Справа № 11-677/2010 р.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:  Татаурова І.М.

Доповідач: Ващук В.П.

              А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д      В І Н Н И Ц Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

                                                У     Х     В     А     Л     А

                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                     Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                                   Апеляційного суду Вінницької області

                                                       в складі:

головуючого:                                Пікановського Б.В.

суддів:                                          Ващук В.П., Паська Д.П.

за участю прокурора:                Фінца  Д.Г.

захисника-адвоката:                  Романов В.В.

потерпілої:                                  ОСОБА_3

засудженого:                              ОСОБА_4

розглянула « 19» серпня 2010 року кримінальну справу за  апеляційною скаргою захисника-адвоката Романов В.В. в  інтересах засудженого ОСОБА_4, апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Староміського районного суду м. Вінниці від  «27» травня 2010 року, яким –

                                               ОСОБА_4,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                               уродженець АДРЕСА_1

                                               Вінницької області, раніше судимий:

-   27.05.2005 року Староміським районним судом м. Вінниці за ст. ст. 122 ч.2, 296 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі;

-   31.03.2007 року умовно достроково звільнений з місць позбавлення волі,

-  

визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та йому призначено покарання  у вигляді 13 років позбавлення волі.

              Згідно ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, до покарання призначеного за новим вироком зараховано покарання частково відбуте за  вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 27 травня 2005 року, та остаточно призначено покарання ОСОБА_4 у  вигляді 14 років позбавлення волі.

              Позов потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено частково.

              Стягнуто з ОСОБА_4І, на користь ОСОБА_5В, 60 695 грн. 22 коп. в відшкодування матеріальної та моральної шкоди;  ОСОБА_3 60 267 грн. 72 коп. у відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

              Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМС України у Вінницькій області витрати пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 6 706 грн. 83 коп.

              Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Державного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати пов’язані з проведенням експертиз в розмірі 2 928 грн. 68 коп.

              Вирішена доля речових доказів.

              Згідно вироку суду, 18.11.2004 року у другій половині дня ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вирішивши задовольнити свою статеву пристрасть, вийшов з території підприємства «Ремпобуттехніка», що по вул. Чехова, 39 в м. Вінниці та направився у бік «Вінницького олієжиркомбінату» у пошуках особи жіночої статі.

              Приблизно о 19-00 год. на перехресті вул. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 м. Вінниці він познайомився з раніше йому незнайомою ОСОБА_8, разом з якою попрямував вздовж по вул. А.Іванова та АТП № 10556, що розташоване біля паркану зазначеного АТП, між ними раптово виникла сварка на грунті того, що ОСОБА_8 відмовилась вступати з підсудним в статевий зв’язок. В ході сварки ОСОБА_4 наніс ОСОБА_8 удари рукою та ногою в область задньої поверхні правої кісті та у верхню третину лівого стегна, чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді синців, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого умисно, безпідставно без наявних на те причин, з використанням малозначного приводу, з метою позбавлення життя ОСОБА_8, висмикнув з її курки шнурок чорного кольору, та накинувши його на шию потерпілої, здавив шию зашморгом кільцевидно. Потім стиснув шнурок двома руками зліва на право та утримував його на шиї до настання смерті потерпілої. Навмисні дії ОСОБА_4 супроводжувались розривом правого синдесмозу між великим рогом та тілом, крововиливом в сполучні оболонки очей, рідким  станом крові темно-червоного кольору, повнокрів’ям, набряком внутрішніх органів, механічною асфіксією. Після вчиненого злочину ОСОБА_4 зав’язав шнурок на шиї ОСОБА_8 простим вузлом та кинувши труп потерпілої у струмок з місця події зник.

              19.11.2004 року у ранковий час, біля паркану АПТ № 10556 мешканцями м. Вінниці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у струмку, із зашморгом на шиї було виявлено труп ОСОБА_8

              Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1015 від 21.01.2005 року смерть ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії  внаслідок здавлення шиї петлею зашморгом, що був затягнутий руками, про що свідчить странгуляційна борозна та синці на шиї. Встановлена причина смерті – механічна асфіксія, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

              В своїй апеляційній скарзі захисник-адвокат Романов В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_4 ставить питання про скасування вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 27 травня 2010 року відносно його підзахисного ОСОБА_4

              Захисник-адвокат Романов В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_4 вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав його підзахисного винним у вчиненні вказаного злочину, мотивуючи тим, що попереднє і судове слідство у справі проведено неповно і однобічно з обвинувальним ухилом та порушенням норм кримінального і кримінально-процесуального законодавства. Вважає, що  ОСОБА_4 засуджено за злочин, якого він не вчиняв і у справі відсутні докази його винності.

              На думку захисника-адвоката Романов В.В., висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на припущеннях і суперечливих доказах. Твердить також, що суд не дав належної оцінки його показанням, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, не дослідив обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, проявив упередженість при оцінці доказів.

              В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_4 ставить питання про скасування вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 27 травня 2010 року щодо нього. Кримінальну справу закрити, за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, звільнивши його з-під варти.

              Мотивуючи свої вимоги тим, що  вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, грунтується на припущеннях, та суперечливих доказах, яким суд не дав належної оцінки.              

              Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката  Романов В.В., які підтримали апеляційні скарги, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку щодо ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_4 та  апеляція захисника-адвоката Романов В.В. в інтересах засудженого, задоволенню не підлягають.

              Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині є обгрунтованими.

              Посилання в апеляційних скаргах засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката Романов В.В. на те, що досудове і судове  слідство проведені неповно, не об’єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і  грунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням  вимог кримінально-процесуального законодавства, доказах є  безпідставними.

              Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано  вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об’єктивної істини.

              Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним  обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально  викладеними у вироку  доказами, яким суд дав всебічну  і об’єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв’язку.

              Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи засудженого ОСОБА_4, аналогічні тим, які  викладені в апеляційних скаргах, про те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину.

              Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_4 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій  людині, суд обгрунтовано послався на показання  ОСОБА_11, який в стадії досудового слідства, викривав ОСОБА_4 у вчиненні цього злочину. При цьому свідок розповів, що в березні 2008 року утримувався спільно із ОСОБА_4 в одній камері.  Останній розповідав, , що восени 2004-2005 року, в темну пору доби, знаходячись в районі «олієжиркомбінату», та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зустрів світловолосу дівчину, якій на вигляд було біля 20 років, з якою хотів вступити в  статевий зв’язок. Однак посварившись із дівчиною, задушив її шнурком ( а.с. 254, т. 4).

              Суд першої інстанції обгрунтовано у вироку послався на показання свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_12В,, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які хоча  не були очевидцями вбивства ОСОБА_8, однак зі слів  ОСОБА_4 були обізнані про подробиці вчинення останнім  злочину, що відповідно підтверджувалось аудиозаписами розмов із ОСОБА_4

              Законність застосування аудизапису в ІТТ Вінницького МУ УМВС України у Вінницькій області  та ІТТ Калиновського РВ УМВС України у Вінницькій області підтверджується протоколом встановлення технічних засобів від 21.03.2008 року, протоколом про наслідки застосування аудіотехніки від 24.03.2008 року ( а.с. 161-166, т.5; а.с. 199-205, т. 5).  

              У справі не встановлено також даних, які б свідчили про одержання органами досудового слідства показань від цих свідків обманним чи будь-яким іншим протиправним способом.

              В ході досудового слідства засуджений ОСОБА_4 власноручно писав явку з каяттям 13 вересня 2005 року, відповідно до якої описував, де зустрівся із ОСОБА_8, поведінку останньої щодо нього, а також свої дії, а саме, що він нахилився, висмикнув з куртки дівчини мотузку, яку накинув їй на шию  та затягнув, а коли  вона почала хрипіти та присіла, злякався, та залишив місце злочину ( а.с. 105-1106, т. 2).

              Явкою з каяттям  від 10.03.2008 року зі схемою, відповідно до якої ОСОБА_4 зізнається у вбивстві ОСОБА_8, описує деталі  вчиненого вбивства ( а.с. 221-226, т. 4).

              В ході досудового слідства, засуджений ОСОБА_4 в присутності  свого адвоката та прокурора Вишневської О.І. своєю заявою від 19.03.2008 року, вину у вчиненні  вбивства ОСОБА_8 визнавав у повному обсязі ( а.с. 89, т. 5).

              Засуджений ОСОБА_4, в ході досудового слідства, неодноразово давав зізнавальні покази, щодо вбивства ОСОБА_8  Відповідно до судово-психолого-фізіологічної експертизи з використанням поліграфа, встановлено причетність ОСОБА_4І, до  вбивства ОСОБА_8В,, оскільки останній володіє скритою інформацією про обставини  скоєного злочину, зізнавальні показання, які він давав під час досудового слідства являються психологічно достовірними,  крім того, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_4 схильний до сексуальної розгальмованості та проявів агресії.

              Посилання в апеляційних скаргах засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката Романов В.В.,  щодо здійснення на нього тиску з боку працівників міліції, для отримання зізнавальних показань, як вірно зазначено у вироку суду спростовується постановою помічника прокурора Староміського району м. Вінниці ОСОБА_15 про відмову  в порушенні кримінальної справи від 12.01.2009 року відносно оперативних працівників Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області та заступника начальника  відділу СУ УМВС України у Вінницькій області підполковника  міліції ОСОБА_16 за відсутністю в їх діях складу  злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 373 КК України ( а.с. 196-197, т. 6 ).

              Відповідно до постанови заступника прокурора м. Вінниці ОСОБА_17 про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.01.2010 року, відмовлено в порушенні  кримінальної справи по скарзі ОСОБА_4 щодо незаконних дій під час його утримання в ІТТ ВМУ ГУМВС  області, відносно працівників  міліції ГУМВС України у Вінницькій області, в зв’язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 373 КК України ( а.с. 105 , т. 8).

              Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що під час досудового слідства засуджений ОСОБА_4 давав вільні, правдиві показання, щодо  вчинення ним вбивства ОСОБА_8

              Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають  ОСОБА_4 в тому, що він вчинив вбивство. Тобто в умисному протиправному заподіянні  смерті іншій людині. Кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є правильною.

              Покарання  ОСОБА_4 призначено  відповідно до вимог ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім  для його виправлення  і попередження нових злочинів.

              Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                   У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

              Апеляційну скаргу засудеженого ОСОБА_4 та апеляційну скаргу захисника-адвоката Романов В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

              Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від  27 травня 2010 року щодо ОСОБА_4, - залишити без змін.

                                                         Судді:

Пікановський Б.В.                                    Пасько Д.П.                                     Ващук В.П.