Справа№ 2-105 -2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 травня 2010 р. Артемівський міськрайсуд, Донецької області у складі:
головуючого судді - Кушнарьовоі В.А.
при секретарі - Кульбаки Г.С.
у присутності представника позивачки адвоката ОСОБА_1, відповідача і представника відповідача за дорученням ОСОБА_2 у відсутності представника 3-ї особи за дорученням ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Артемівська цивільну справу по позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить про стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача.
Підтримуючи позовні вимоги у письмовій заяві, а представники позивачки в судовому засіданні вказали , що позивачка є власник житлового будинку № АДРЕСА_1, згідно свідоцтва на право власності від 4.11.1992 року.
Власником будинку № АДРЕСА_2, є відповідач по справі.
15.08.2005 року був порив водопровідної труби, яка знаходилася на земельній ділянці № 42 , яка надавала воду у будинки № 38-а, 40,АДРЕСА_2. Свої дії відповідач не узгодив з жителями будинків № 38-а і № 40, відключив вказані будинки від водопостачання. Свої дії він мотивував тим, що порив водопровідної труби, яка знаходилася на його земельній мав місце і вода текла під його будинок.
Однак відповідач коли купляв будинок знав, що водопровідна труба, знаходилася на земельній ділянці № 42 і не заперечував проти цього, користувався цим водопроводом. Позивачка вважає, що відповідач ОСОБА_5 порушив вимоги ст.. 358 ЦК України. 29.08.1964 року жителями будинків № 40, а саме її батькові ОСОБА_6 і № 42 –ОСОБА_7 було надано дозвіл на підключення води та водовідведення будинкам № АДРЕСА_1. В той же день був укладений договір № 26 між управлінням та споживачем ОСОБА_6, згідно якого останній повинен був за свої кошти терміном 5 днів провести укладку металевих труб довжиною 70 пм , встановити цегляний колодець розміром 1х1 м, встановити вентиль на підключення і водомір типа 20 мм. Та виконати інші роботи згідно договору. 31.08.1964 року Управлінням головного архітектора було надано викопіровку, згідно якої від центральної мережі йшла труба до будинку № 42, а потім поділялася до будинків 42 і 40. Співвласники водопроводу виконали свої вимоги і забезпечили водою вказані будинки. Між співвласниками водопроводу була усна домовленість на право володіння та користування спільною власністю. Через деякий час за їх дозволом проведено водопровід до будинку № 38-а де мешкає ОСОБА_8 Протягом часу мінялися власники будинків, але право володіння та користування спільною власністю водопроводом не змінювалося. Відповідач не мав права самостійно вирішувати питання про відключення будинків № 40 і 38-а від водопостачання. При пориві відповідач повинен був притягнути співвласників водопроводу для участі у ремонті труби. Відповідач цього не зробив, незаконно відключив позивачку від водопостачання, запропонував провести в її будинок водопровід за його ділянкою, але сам користується часткою водопроводу, проведеного у 1964 році за кошти співвласників. Позивачки прийшлося робити новий проект за що вона сплатила 58, 21 гр. Крім того вона купляла будівельні матеріали для проведення нового водопроводу ( труби та інше), сплачувала за виконання робіт, які проводилися з 20 по 26 серпня 2005 року і витратила 1661 гр. з вересня 2005 року з індексом інфляції загальна сума матеріальних збитків складає 3024, 34 гр.
Крім того позивачка просить стягнути моральну шкоду у сумі 3000 гр. Всього позивачка просить стягнути матеріальні збитки 3024, 34 гр. моральну шкоду у сумі 3000 гр. 58, 21 гр. сплачені за виготовлення проекту, та судові витрати у сумі 89,50 гр.
Відповідач і представник відповідача заперечують проти позову. Відповідач вважає, що він не порушував права позивачки. Він купив будинок з технічною документацією. Водопровідна труба яка нібито є сумісною власністю власників будинків № АДРЕСА_2 була встановлена у 1964 році. Постійні пориви були під його будинок, позивачка заходів не приймала по ремонту водопровідної труби і тому він вказану трубу демонтував бо він нею не користувався.
Заслухавши сторони, представників, свідків суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. Позивачкою зазначено, що у 1964 році власники водопроводу, мешканці дому АДРЕСА_3 (ОСОБА_6 і ОСОБА_7) мали усну домовленість щодо володіння та користування водопроводом. В судовому засіданні встановлено, що з 1964 року власники житлових приміщень АДРЕСА_3 неодноразово змінювались. Згідно ст..358 ЦК України встановлено, що договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. Між попередніми власниками ніякого нотаріального договору, щодо користування водопроводом укладено не було, а лише домовленості між колишніми власниками не є обов'язковими для відповідача ОСОБА_5, який придбав будинок з технічним проектом на водопостачання та водовідведення.
Позивачкою у справі, взагалі не надано доказів, що водопровід був спільною частковою власністю. Свідоцтво про право на спадщину не містить вказівки про спадкування водопроводу, а також відсутня вказівка, що спадкується житловий будинок оснащений водопроводом. Право власності (тому числі спільної часткової) на труби та інші комунікативні споруди, не може виникати та підтверджуватись дозволом на підключення до магістралі, або викопіровкою головного архітектора.
