме це впиває зі змісту ст. 334 ЦК України, за якою право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державної реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Представник позивача не надав суду доказів щодо виконання вимог чинного законодавства щодо державної реєстрації договору купівлі-продажу.
Також суд враховує той факт, що постановою Апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2005 року в редакції ухвали від 25.06.2007 року про визнання договору купівлі-продажу юридичної особи ДП «Будсервіс» Одеської облспоживспілки від 02.12.2004 року дійсним (укладеним) - скасовано.
Тобто між Дочірнім підприємством «Будсервіс» Одеської обласної спілки споживчих товариств та Приватним підприємством «Генеральний будівельний менеджмент» 02.12.2004 року не було укладено договір купівлі-продажу юридичної особи ДП «Будсервіс» ООССТ , згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця юридичну особу – ДА «Будсервіс» у розмірі 100% Статутного капіталу та відомчий житловий фонд облспоживспілки (серед якого житловий АДРЕСА_1», відповідно до свідоцтв про право власності , реєстраційних посвідчень і акту приймання-передачі, а покупець зобов'язується сплатити вартість юридичної особи відповідно до умов, визначених у цьому договорі – укладено не було, тому на думку суду позивач ПП «ГБМ» не має підстав для звернення до суду із зазначеним позовом, так як він не набув право власності на спірний житловий будинок.
Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що представник позивача не надав суду доказів про те, що він є власником спірного майна, та про те, що відповідач без відповідної правової підстави заволодів спірними майном, тому суд відмовляє в задоволенні позову при цьому виходячи з засад розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 319, 328, 387 ст.ст.130, 130, 213, 215, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння – відмовити.
Зняти арешт з житлового АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2009 року (реєстраційний номер 9301900, контрольна сума 856ЕДБГ7Б5).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя М.П. Непорада