Згідно Акту Артемівського міськводоканалу від 17.08.2005 року про відключення абонентів, по АДРЕСА_1 у зв'язку з аварією водопроводу яка була усунена громадянином ОСОБА_5 власними силами та за власний кошт. Представник позивачки її син ОСОБА_12 сам підтвердив в судовому засіданні, що поведений водопровід у 1964 році часто мав місце поривів, бо вся труба була з хомутів і дійсно порив у 2005 році був на території відповідача і надав суду фотознімок з цього приводу. Згідно листа КП «Бахмут-Вода» від 4.02.2010р. № 1123 скасовано припис від 18.12.2006 р. № 6749 та визнано, що абоненти ОСОБА_5 який мешкає АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 яка мешкає АДРЕСА_1, не мали правовідносин спів власності водопроводу, а також ОСОБА_4 не була і не є субабонентом ОСОБА_5, у якого не має обов’язків по узгодженню з позивачкою ОСОБА_4 відключення останньої від мережі водопостачання.
Тому позивачка провела особистий водопровід до свого будинку і не зрозуміло з яких підстав відповідач повинен її сплати за проведений новий водопровід замість старого змонтованого у 1964 році, який постійно мав пориви за строком давнини користування. Матеріальна шкода не підлягає задоволенню. Докази про сплату також не можуть бути узяті до уваги. Чек від 24.08.2005 р. на суму 255 гр. викликає сумнів у суді, бо прізвище покупця товару не вказано, і чи робив ПП «Світ вашого дому» чи ні не підтверджено, бо 24.08.2005 р. був святковий не робочий день.
Вимоги позивачки, щодо визначення суми матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини , в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Позивачка вважає, що відповідач ОСОБА_5 є зобов'язаною особою та повинен сплатити їй суму матеріальної та моральної шкоди.
Але вона помиляється, бо з відповідачем не укладені ніякі угоди і боржником по відношенню до неї він не є.
Ст.. 530 ЦК України зазначеного вище нормативно-правового акту визначено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Позивачкою з 26 серпня 2005 року до теперішнього часу в досудовому порядку жодного разу не пред'являлись (не вручались та не надсилались) вимоги відповідачу, про сплату суми витрат пов'язаних з водовідведенням у розмірі 1661,00 грн. Таким чином, не вбачається прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача та будь-яких вимог позивачки про відшкодування матеріальної шкоди, тому не має підстав для застосування інфляційної складової при формуванні суми матеріальної шкоди.
В якості доказів доданих до позовної заяви позивачка додає дві розписки. Перша розписка датована 29.11.2007 року від ОСОБА_13 про отримання грошей у сумі 456,00 грн. за укладення водопроводу в серпні 2005 року. Друга розписка датована 29.12.2007 року від ОСОБА_14 про отримання грошей у сумі 950,00 грн., і отримані гроші ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від ОСОБА_12, а не від позивачки. Позивачкою безпідставно включені згадані витрати до суми позовних вимог. Розписки мають формальний характер, оскільки вони надані у листопаді та грудні 2007 року, а гроші нібито отримані у серпні 2005 року.
Тому сума матеріальної шкоди у розмірі 3024,34 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 в судовому засіданні не конкретно вказували про затрати з приводу пориви водопроводу.
Позивачка заявляє вимоги, щодо стягнення моральної (немайнової) шкоди які не відповідають принципам розумності і справедливості. Згідно ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Позивачкою не зазначено, які саме її права порушив відповідач. Згідно цієї ж статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з
каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (факт каліцтва або
ушкодження здоров'я позивачки з винних дій відповідача відсутній);
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (фактів протиправної поведінки з боку відповідача, щодо позивачки та її близьких родичів не зафіксовано ОВС);
1. 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (позивачкою не надано доказів, що водопровід перебував у її власності, або їй належала частка у спільній частковій власності на дане майно);
2. 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (відповідачем не припускались факти
приниженні честі та гідності щодо позивачки).
Тому позов у частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн. згідно норм чинного законодавства не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 107,130, 208, 209, 213,214,215, 219,292, 294 ЦПК України, ст.ст. 257, 267,317, 319, 355, 357, 358,360, 1166, 1167, ЦК України, суд, -
Вирішив :
ОСОБА_4 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Донецької області.
Рішення винесено у нарадчий кімнаті в одному примірнику.
Суддя /підпис/ В.А.Кушнарьова
Рішення не набуло законної сили.
Копія вірна: суддя секретар
Справа№ 2-105 -2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
ВСТУПНА та РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ
27 травня 2010 р. Артемівський міськрайсуд, Донецької області у складі:
головуючого судді - Кушнарьовоі В.А.
при секретарі - Кульбаки Г.С.
у присутності представника позивачки адвоката ОСОБА_1, відповідача і представника відповідача за дорученням ОСОБА_2 у відсутності представника 3-ї особи за дорученням ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Артемівська цивільну справу по позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Вирішив :
ОСОБА_4 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Донецької області.
Рішення винесено у нарадчий кімнаті в одному примірнику.
Суддя В.А.Кушнарьова